Менеджмент. Контрольна робота

Теоретичне питання

14. Реалізація стратегічного плану. Тактика. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила. Бюджети. Оцінка стратегічного плану.

Стратегічне планування являє собою процес визначення цілей організації і їхніх змін, ресурсів для їхнього досягнення і політики, спрямованої на придбання і використання цих ресурсів.

Стратегічне планування спрямоване на те, щоб забезпечити успіх підприємства, закріпити завойовані ним позиції на ринку збуту, визначити перспективи для подальшого росту

Стратегічний план, з одного боку, зорієнтований на віддалену перспективу, а з іншого боку – повинний бути досить гнучким, щоб при необхідності можна було внести в нього зміни. Практично це програма діяльності підприємства протягом тривалого часу; її необхідно пристосовувати до постійно мінливої ділової і соціальної обстановки.

Процес стратегічного планування можна умовно розділити на чотири фази.

Перша фаза – фінансове планування. Воно обмежується процедурою складання річного бюджету і базується на оцінках і інтуїції вищого керівництва.

Друга фаза передбачає сполучення фінансового і довгострокового планування. Фінансові результати прогнозуються звичайно на 3 – 5 років уперед, найчастіше ґрунтуючись на результатах минулої економічної діяльності.

Недолік такого підходу полягає в тому, що майбутнє важко передбачити, використовуючи тільки фінансові показники. У наш час рішення за такою схемою приймають підприємства з нескладною організаційною структурою.

Третя фаза – концентрація уваги на факторах зовнішнього оточення: новітніх технологічних розробках, демографічних, соціальних, економічних. На основі отриманих даних і заглибленого дослідження ринків збуту можуть розроблятися альтернативні стратегії.

Четверта фаза – стратегічний менеджмент. Крім дій, що відносяться до попередніх фаз, тут підприємства основну увагу приділяють збереженню і зміцнення позицій на ринках. В даний час усі ведучі корпорації розвинутих країн в області планування використовують стратегічний менеджмент.

Процес стратегічного планування можна представити у виді схеми:

Основною ідеєю, як видно зі схеми, є місія організації. Відповідно до обраної місії вищим керівництвом ставиться мета. Для реалізації цілей необхідно досліджувати усі фактори зовнішнього і внутрішнього оточення для того, щоб згодом сформулювати можливі стратегії. Аналіз розроблених стратегій і вибір оптимальної виробляється з урахуванням можливостей фірми і факторів зовнішнього оточення. Вибором стратегії в основному закінчується процес планування. На етапах реалізації і наступної оцінки прийнятої стратегії виявляються її сильні і слабкі сторони, при необхідності вносяться відповідні корективи. Багато підприємств після аналізу реалізації розроблених планів коректують і місію організації.

Світовий історичний досвід незаперечно доводить, що ефективний і стійкий розвиток підприємств у різних сферах бізнесу досягається за рахунок оперативного використання у своїй господарській діяльності відкриттів, винаходів, і інших інновацій, що забезпечують стратегічні конкурентні переваги на ринку.

Стратегічне планування набуває значення тоді, коли воно реалізовується.

Після вибору основної загальної стратегії її необхідно реалізувати, об'єднавши з іншими організаційними функціями.

Важливим механізмом зав'язки стратегії є розробка планів і орієнтирів: тактика, політика, процедури, правила.

Тактика являє собою конкретні короткострокові стратегії. Політика представляє загальні орієнтири для дій і прийняття рішень. Процедури наказують дії, які повинні бути зроблені в конкретній ситуації. Правила точно вказують, що потрібно робити в конкретній ситуації.

Тактика - це плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки.

Політика - загальні орієнтири для дії і прийняття рішень, які полегшують досягнення стратегії. Політика, як правило, формується вищим керівництвом на більш тривалий період часу.

Для керівництва управлінськими діями однієї політики часто буває недостатньо, В такому випадку керівництво розробляє процедури. Процедура - вказівка відносно того, які дії слід приймати в конкретній ситуації. Процедури, як правило, описують послідовність дій, які необхідно приймати в конкретній ситуації.

Правила - точне визначення того, що потрібно робити в конкретній ситуації. Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання. Розробка правил та процедур сприяє досягненню намічених цілей через те, що вони:

- Вказують працівникам напрям дії, які відповідно до досліду діяльності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;

- Підвищують ефективність діяльності шляхом виключення зайвих повторів процесу;

- Дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;

- Дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами (оскільки аналогічні завдання виконуються, як правило, аналогічним способом, то завдання повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою ефективністю).

Таким чином, застосування тактики, політики, процедур та правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації цілей.

Економічний напрямок базується на формуванні бюджету та управлінню за цілями.

Одним із основних завдань планування є можливість більш ефективно використовувати ресурси.

Для того, щоб вирішити питання, які ресурси є в наявності у підприємства, керівники використовують бюджет. Бюджет - це метод розподілу ресурсів у кількісній формі. Бюджет можна розглядати з різних позицій:

а) з позиції виявлення майбутнього стану організації;

б) з позиції відображення діяльності підприємства (розпис надходжень та видатків, які повинні бути збалансованими);

в) з позиції реалізації контрольних функцій, що характеризує формування та рівень зростання;

г) з фінансової точки зору (відображає надходження та використання коштів для забезпечення функцій організації).

Бюджети класифікуються за такими ознаками:

Ознаки класифікації - Види бюджетів

1. За періодом дії - Місячний, квартальний, річний

2. За об'єктом бюджетування - Бюджет виготовлення окремих виробів, бюджет робочих груп, відділів, підрозділів, зведений бюджет

3. За формою вираження - Грошовий, негрошовий

4. За відповідністю видатків та надходжень - Дефіцитний, збалансований

5. За сферами діяльності - Операційний, фінансовий, інвестиційний

6. За видами витрат - Бюджет поточних витрат, бюджет капітальних витрат

7. За моментом відображення надходжень та видатків - Бюджет на певний період, бюджет на певну дату

8. За способом врахування витрат - Поелементний, постатевий

Оцінка стратегічного плану

Розробка і подальша реалізація стратегічного плану здається простим процесом. На жаль, дуже багато які організації застосовують метод "впровадити негайно" по відношенню до планування і катастрофічно провалюються. Безперервна оцінка стратегічного плану має надзвичайне значення для довгострокового успіху плану.

Оцінка стратегії проводиться шляхом порівняння результатів роботи з цілями. Процес оцінки використовується як механізм зворотного зв'язку для коректування стратегії. Щоб бути ефективною, оцінка повинна проводитися системно і безперервно. Належним чином розроблений процес повинен охоплювати всі рівні - зверху вниз. При оцінці процесу стратегічного планування потрібно відповісти на п'ять питань:

1 Чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?

2 Чи допускає стратегія певну міру ризику?

3 Чи володіє організація достатніми ресурсами для реалізації стратегії?

4 Чи враховує стратегія зовнішні небезпеки і можливості?

5 Чи є ця стратегія кращим способом застосування ресурсів фірми?

Задача

5. Динаміка обсягу продажу борошна хі (т) протягом 9 років подана у наступній таблиці:

Обчислити прогноз обсягу продажу борошна на 2003 рік () та 2004 рік (), використовуючи наступні методи:

а) метод гармонійних ваг;

б) метод середнього темпу росту, обчисленого за формулою середньої геометричної.

Який метод, на Вашу думку, є більш прийнятним?

Відповідь:

а) Розрахуємо тренд ряду динаміки за допомогою лінійної моделі:

,

де ; .

Прогноз обсягу продажу борошна за даних умов обчислюється за формулою:

,

де ; ;

; .

;

;

.

Таким чином:

;

;

2003 рік (т);

2004 рік (т);

b) Прогноз обсягу продажу борошна за даних умов обчислюється за формулою:

, де:

- середній темп росту;

- ланцюгові темпи росту.

Таким чином:

2003 рік (т);

2004 рік (т);

Метод а) () є більш прийнятним ніж метод б) (), оскільки метод а) враховує тенденцію до зміни коефіцієнтів рівняння лінійного тренду на досліджуваному інтервалі часу та зменшує похибку, пов’язану із недостатньо великим обсягом динамічного ряду ().

Тести:

14. Структурними методами вирішення конфліктів є:

А) винагорода, комплексні цілі, вимоги до роботи, координаційні та інтеграційні механізми,

Б) використання координаційних та інтеграційних механізмів, встановлення загально організаційних комплексних цілей та використання системи винагород,

В) роз’яснення вимог до роботи, встановлення загально організаційних комплексних цілей та використання системи винагород,

Г) немає правильної відповіді.

Відповідь: В)

41. Внутрішній аналіз при плануванні в організації – це…

1. Дослідження її зовнішнього середовища силами працівників самої організації.

2. Дослідження сильних і слабких сторін управління даною організацією.

3. Правильної відповіді не наведено.

Відповідь: 2.

68. В чому полягають процесуальні теорії мотивації?

1. Теорії, метою яких є класифікація потреб, що лежить в основі процесу трудової поведінки.

2. Теорії, які розкривають механізм вибору індивідом лінії трудової поведінки.

3. Теорії, які класифікують процеси, пов’язані з мотивацією.

Відповідь: 2.

Список використаної літератури:

1. Андрушків Б.М, Кузьмін О. Є. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995.

2. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. – К.: Кондор, 2008.

3. Рикі В. Гриіфін, Володимир Яцура. Основи менеджменту. – Львів: БАК, 2001.

4. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика. - Тернопіль: Карт - бланш , 1997 р.

5. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. Вид. 20-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007.