Неокласична теорія міжнародної торгівлі

1. Концептуальні засади неокласичної теорії торгівлі.

2. Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.

3. Необхідні умови для розвитку МТ в неокласичній теорії.

4. Крива взаємного попиту та умови міжнародної торгівлі.

Наприкінці 19-го – початку 20-го століття з’явилася неокласична теорія. Новизна її в тому, що вона має справу зі змінними видатками. Тому крива трансформації виробничих можливостей опукла відносно початку координат.

Відміна від класичної теорії:

1) В неокласичній теорії розглядаються попит та пропозиція на товари, що є базовими компонентами споживчої системи.

2) Неокласична теорія базується на так званих змінних видатках.

3) Неокласична теорія має справу зі зростаючими видатками виробництва і тому крива трансформації виробничих можливостей має іншу форму ніж в класичній теорії.

Графік. Рівновага виробника в умовах автаркії (неокласична модель).

Виробництво в умовах автаркії знаходиться в стані рівноваги у точці Е, тобто в точці дотику кривої трансформації виробничих потужностей до лінії внутрішніх цін. У цьому випадку виробник не має стимулу до зміни структури виробництва, оскільки в цьому випадку . Будь-яка інша точка навіть при такому ж співвідношенні цін не може бути точкою рівноваги. Точка А не може бути точкою рівноваги в умовах автаркії, тому що лінія цін в цій точці має менший нахил, ніж попередня лінія внутрішніх цін, співвідношення цін в цій точці більше ніж співвідношення граничних витрат: і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Х та зменшити виробництво товару Y, тому що виробництво товару Х є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару Y.

У точці В все навпаки - і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Y та зменшити виробництво товару X, тому що виробництво товару Y є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару X. Ці співвідношення свідчать, що в обох випадках заради збільшення прибутку мають перейти в точку Е.

Тобто в точках А і В виробник буде рухатись до точки Е. В точці Е виробляється ОХЕ одиниць товару Х і OYE одиниць товару Y. Нахил лінії цін дорівнює граничній нормі трансформації: .

Графік. Загальна економічна рівновага в умовах автаркії.

Економіка знаходиться у стані рівноваги у точці Е. Ця точка характеризує максимальний можливий рівень добробуту за наявних виробничих потужностей (що визначаються кривою трансформації).

Крива байдужості та крива трансформації виробничих потужностей мають одну лише спільну точку Е. Е також є спільною точкою між цими кривими та лінією цін.

Ми кажемо, що економіка знаходиться у стані автаркії в рівновазі, коли лінія цін дорівнює граничній нормі корисності і граничним витратам:

Це також можна записати в вигляді:

Це і буде математичний запис рівноваги в точці Е.

Гранична норма корисності - співвідношення граничної корисності товару Х до граничної корисності товару Y.

Гранична корисність – це корисність яку має товар у результаті споживання додаткової одиниці товару.

Виробництво і споживання товару Х в умовах автаркії дорівнює OXE, виробництво і споживання товару Y в умовах автаркії дорівнює OYE.

Для того щоб розглянути переваги країни від зовнішньої торгівлі, ми повинні врахувати припущення, які має неокласична модель:

1) відсутність видатків, пов’язаних з переміщенням факторів виробництва із галузі в галузь; це означає, що виробництво не може швидко адаптуватись до зміни співвідношення цін, тому першою реакцією після початку зовнішньої торгівлі буде зменшення виробництва товару Y, а ресурси в галузь, що виробляє товар Х надійдуть лише через певний час.

2) всі фактори виробництва використовуються повністю (тобто в країні відсутнє безробіття)

3) криві байдужості не перетинаються; це означає, що смаки споживачів в економіці значною мірою подібні і зовнішня торгівля не змінює розподіл доходів.

4) одна з країн (А) має порівняльну перевагу в виробництві одного товару (Х), а інша країна (В) – в виробництві другого товару (Y):

- порівняльна перевага країни А у виробництві товару Х

- порівняльна перевага країни В у виробництві товару Y.

Для взаємовигідної торгівлі необхідні різні ціни.

Графік. Виграш країни від зовнішньої торгівлі в неокласичній моделі.

ІС1 – крива байдужості для лінії світових цін

ІС0 - крива байдужості для лінії внутрішніх цін

В нашому випадку країна А має порівняльну перевагу в виробництві товару Х. Рівновага встановлена в точці Е:

; ;

Але після початку зовнішньої торгівлі, рівень цін змінюється до світового (зменшується ціна на товар У і збільшується співвідношення цін), тому країна зменшує виробництво товару У та збільшує – товару Х. Встановлюється нова рівновага в точці Е1. Новий рівень споживання встановлюється в точці С, більш високому (оскільки збільшилось як споживання товару Х, так і товару У), ніж раніше, оскільки співвідношення цін визначає структуру споживання. Збільшився добробут країни.

Крива байдужості дотична до лінії світових цін показує новий рівень споживання товарів Х і У. В умовах внутрішньої торгівлі споживалось ОХС одиниць товару Х і OYC одиниць товару Y.

Внаслідок участі у міжнародній торгівлі збільшилося споживання товарів Х і У. Нова крива байдужості в умовах вільної торгівлі знаходиться вище ніж крива байдужості, що характеризує споживання в умовах автаркії. ІС1 вище ІС0.

Різниця між виробництвом і споживання:

по товару Х: додатнім і дорівнює експорту країни (відрізок ХСХ1 або КЕ1)

по товару У: від’ємним і дорівнює імпорту країни (відрізок КС).

В результаті участі в міжнародній торгівлі:

1) Змінюється структура виробництва товарів

a. Збільшується виробництво товарів, в яких країна має порівняльну перевагу

b. Зменшується виробництво товарів, в виробництві яких країна не має порівняльних переваг

2) Змінюється рівень споживання.

Країна А буде експортувати ХЕ1ХС одиниць товару Х та імпортувати УЕ1УС одиниць товару У.

Трикутник СКЕ1 – торговельний трикутник, який показує обсяги експорту та імпорту країни внаслідок міжнародної торгівлі.

Вплив зовнішньої торгівлі на економіку країни В (країни-партнера)

IC1 – крива байдужості до лінії світових цін

IC0 – крива байдужості до лінії внутрішніх цін

E – точка рівноваги в умовах автаркії

C – точка рівноваги в умовах вільної торгівлі

До початку міжнародної торгівлі країна В виробляла ОХЕ одиниць товару Х і ОУЕ одиниць товару У. Після початку міжнародної торгівлі країна В збільшує виробництво товару У (ОУЕ1) та зменшує виробництво товару Х (ОХЕ1).

OYE1>OYE

OXE1<OXE

В умовах вільної торгівлі споживається ОХС одиниць товару Х і ОУС одиниць товару У.

Трикутник Е1АС – торговельний трикутник, що показує обсяги експорту та імпорту країни. АС – імпорт; АЕ1 – експорт.

Коли країна В має порівняльні переваги у виробництві товару У, то:

Зростає виробництво товару У і зменшується виробництво товару Х.

Змінюється рівень споживання (зростає споживання Х і У).

Країна виграє від зовнішньої торгівлі, тому що IC1 вище IC0, тобто добробут країни В став більшим ніж в умовах автаркії. В цілому виграш можна поділити на:

виробничий ефект

споживчий ефект

Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.

Виграш країни можна також розглядати через призму двох ефектів: споживчий ефект (виграш споживача) та виробничий ефект (виграш виробника).

Споживчий ефект полягає в тому, що на основі нового співвідношення цін (тобто на основі світових цін) споживачі мають можливість збільшити рівень споживання товарів без зміни структури національного виробництва.

Коли країна починає брати участь у світовій торгівлі, з’являється лінія цін L, яка паралельна лінії світових цін і проходить через точку Е. Тільки одне це прирівнювання цін до світових без зміни структури національного виробництва (надлишок товару Х експортується, а нестача товару Y імпортується) призвело до підвищення рівня споживання товарів (крива IC1). Це споживчий ефект.

Через точку Е проходить лінія внутрішніх цін і крива байдужості ІС0 (споживання товарів в умовах автаркії). Якщо не змінюється структура виробництва, то через точку Е проходить лінія світових цін . І через цю лінію буде проходити нова крива байдужості ІС1, де в точці С змінюється рівень споживання ( ІС0 вище ІС1). Трикутник ЕКС – торговельний трикутник , що показує експорт ЕК товару Х, і імпорт КС товару У.

Виробничий ефект – це зміна споживання і зміна структури національного виробництва. Новий рівень виробництва знаходиться в точці Е1, де країна знаходиться в рівновазі в умовах вільної торгівлі. Споживання характеризується точкою C1 та кривою байдужості IC2. Отже виробничий ефект – це збільшення добробуту країни з точки С до точки С1 і зміна національного виробництва з точки Е до Е1.

Графік. Ефект зовнішньої торгівлі в умовах незмінної структури виробництва (нульова мобільність факторів виробництва)

Трикутник ЕСК – торговельний трикутник.

ЕК – експорт товару Х.

СК – імпорт товару У.

Аналізуючи зміни в структурі національного виробництва під впливом міжнародної торгівлі виходили з припущення, що фактори виробництва можна вільно переміщати з галузі в галузь. Але це не завжди може відбуватися. Є галузі зі специфічними факторами виробництва.

Оскільки фактори виробництва прив'язані до відповідних галузей, то переміщення від співвідношення внутрішніх цін рівень виробництва завжди характеризується точкою Р, в якій весь ресурс повністю використовується у виробництві.

В умовах автаркії співвідношення внутрішніх цін характеризується лінією ; рівень споживання характеризується кривою байдужості ІС0. В точці Р – в умовах економічної рівноваги споживається ХP одиниць товару Х і УP одиниць товару У.

Для зовнішньої торгівлі потрібно, щоб , тобто країна має порівняльну перевагу і виробництві товару Х.

Виходячи з того, що у нас незмінна структура виробництва, тобто нові ціни не будуть впливати на зміни, і новий рівень світових цін буде проходити через точку Р, а кут нахилу буде більше кута нахилу внутрішніх цін.

В умовах вільної торгівлі виробництво не змінюється: виробляється ОХP одиниць товару Х і ОУP товару У, а змінюється споживання: споживається ОХC одиниць товару Х і ОYC одиниць товару Y.

Трикутник CKP – показує обсяг експорту та імпорту країни (торговельний трикутник):

XCXP – експорт товару Х;

YPYC – імпорт товару Y.

Таким чином, коли мобільність факторів виробництва між галузями дорівнює нулю, то країна виграє від міжнародної торгівлі і цей виграш називається споживчий ефект, а виробничий ефект відсутній.

Країни вступають в торгівлю тільки тоді, коли ціни в них різні. Чому ж виникає така різниця в цінах. Ціни в двох країнах різні тому, що:

1) існує різниця в умовах попиту;

2) існує різниця в умовах пропозиції.

Розглянемо перший випадок. Нехай двох країнах умови пропозиції будуть рівні (криві трансформації виробничих потужностей співпадають), а відрізняються лише криві байдужості (умови попиту, або смаки споживачів).

Графік. Торгівля між двома країнами з ідентичними кривими трансформації виробничих потужностей, але різними умовами попиту

В умовах автаркії виробництво та споживання першої країни відображаються точкою Е. Крива байдужості М показує нам споживання 1-ї країни. Лінія цін, яка проходить через точку Е – це внутрішні ціни першої країни в умовах автаркії – .

Виробництво та споживання другої країни в умовах автаркії визначається точкою B.

Країна 1 має порівняльну перевагу в виробництві товару Х, а країна 2 – товару Y.

;

Як видно, нахил ліній відносних цін товарів в даних двох країнах різний. Отже товар У в першій країні дешевший, ніж товар Х, отже споживачі першої країни віддають перевагу споживанню товару Y. В другій країні споживачі споживають більшу кількість товару Х в порівнянні з товаром Y, оскільки він дешевший, ніж товар Y.

Світові ціни спонукають збільшувати виробництво товару Х і збільшувати виробництво товару Y.

Виробництва обох країн в умовах вільної торгівлі характеризуються точкою С, в якій вони виробляють ОХ3 товару Х, та ОY3 товару Y.

Країна 1. Нова точка споживання першої країни в умовах вільної торгівлі – точка D. Споживання товару Х дорівнює ОХ1, а споживання товару Y– ОY5. Імпорт товару Y першої країни дорівнює Y3Y5, експорт товару Х – Х1Х3.

Таким чином внаслідок МТ ми маємо:

1) збільшення виробництва товару Х та зменшення виробництва товару Y, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2) споживачі першої країни збільшують споживання товару Y, тобто того товару, якому вони віддають перевагу в споживанні.

З точністю до навпаки все відбувається в країні 2.

Нова точка споживання другої країни в умовах вільної торгівлі – точка F. Споживання товару Х дорівнює ОХ5, а споживання товару Y– ОY1. Експорт товару Y першої країни дорівнює Y1Y3. Імпорт товару Х – Х3Х5.

Таким чином внаслідок МТ ми маємо:

1) збільшення виробництва товару Y та зменшення виробництва товару X, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2) споживачі першої країни збільшують споживання товару X, тобто того товару, якому вони віддають перевагу в споживанні.

Висновок: країни, які мають однакові умови пропозиції, але різні умови попиту, виграють від зовнішньої торгівлі тому, що рівень споживання зростає.

Таким чином, неокласична торгівля заперечує ствердження класичної теорії, яка вважає, що країни не можуть торгувати за умов співпадаючих кривих трансформації виробничих можливостей.

Відбувається це тому, що оскільки в класичній теорії використовується принцип незмінних видатків виробництва, ми не можемо розглядати ситуацію з рівними умовами виробництва і відмінними умовами споживання. Це показує графік:

Як видно з нього, МТ відсутня.

Тепер розглянемо випадок з різними умовами виробництва та однаковими умовами споживання. Така ситуація може складатися внаслідок:

1) використання різних технологій;

2) різна забезпеченість факторами виробництва.

Розглянемо першу країну. Ми бачимо, що рівень виробництва та рівень споживання в умовах автаркії характеризується точкою А. Виробляється ОХ4 товару Х та ОY2 одиниць товару У. Рівень споживання характеризується кривою байдужості М. Рівень цін в умовах автаркії – лінія з нахилом , яка проходить через точку А.

Друга країна. Рівень виробництва та рівень споживання в умовах автаркії характеризується точкою В. Виробляється ОХ2 одиниць товару Х та ОY4 одиниць товару У. Рівень споживання також характеризується кривою байдужості М.

Лінія цін, як характеризує внутрішні ціни в умовах автаркії – лінія з нахилом , яка проходить через точку В.

Ми бачимо, що нахил лінії цін для першої країни менший, ніж у другої країни. А значить, перша країна має порівняльну перевагу у виробництві товару Х, а друга – в виробництві товару Y :

;

Також видно, що світові ціни знаходиться між внутрішніми цінами:

Країна 1 зацікавлена в збільшенні виробництва товару Х і зменшувати виробництво товару Y. Новий рівень виробництва – точка К. Країна виробляє ОХ5 одиниць товару Х та ОY1 одиниць товару Y. Споживання в першій країні характеризується кривою байдужості М’ та точкою С (споживається ОХ3 одиниць товару Х та ОY3 одиниць товару Y). Експорт товару Х першої країни дорівнює Х3Х5, імпорт товару Y – Y1Y3.

Як видно, перша країна:

1) зменшила виробництво товару Y та збільшила виробництво товару Х, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2) рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.

Країна 2 зацікавлена в збільшенні виробництва товару Y і зменшувати виробництво товару X. Новий рівень виробництва – точка L. Країна виробляє ОХ1 одиниць товару Х та ОY5 одиниць товару Y. Споживання в другій країні також характеризується кривою байдужості М’ та точкою С (споживається ОХ3 одиниць товару Х та ОY3 одиниць товару Y). Експорт товару Y першої країни дорівнює Y3Y5, імпорт товару X – X1X3.

Як видно, друга країна:

1) зменшила виробництво товару X та збільшила виробництво товару Y, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2) рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.

Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту

Можливі обсяги експорту та імпорту, які країна готова придбати (реалізувати) за всіх можливих співвідношень цін. Характерна готовність країни брати участь у міжнародному обміні за всіх можливих умов міжнародної торгівлі.

Точка F. При співвідношенні цін P=1/2 країна виробляє 95 одиниць товару x та 45 одиниць товару y. Споживання характеризується точкою Н, тобто споживаються 55 одиниць товару x та 65 одиниць товару у. Експорт товару х становить 40 одиниць, а імпорт товару у – 20, тобто 65-45.

Якщо відносна ціна на товар х збільшується до одиниці, то ми маємо нову точку виробництва – точку В, яка характеризує виробництво в країні І на основі нового співвідношення цін.

В точці В виробляється 130 одиниць товару х та 20 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Е, в якій споживається 70 одиниць товару х та 80 одиниць товару у.

Маємо два торговельних трикутника. Трикутник HDF (Р=1/2): експорт – FD, HD – імпорт. Трикутник ECB (P=1): BC – експорт, ЕС – імпорт.

Інформація, яку дають торговельні трикутники можна відобразити кривою взаємного попиту.

Лінія відносних світових цін виходять під кутом, тангенс якого дорівнює відношенню світових цін. На цих лініях ми відмічаємо точки Н і Е, а потім через них будуємо криву взаємного попиту.

В точці F країна виробляє 65 одиниць товару х та 85 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Н, тобто споживається 85 одиниць товару х та 45 одиниць товару у. Країна експортує 40 одиниць товару у, а імпортує 20 одиниць товару х.

Якщо світова ціна змінюється і дорівнюватиме одиниці, то змінюється рівень виробництва, який характеризується точкою В, яка показує, що виробляється 40 одиниць товару х і 120 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Е, тобто споживається 100 одиниць товару х і 60 одиниць товару у. Експортується 60 одиниць товару х (120-60), і імпортується 60 одиниць товару у (100-40).

Маємо два торговельних трикутника. Трикутник FGH (P=2): FG – експорт, GH – імпорт. Трикутник ВСЕ (Р=1): ВС – експорт, СЕ – імпорт.

Крива взаємного попиту для країни ІІ

Об'єднавши графіки торговельної пропозиції країн І і ІІ, ми отримаємо графік рівноважних умов світової торгівлі.

Графік показує при яких умовах світової торгівлі досягається рівновага. Тут точка рівноваги – точка Е – рівноважні умови міжнародної торгівлі. Точка Е показує, що тільки при світових цінах, які дорівнюють одиниці, експорт товару х країни І дорівнює імпорту товару х країни ІІ.

Визначення рівноважних умов світової торгівлі базувалось на припущенні незмінності кривої взаємного попиту кожної країни. Але в реальному житті може змінюватися крива взаємного попиту, коли змінюються смаки та уподобання споживачів; коли країни починають застосовувати різні обмеження у взаємній торгівлі (тарифні, нетарифні методи).

Припустимо, що смаки та уподобання споживачів змінилися на користь імпортного товару, тобто зріс попит на імпорт. Це дає країні нові стимули на активізацію її участі у міжнародному обміні, що веде до зміщення кривої взаємного попиту.

Графік. Встановлення нових умов міжнародної торгівлі.

При умовах міжнародної торгівлі, яка проходить через точку Е: ОХ1 одиниць товару х – імпортує країна ІІ та експортує країна І; OY1 одиниць товару у – експортує країна ІІ та імпортує країна І.

Припустимо, що смаки споживачів змінились на користь товару у, тобто збільшився попит на товар у. Щоб збільшити імпорт товару у, країна І повинна збільшити експорт товару х і крива взаємного попиту країни І зміститься вправо в позицію ОС1, але друга країна не має бажання змінювати структуру міжнародної торгівлі. В даному випадку буде мати місце надлишковий попит на товар у у розмірі у1у2 і надлишкова пропозиція на товар х у розмірі х1х2, але ми бачимо, що крива країни ІІ не змінюється.

Отже, змінюється відносна ціна на товари х та у. Ми маємо нову точку рівноваги – точку Е1 –, яка показує нові умови міжнародної торгівлі, а це означає зменшення ціни на товар х і збільшення ціни на товар у. Країна І збільшить пропозицію товару х на світовому ринку. Надлишковий попит на товар у і надлишкова пропозиція товару х змінюють умови міжнародної торгівлі.

Умови міжнародної торгівлі – це співвідношення експортних та імпортних цін певного товару країни в цілому чи групи країн.

Співвідношення цін TOT, або умови міжнародної торгівлі, якими ми користувалися до цього часу, інколи називають товарними, або чистими товарообмінними умовами міжнародної торгівлі (commodity terms of trade, net barter terms of trade). Вони визначаються шляхом ділення ціни експорту на ціну імпорту країни. Таким чином, величина умов торгівлі для країни І становить , тоді як для країни II — .

В економічному плані збільшення товарних умов торгівлі полягає в тому, що при зростанні експортних цін порівняно з імпортними кожна одиниця експорту країни обмінюється на зовнішньому ринку на більшу кількість одиниць імпорту. Це означає, що тепер країна може придбати більше товарів, поставляючи на експорт ту саму кількість продуктів, що й раніше. Внаслідок такого поліпшення умов торгівлі добробут країни-експортера зростає за інших рівних умов.

При обчисленні величини умов міжнародної торгівлі окремої країни необхідно пам'ятати, що експорт та імпорт складаються з багатьох товарів. Тому для таких розрахунків потрібно визначити індекс цін окремо для експорту та для імпорту. Він становить усереднену за певним правилом ціну всіх товарів, яка виражається через співвідношення з певною базовою ціною. Тому починати розрахунки слід з визначення бази індексу цін.

Нехай, наприклад, за базу розрахунків прийнято 1980 рік. Це означає, що рівень експортних та імпортних цін у цьому році прирівнюється до 100%. Припустимо, що в 1990 році для якоїсь країни індекс експортних цін становив 120%, а імпортних — 150%. Умови торгівлі цієї країни в 1990 році становили 120%:150%=0,8. Ця цифра означає, що кожна одиниця експорту даної країни в 1990 році обмінювалась лише на 0,8 одиниць імпорту, тобто купівельна спроможність експорту країни зменшилась порівняно з 1980 роком на 20%.

Крім названих товарних (або чистих товарообмінних) умов міжнародної торгівлі, в економічній літературі існує ще декілька концепцій співвідношення експортних та імпортних цін.

Концепція умов торгівлі з врахуванням доходу від експорту (income terms of trade). Умови торгівлі з урахуванням доходу від експорту представляють собою товарні умови торгівлі, помножені на індекс зміни обсягу експорту, тобто . Іншими словами, цей показник являє собою індекс сукупних надходжень від експорту, поділений на індекс імпортних цін. За його допомогою визначається спроможність країни купувати товари на міжнародному ринку, розплачуючись за них виключно надходженнями від експорту. Збільшення величини цього показника вказує на зростання здатності країни закупити за кордоном більшу кількість товарів за рахунок доходів від експорту.

Товарні умови торгівлі та умови торгівлі по доходу необов'язково змінюються в одному напрямку. Так, зменшення співвідношення може бути повністю компенсоване збільшенням фізичного обсягу експорту. Але може склас­тися і така ситуація, коли негативний ефект від зменшення товарних умов торгівлі може посилюватися внаслідок падіння обсягів експорту, причому умови торгівлі з урахуванням доходу від експорту можуть зменшитися більшою мірою порівняно з товарними умовами торгівлі.

Однофакторні умови торгівлі (single factoral terms of trade). Цей показник є спробою зв'язати між собою зміну імпортних цін та продуктивності використання виробничих ресурсів. Однофакторні умови торгівлі можна розрахувати, помноживши товарні умови торгівлі на індекс продуктивності праці в експортнооріентованих галузях виробництва, тобто , де О — індекс продуктивності праці.

Економічний зміст зростання отриманого показника полягає в тому, що країна може придбати більше одиниць імпорту за дану одиницю праці в експортному виробництві. Говорячи іншими словами, за одну й ту саму кількість часу використання факторів виробництва в експортних галузях тепер можна придбати більшу кількість товарів на світовому ринку.

Очевидно, що однофакторні умови торгівлі видаються дуже привабливим параметром зовнішньоторговельної діяльності країни, але скористатись ним дуже непросто внаслідок значних труднощів в обрахуванні точних індексів продуктивності. При розрахунках з використанням показника однофакторних умов торгівлі слід пам'ятати, що оскільки з часом продуктивність виробництва зростає, цей показник може вказувати на наявність більш сприятливої (або менш сприятливої) тенденції порівняно з товарними умовами торгівлі.

Двофакторні умови торгівлі (double factoral terms of trade). Цей показник покликаний зв'язати однофакторні умови торгівлі окремої країни з тенденціями зміни продуктивності в її торговельних партнерах. Він розраховується шляхом ділення однофакторних умов торгівлі на індекс продуктивності в експортних галузях країн — партнерів по торгівлі, тобто , де О — індекс продуктивності в експортних галузях за кордоном.

В економічному плані зростання такого показника означає, що певна кількість послуг факторів виробництва даної країни обмінюється на більшу кількість послуг виробничих ресурсів, які використовуються в експортних галузях торговельних партнерів.