Фізіологічні основи масажу. Вплив масажу на організм людини

Масаж – лікувальний метод, що полягає в дозованій механічній і рефлекторній дії на органи і тканини організму, здійснюваному рукою масажиста або спеціальним апаратом.

Масаж сьогодні успішно застосовується в травматологічній практиці, для лікування очних хвороб, при гінекологічних захворюваннях, для профілактики і лікування широкого спектру внутрішніх хвороб. Вельми поширений масаж в спортивній практиці.

В даний час немає медичної установи (лікарні, клініки, поліклініки), а також установи санаторно-курортного комплексу, де б не застосовувався масаж як ефективний лікувальний метод. Викладання масажу введене у всіх інститутах і технікумах фізичної культури разом з медичними технікумами.

Знання масажу є елементом загальної культури суспільства, оскільки цей широко доступний кожному і простій у вживанні лікувальний метод – це одна з найважливіших умов профілактики захворювань і підтримки високого рівня здоров'я людини.

В основі механізму дії масажу лежать складні взаємообумовлені рефлекторні, нейрогуморальні, нейроендокринні, обмінні процеси які регульовані центральною нервовою системою. Початковою ланкою в механізмі цих реакцій являється збудження механорецепторів шкіри, перетворюючи енергію механічних збудників в імпульси, які поступають в ЦНС. Сутність нервово – рефлекторного механізму заклечається в тому, що під впливом масажу дії піддається в першу чергу багаточисленні та різноманітні нервові закінчення , закладені в шкірі, зв’язках, м’язах, судинах, внутрішніх органах.

Поток імпульсів, виникаючих при всіх цих подразненнях, досягають кори головного мозку, де усі аферентні сигнали синтезуються, визиваючи загальну складну відповідну реакцію, яка проявляється у вигляді функціональних зрушень в органах і системах.

Крім нервового фактору, в механізмі дії масажу велику роль грає гуморальний фактор . Під впливом масажу в тканинах активізується високоактивні речовини : гістамін , ацетилхолін, та інші…Знаходячись у шкірі в зв’язаному стані, вони під впливом масажу переходять в вільний стан, всмоктуються в кров і розносяться по всьому організму. Наприклад гістамін , розширюючи просвіт і збільшуючи проникніть капілярів, покращує кровопостачання і обмінні процеси в тканинах; ацетилхолін збільшує швидкість передачі збудження в синапсах, гангліях нервової системи і з рухливих нервів на скелетні м’язи. Під впливом масажу в тканинах утворюються і інші речовини, значення яких ще остаточно не закінчено, але які, як збудники нервової системи можуть давати початок новим рефлексам.

Масаж оказує ще й не опосередковане механічу дію на тканини, в часності на переміщення всіх речовин організму ( крові , лімфи, міжтканинних рідин), на розтягнення та зміщення тканин. Механічний фактор сприяє посиленню обмінних процесів і шкірного дихання , підвищення температури масуючої ділянки шкіри. Структура і характер відповідних реакцій організму на масаж буває різною, в залежності від функціонального стану вищих відділів нервової системи, т.е. від співвідношення збудження і гальмування в корі головного мозку, від функціонального стану рецепторного поля, яке піддається масжу; в випадку хвороби – від її клінічних проявів та від характеру масажу , використовуючи прийомів.

Дія масажу на організм

Покрив людського тіла, глибоко розміщенні тканини, а також внутрішні органи утворюють єдине функціональне ціле. В зв’язку з цим спеціалісту по масажу необхідно знати будову, функцію систем і систем організму.

Масаж надає всіляку фізіологічну дію на організм: лікувальну, седативну, тонізуючу, загальнозміцнюючу, профілактичну і так далі Під впливом масажу виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь різні органи і системи організму людини.

Вплив масажу на нервову системи

Масаж оказує різносторонній вплив на організм людини і перш за все на нервову систему. Під дією масажу збудливість нервової системи може підвищуватись або понижатись в залежності від її функціонального стану і методики дії.

Життєдіяльність систем організму і їх частин регулює і координує нервова система. Важлива роль її заключається в забезпеченні функціональній єдності і цілісності організму. Вона обумовлює взаємодію між організмом і зовнішнім середовищем, стимулює фізіологічні процеси, які протікають в клітинах, тканинах, органах, а також контролює роботу скелетних м’язів, стимулює ступінь напруги, розслаблення м’язів, їх силу, швидкість м’язового скорочення. Єдина нервова система людини поділяється на дві частини:соматичну та вегетативну.

ЦНС складається з спинного та головного мозку. Вона побудована з великої кількості клітин – нейронів, та їх відростків – нервових волокон.

Під впливом масажних маніпуляцій проходить трансформація механічної енергії в енергію нервового впливу , яке дає складні рефлекторні реакції. Змінюючи характер, силу, тривалість та область дії можна змінювати функціональний стан кори головного мозку, в залежності від стоячих перед спеціалістом по масажу завдань – підвищувати або понижувати загальне нервове збудження або відновлювати втрачені рефлекси, покращувати трофіку тканин, діяльність окремих внутрішніх органів та тканин. При неправильному, неграмотно проведеному , недиференційованому масажі може наступити погіршення стану, появитись нервозність, збудження, посилення болю, неприємні відчуття, які йдуть від внутрішніх органів та тканин. Рефлекторне дозування впливу дозволяє підвищити м’язовий тонус, артеріальний тиск, збільшити вміст адреналіну та цукру в крові та визвати інші позитивні зміни.

Масаж та самомасаж впливають на функцію зовнішнього дихання . При пневмонії, бронхіальній астмі значно посилюється дія бронхоспазмотичних засобів. Збільшується насичення артеріальної крові киснем, а також виділення вуглекислого газу і споживання кисню. Під дією масажних маніпуляцій в шкірі утворюються речовини типу гістаміну та ацетилхоліну, які потоком крові розносяться по всьому тілу. Відмічено благотворний вплив масажу на показники звертальної та антизвертальної систем крові, ліпідний обмін у хворих гіпертонічною хворобою. Нормалізується показники кислотно – основного стану крові, окислення молочної кислоти після м’язової роботи (навантаження понижує склад сечовини в сироватці крові).

Вплив масажу на шкірні покрови

Шкіра - складніша чуттєва система. В ній містяться більше 3 млн. больових рецепторів. Підраховано, що в середньому на 1 см.кв. шкіри розміщенно 2 теплових,12 холодових,150 больових точок.

Шкіра складається з 3ох шарів : епідерміса, власне шкіри, і підшкірної клітковини. В шкірі багато нервових закінчень та нервів. Шкірні залози, не дивлячись на їх малий розмір виконують дуже важливі функції( виділяють секрет).

Масаж покращує трофічні процеси в шкірі, очищує її від відторгнутих чешуєк епідермісу, стимулює функцію потових і сальних залоз, активізує крово – та лімфо обіг. Під впливом масажу підвищується шкірно-м’язовий тонус, покращується скорочувальна функція шкірних м’язів, що сприяє еластичності та тонус шкіри, вона стає гладкою, рожевою, чистою. Багатообразні рецептори закладені в шкірі, дозволяють досягнути позитивних результатів при лікуванні різних захворювань при неопосередкованному впливу на відповідні локальні області шкіри, відповідні ділянки проекції внутрішніх органів.

Вплив масажу на серцево-судинну систему

Система кровообігу слугує для забезпечення постійної циркуляції крові і лімфи за допомогою яких відбувається забезпечення органів і тканин поживними речовинами і киснем, виділення з них продуктів обміну, гуморальна регуляція, та ін. Кровоносна система складається з серця та кровоносних судин(артерії, капіляри, вени).

Масажні маніпуляції впливають на стан капілярів шкіри, сприяє прискоренню капілярного кровотока, підвищенню кровонасичення масуючої ділянки, покращення трофіки(живлення) шкіри. Широко відомий і рефлекторний механізм дії масажу, коли масуються певні ділянки тіла, а ефект підвищення температури шкіри, збільшення кровоточу спостерігається в немасучій кінцівці. Відмічено, що в регуляції судинного тонусу на периферії беруть участь не тільки хімічна дія, але і речовини типу ацетилхолін та гістамін, що і підтверджує нервову – гуморальну дію масажу на кровоносну систему.

Масаж добре впливає на серцево- судинну систему: проходить розширення периферичних судин, полегшується робота лівого передсердя та шлуночка, підвищується скоротлива функція серця, удаляються застійні явища в малому та великому колі кровообігу, прискорюються венозний відтік, покращується газообмін між кров’ю та тканинами, підвищується споживання кисню тканинами.

Вплив масажу на м’язову систему і суглобовий апарат

Скелетні м’язи, яких більше 400, складають активну частину апарату руху людини. В цілому вони складають одну третину усієї маси тіла. Маса м’язів, розташованих на кінцівках близько 80% від загальної маси м’язової системи. Функція мязів строго визначена, кожен мяз має відому величину, форму, знаходиться в певних топографічних відношеннях з оточуючими її тканинами та виконує роботу, повність залежну від умов кровообігу та іннервації. Мяз скорчується під впливом імпульсів, які передаються до нього по еферентним рухливим шляхам від ЦНС.

На мязеву систему масаж оказує загальнозміцнюючу дію, покращується їх скоротлива функція, зростає сила і працездатність. Масаж благотворно діє на функції суглобів і сухожильно - зв’язкового апарату. При відновлюючому лікуванні суглобів найбільш ефективні прийоми розтирання. Масаж активує секрецію синовіальної рідини, сприяє розсмоктуванню набряків, патологічних відкладень в суглобах. Масаж активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обмін, збільшує виділення із організму азотистих органічних речовин(сечовини, сечової кислоти), мінеральних солей (хлориду натрію, неорганічного фосфору). Під дією різних масажних маніпуляцій зростає електрична активність м’язів , значно змінюються окислювально- відновлювальні процеси, збільшується приток крові кисню, збільшується виділення вуглекислого газу.

Лімфатична система

Тісно пов’язана з кровоносною. Живлення тканин поживними речовинами і киснем з крові проходить через тканеву рідину . Одна четверта усієї маси тіла складає тканева рідина і лімфа. Проникаючи в просвіт лімфатичних капілярів тканева рідина змінює свій хімічний склад, збагачується форменими елементами і таким чином перетворюється на лімфу.

Лімфатична система починається з лімфатичних капілярів. Вони представляють собою замкнуту систему трубок. З капілярів лімфа потрапляє в лімфатичні судини. Направлення потоку лімфи забезпечується великою кількістю клапанів, які в більшості випадків розволожені попарно. На шляху лімфатичних судин в певних місцях розташовані лімфатичні вузли.

Лімфатичні вузли розміщуються групами в певних місцях, часто походу кровоносних судин , окутаних рихлою сполучною тканиною.

Найбільш постійні і багато численні групи вузлів розташовані в області шиї, грудей(трахеї, бронхів),живота, паховій області.

Масажні маніпуляції значно прискорюють рух лімфи. Враховуючи значення лімфотока та ліквідації залишкових явлень запалення слід завжди проводити маніпуляції від периферії до центру, т.е. по направленню току лімфи лімфатичними путями до лімфовузлів. Масажем можна регулювати лімфоток, що особливо важливо при травмах та захворюваннях.

Вплив масажу на внутрішні органи

Дотриманням правил правильного харчування і регулярним вживанням масажу можна не допустити захворювань, а в разі вже наявних патологій значно поліпшити стан органів шлунково-кишкового тракту.

Завдання масажу на першому етапі полягає в посиленні перистальтки кишечника, поліпшенні зберегальних властивостей кишки. Механічне роздратування стінки живота, а також інтеррецепторів внутрішніх органів наводить до скорочення гладком'язових волокон травної трубки. Чергування фаз збудливого і седативного масажу (скорочення і розслаблення мускулатури кишечника) викликає «відлипання» калових відкладень від стінок кишки і очищення слизистої оболонки.

Такий масаж особливо показаний хворим в стані гіпокінезії: у післяопераційний період, при спинальній патології і так далі

Масаж покращує функцію зовнішнього дихання, підвищує прохідність бронхів і резервні можливості дихання, збільшує насичення артеріальної крові киснем і виділення вуглекислого газу.

Вплив масажу на загальний обмін речовин

Обмін речовин – це сукупність реакцій асиміляції (анаболізму – утворення і побудови нових структур, клітин і тканин) і дисиміляції (катаболізму – розпаду речовин з виділенням енергії). Обоє сторони обміну речовин тісно зв'язано один з одним. Анаболізм йде з витратою енергії, утвореної в результаті катаболічних процесів. У свою чергу розщеплювання енергосубстратів можливе лише після їх попереднього синтезу організмом. Динамічна рівновага в обміні речовин – це основна умова здоров'я людини. Порушення обміну речовин обов'язкове у результаті веде до патології органу, системи органів і організму в цілому. Першим кроком до порушення змінних процесів є зниження рівня обміну речовин (що спостерігається, наприклад, при старінні організму, гіпокінезії і т. д.). Підвищення рівня змінних реакцій веде до посилення виділення розщеплювання метаболітів, що є в більшості випадків біологічними отрутами, а також підвищує швидкість окислювальних реакцій в організмі.

Доведено, що при масажі швидкість вжитку кисню підвищується на 30-35% в порівнянні із спокоєм, на 15-20% посилюється виділення молочної кислоти нирками і шкірою.

Використана література

1. Васичкин В.И. Справочник по массажу . – Л.:Медицина, 1991. – 176 с.:ил.

2. А.М. Тюрин , В.И. Васичкин Техника массажа.

3. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина.-М.:ГЄОТАР-Медиа, 2007.- 568с.