Назва реферату: Ринок зерна в Україні
Розділ: Маркетинг
Завантажено з сайту: www.ukrainereferat.org
Дата розміщення: 03.05.2014
Ринок зерна в Україні
Зерновий ринок України
поточна кон’ юнктура і прогноз
на 1999/2000 маркетинговий рік
· Пропозиція на зерновому ринку очікується в кількості 30,0 млн т, що на 3,4 млн т (10 %) менше минулорічної.
· Пропозиція сформується, в основному, під впливом валового збору зерна урожаю поточного року, який очікується в кількості 27,5 млн т, що на 1 млн т або на 3,8 % перевищує минулорічний показник. Середня урожайність зернових по всіх категоріях господарств прогнозується на рівні 20,0 ц/га, що на 0,8 ц/га менше, але дещо зростають площі до збирання.
· Провідне місце у валовому зборі як і раніше займатиме група продовольчих зернових, яка складатиме біля 17 млн т (61 % від валу), з них пшениця 14,8 млн т (54 %). Пшениця ІІІ класу (продовольча) займатиме не менше половини валового збору цієї культури.
· Перехідні запаси товарного зерна на початок року були порівняно невеликими (2,6 млн т), що суттєво впливає на пропозицію зерна, а на кінець року можуть зменшитись до 1,8 млн т.
· Імпорт зерна і зернопродуктів очікується в межах 80 тис. тонн.
· Загальний попит по зернових сформується на рівні 28,3 млн т, що на 2,5 млн т (8 %) буде менше минулорічного, при цьому внутрішній попит дорівнюватиме 24,5 млн т.
· Експорт зерна збереже активність і очікується в межах 3,8 млн т, з яких пшениця продовольчого призначення складатиме 3,2-3,4 млн т.
· На внутрішньому ринку залишатиметься помітним вплив цінової кон’юнктури світового ринку, яка загалом спрямована на пониження по пшениці, ячменю, кукурудзі. Однак загальна тенденція цін внутрішнього ринку зерна з урахуванням непередбачуваного зменшення проти запланованого валового збору та зростання ціни пального матиме орієнтир до підвищення на 30-40 %.
· На протязі перших 4-5 місяців маркетингового року ціна товаровиробника по укладених контрактах на пшеницю продовольчого призначення очікується в межах 290-350 грн за 1 т (72-87 дол. США). Біржові форвардні ціни по пшениці ІІІ класу на серпень по базису СРТ будуть не менше 290 грн (без ПДВ), на пшеницю V класу в межах 230-240 грн.
· Ціна жита продовольчого буде близькою до пшениці ІV класу і дещо вищою, ніж у минулому році. На круп’яні культури та зернофуражні слід також очікувати підвищення цін порівняно із попереднім роком. Сезонне коливання цін стійко зберігатиметься в межах 10-15 % до середньорічної.
Пропозиція
Обсяги пропозиції зерна в 1999/2000 маркетинговому році формуватимуться, в основному, на базі власного виробництва поточного року та знижених до 2,6 млн т перехідних запасів. Імпортні закупки в розмірі 80 тис. т ( 0,3 % від загальної пропозиції) вирішального значення, як і раніше, не матимуть.
Основним фактором, який визначатиме обсяги виробництва зерна у 1999/2000 маркетинговому році, стануть зміни площі до збирання - очікується збільшення на 0,9 млн га, хоч урожайність порівняно із минулим роком не зросте.
Площі озимих культур з урахуванням загибелі біля 400 тис. га складатимуть до збирання 7,1 млн га, з них 5,9 млн га пшениці.
Площу ярих зернових частково зкоригували небувалі приморозки, за яких в окремих центральних областях температура на поверхні грунту знижувалась до мінус 10-11оС. За даними Укргідрометцентру в Полтавській області приморозками пошкоджено 14 % посівів кукурудзи, 5 % ячменю, 25 % раннього засіву гречки; в Сумській області загинули 20 % ярової пшениці, майже повністю - сходи гречки та кукурудзи; в Чернігівській області пошкоджено більше 2 % зернових і зернобобових; в Кіровоградській - біля 5 тис. га гороху та 6 тис. га кукурудзи. Однак посіви ярих відновлені і їх розмір очікується на рівні попереднього року - 6,4 млн га, хоча при запізнілих строках посіву може знизитись рівень урожайності. Ранньовесняне потепління, висока сума ефективних температур та вологозабезпеченість прискорили вегетацію основних сільськогосподарських культур (випередження середньорічних агротехнічних строків на 4-8 днів), створили в цілому нормальні передумови для закладки урожаю у більшості регіонів України. В той же час в Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Харківській областях запаси вологи в метровому шарі грунту менші минулорічних.
Однак за пізнішим прогнозом урожайність зернових культур очікується на рівні 20,0 ц/га, оскільки в багатьох регіонах стався запал зерна. На урожай впливатиме і той факт, що внесення добрив під зернові культури не збільшилося, а весняним підживленням внаслідок нестачі хімікатів забезпечено лише дві третини площ озимини. Очікуване валове виробництво зернових і зернобобових культур у порівнянні з 1998/99 р., відображене в табл. 1.1. Згідно прогнозу валовий збір має бути більшим від попереднього на 1,0 млн т, хоч середня урожайність зернових культур очікується нижчою на 0,8 ц/га; в тому числі пшениці - на 2,3 ц/га. Фуражних культур буде зібрано на 0,8 млн т більше, головним чином за рахунок збільшення площі на 329 тис. га, збільшення валу досягатиметься переважно за рахунок збільшення виробництва кукурудзи майже на 1,1 млн т.
1.1. Валове виробництво зерна в 1999/2000 та 1998/1999
маркетингових роках (всі категорії господарств)
1999/2000 рр. на 1.07.99 р. (прогноз) |
1998/1999 рр. (фактично) |
||||||||||||
Культури |
Площа до збирання, |
Урожай-ність, |
Валовий збір, тис. т |
Площа до збирання, |
Урожай-ність, |
Валовий збір, |
|||||||
тис. га |
ц/га* |
на 1.07. |
було на 1.06. |
тис. га |
ц/га* |
тис. т |
|||||||
Зернові всього |
13680 |
20,0 |
27365 |
29542 |
12756 |
20,8 |
26471 |
||||||
Продовольчі |
7718 |
21,7 |
16785 |
18760 |
7123 |
23,5 |
16733 |
||||||
Озима пшениця |
5890 |
24,5 |
14430 |
16379 |
5408 |
26,9 |
14570 |
||||||
Яра пшениця |
258 |
16,5 |
426 |
452 |
233 |
15,7 |
366 |
||||||
Всього пшениць |
6148 |
24,2 |
14856 |
16831 |
5641 |
26,5 |
14936 |
||||||
Жито озиме |
640 |
18,0 |
1157 |
1157 |
700 |
16,2 |
1136 |
||||||
Просо |
340 |
10,2 |
354 |
354 |
266 |
9,3 |
248 |
||||||
Гречка |
568 |
6,2 |
352 |
352 |
495 |
6,9 |
341 |
||||||
Рис |
22 |
30,0 |
66 |
66 |
21 |
34,6 |
72 |
||||||
Фуражні |
5962 |
17,7 |
10580 |
10782 |
5633 |
17,3 |
9738 |
||||||
Ячмінь озимий |
315 |
26,0 |
817 |
837 |
216 |
22,1 |
477 |
||||||
Ячмінь ярий |
3080 |
15,9 |
4887 |
4887 |
3345 |
16,1 |
5393 |
||||||
Всього ячменю |
3395 |
16,8 |
5704 |
5724 |
3561 |
16,5 |
5870 |
||||||
Овес |
578 |
14,2 |
818 |
818 |
550 |
13,5 |
741 |
||||||
Кукурудза |
1324 |
24,5 |
3244 |
3426 |
908 |
25,3 |
2301 |
||||||
Зернобобові всього |
640 |
12,2 |
781 |
781 |
576 |
13,4 |
772 |
||||||
Інші |
25 |
13,2 |
33 |
33 |
38 |
14,2 |
54 |
||||||
* у вазі після доробкиПотенційна пропозиція зернової продукції на внутрішнньому ринку буде достатньою для забезпечення потреб, тому немає підстав оцінювати ситуацію як критичну. Близьке до прогнозованого виробництво зерна Україна вже мала: 1996 р. - 24,6 млн т, 1998 р. - 26,5 млн т, в тому числі збір пшениці складав, відповідно, 13,3 та 14,6 млн т.
![]() |
Структури валового збору минулого року і цьогорічна за питомою вагою культур досить близькі: пшениця - 56,4 та 54,3 %, жито - 4,3-4,2 % і зернобобові 2,9 %; на 3,2 % збільшується частка кукурудзи, на 1,4 % зменшується частка ячменю
Рис. 1.1. Структура виробництва зернових у 1998/99 та 1999/00 роках в Україні
Очікується зібрати 14,9 млн т пшениці на рівні валового обсягу в 1998 році. З урахуванням перехідних запасів пропозиція такого зерна складатиме біля 17 млн т. З них за мінусом природніх втрат (400 тис. т) та з урахуванням високої традиційної для цього продукту товарності може бути запропоновано на ринок 13 млн т зерна пшениці.
Основними постачальниками зерна на внутрішній ринок залишатимуться крупні сільськогосподарські підприємства, частка яких складає 85 % його виробництва. Найбільш значні товарні ресурси зерна очікуються в Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській Херсонській, Черкаській областях.
Імпорт, як і в попередні роки, буде обмеженим, не перевищуватиме 80 тис. тонн і, головним чином, це буде насіння зернових.
Загальна пропозиція зерна дорівнюватиме у 1999/2000 р. 30,0 млн т., що на 10 % менше минулорічного рівня (табл. 1.2).
1.2. Баланс ринкового попиту і пропозиції зерна, тис. т
Маркетингові роки |
|||||
Показники |
1996/97 |
1997/98 |
1998/99 |
1999/2000 (прогноз) |
1999/2000 до 1998/99, % |
Загальна пропозиція |
30014 |
37491 |
33384 |
30005 |
89,9 |
в тому числі: |
|||||
· початкові запаси |
5221 |
1930 |
6823 |
2560 |
37,5 |
· виробництво |
24571 |
35472 |
26471 |
27365 |
103,4 |
· імпорт |
222 |
89 |
90 |
80 |
88,9 |
Загальний попит |
28084 |
30668 |
30824 |
28255 |
91,7 |
в тому числі: |
|||||
Внутрішній попит |
26281 |
29190 |
26224 |
24455 |
93,3 |
з нього на: |
|||||
· продовольство |
8416 |
8420 |
8400 |
8150 |
97,0 |
· корми |
12200 |
13700 |
11850 |
10900 |
92,0 |
· насіння |
4528 |
4250 |
4380 |
4035 |
92,1 |
· промислову переробку |
400 |
1050 |
800 |
550 |
68,8 |
Втрати |
737 |
1770 |
794 |
820 |
103,3 |
Експорт |
1803 |
1478 |
4600 |
3800 |
82,6 |
Запаси на кінець року |
1930 |
6823 |
2560 |
1750 |
68,4 |
Відношення кінцевих запасів до загального використання |
0,07 |
0,22 |
0,08 |
0,06 |
х |
Попит
Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд.
Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р.
Найбільший обсяг зерна – 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп’ яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.
Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.
В цілому внутрішній попит на зерно може скласти в 1999/2000 році близько 25 млн т зерна, що менше минулорічного на 1,7 млн т. Попит на основну зернову культуру – пшеницю сформується слідуючим чином: на продовольчі цілі - 7,2 млн т, на насіння - 1,6 млн т, для промпереробки на спирт - 400 тис. т, на експорт - біля 3,5 млн т.
Експорт зерна. З другої половини 1998/99 р. в Україні відмічається значне пожвавлення експорту українського зерна: в 1997/98 маркетинговому році обсяги експортованої зернопродукції складали 1,5 млн т, в 1998/99 (попередньо) - 4,6 млн т. Сприяли цьому поліпшення якості пшениці та падіння доларового курсу гривні, що зробило експорт зерна більш привабливим.
На 1999/00 р. прогнозується експорт у розмірі не менше 3,8 млн т. Провідними експортерами зерна в Україні виступають члени Зернової асоціації та спільні підприємства. Вони мають непогано відлагоджену експедиційну службу, матеріально-інформаційне забезпечення, мають достатні обігові кошти, тому забирають на себе 90 % експортованого з України зерна, формують експортну ціну.
В експорті до 75 % займає пшениця. Вона вивозиться переважно морським транспортом в країни Азії (36 %), з них в Ізраїль і Корею - біля 30 %. Біля третини зерна відвантажується в європейські країни: Англію, Угорщину, Швейцарію, Польщу, стільки ж закуповують країни південно-американського континенту. До країн колишнього СРСР (в основному Білорусь, Грузія, Туркменистан та Росія) експортується близько 4 % пшениці.
Продовжує мати місце неконтрольований вивіз зерна, борошна, круп у приграничні райони Росії. Однак він збережеться в межах не більше 300-400 тис. тонн.
На другому місці стоїть експорт ячменю та кукурудзи, обсяги яких майже однакові, по 500-600 тис. т. Ячмінь в основному закуповують Ізраїль, Кіпр, Туреччина, Алжир, а кукурудзу - Білорусь, країни Азії та Балтії.
Можна прогнозувати, що напрямки експорту певною мірою стабілізувалися і збережуться в 1999/2000 маркетинговому році з можливим зменшенням обсягів на 7-8 % порівняно з минулорічним періодом.
На рис. 1.2, 1.2а наведена динаміка цін світового ринку на основні зернові культури за 1998 та 1999 роки.
Цінова ситуація на ринку зернопродукції
![]() |
Рух цін на вітчизняному зерновому ринку відбувається під певним впливом руху цін світового ринку, в першу чергу світових цін на пшеницю та кукурудзу. Цінова ситуація на провідних біржах Європи, США, в країнах Азії характеризується усталеною тенденцією до загального пониження, хоча зберігаються нетривалі сезонні ” сполохи” . Так сталося, що дефіцит попиту на зерно, який склався в Росії на кінець попереднього маркетингового року в розмірі біля 4,7 млн т погашено закупівлями пшениці із США і Європейського співтовариства без особливих цінових зрушень. Знизилась імпортна активність Китаю і Тайваню. В стабілізації та подальшому зниженні світових цін на зерно певну роль відіграло призупинення фінансової кризи в Росії та країнах азіатського регіону, очікування відносно непоганого урожаю зернових в країнах - традиційних експортерах.
Рис. 1.2. Світові ціни провідних зернових культур, грн/т
![]() |
Рис. 1.2а. Світові ціни провідних зернових культур, дол.США/т
Згідно прогнозів виробництво зернових культур в Європі в сезон 1999/2000 року очікується на рівні 195-199 млн т проти минулорічних 205 млн т, тобто із зменшенням на 3-5 %, яке на фоні достатніх світових запасів продовольчого зерна навряд чи призведе до суттєвого зростання цін.
На внутрішньому ринку України протягом 1998/99 р. відбулося 10%-ве зниження середньої ціни на зерно проти попереднього маркетингового року. У табл. 1.3 представлені ціни товаровиробників по різних каналах збуту за два останні календарні роки. По окремих культурах (ячменю, житу) зниження досягло 20 %.
1.3. Ціни продажу зернових культур в розрізі каналів збуту
(господарства суспільного сектору), грн за 1 т
Серед- |
Спів- |
в тому числі: |
||||||
Культури |
ня ціна |
відно- шен-ня цін |
заготі-вельним організа-ціям за прямими зв’ яз-ками |
спо-жив-коопе-рації |
населен-ню, че-рез си-стему громад-ського харчу-вання та в оплату праці |
на ринку через власні мага-зини, ларки |
за бар-терни-ми уго-дами |
зару-біж-ним країнам |
1998 рік (на 1.01.99 р.) |
||||||||
Зернові всього |
154,2 |
1,0 |
173,1 |
152,4 |
131,4 |
157,7 |
162,4 |
195,9 |
в тому числі: |
||||||||
пшениця |
158,0 |
1,02 |
178,6 |
147,1 |
135,8 |
157,8 |
165,1 |
189,4 |
жито |
165,7 |
1,07 |
173,8 |
157,2 |
164,0 |
161,7 |
158,7 |
х |
ячмінь |
125,7 |
0,82 |
119,2 |
145,8 |
117,6 |
132,7 |
133,0 |
596,0 |
кукурудза |
140,3 |
0,91 |
162,3 |
102,9 |
111,4 |
144,7 |
151,2 |
194,7 |
1997 рік (на 1.01.98 р.) |
||||||||
Зернові всього |
176,1 |
1,0 |
216,6 |
194,9 |
130,9 |
176,0 |
179,8 |
252,9 |
в тому числі: |
||||||||
пшениця |
177,8 |
1,01 |
213,6 |
201,6 |
132,6 |
176,8 |
180,7 |
213,7 |
жито |
206,6 |
1,17 |
223,3 |
210,3 |
160,8 |
191,8 |
189,3 |
х |
ячмінь |
155,1 |
0,88 |
204,5 |
171,7 |
122,9 |
159,3 |
168,0 |
211,8 |
кукурудза |
159,4 |
0,91 |
266,3 |
159,2 |
116,7 |
162,7 |
165,1 |
302,9 |
Крім зовнішнього впливу, відміченого вище, такі зміни цін обумовлені рядом причин внутрішнього характеру:
· заготівельні організації знизили на третину ціну пшениці ІІІ класу, яка надходила від виробників в рахунок погашення вартості наданих їм авансом матеріально-технічних засобів (з 270 грн без ПДВ ціна пшениці впала до 220 грн з ПДВ). Вказана позиція суттєво вплинула на формування цін пшениці, реалізованої за іншими каналами, та цін на зерно інших культур;
· в умовах дефіциту ресурсів посилюється груповий монополістичний тиск з боку власників пального, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, а неплатоспроможність господарств змушує їх до укладання бартерних угод, за якими ціни формуються здебільшого не на конкурентних засадах;
· залишаються високими тарифи на маркетингові послуги (зберігання, транспортування, сертифікація зерна) при формуванні партій зернопродукції на експорт, тому трейдери і інші посередники захищають свій зиск, гранично знижуючи ціну попиту на зерно.
Відстеження руху цін на зерно на внутрішньому позабіржовому ринку показує, що під кінець 1998/99 маркетингового року напередодні нового урожаю мало місце суттєве зростання середньої ціни по більшості каналів збуту (табл. 1.4). Наприклад, в лютому 1999 р. середня ціна зернових складала 162,4 грн за тонну, в березні - 178, то в квітні - 199,2 грн. Ціна реалізації зерна на ринках населених пунктів та через власні магазини зросла в квітні, порівняно з січнем, на 20 % (32,1 грн), проданого за бартерними угодами - на 28,4 % (48,2 грн), продано зарубіжним країнам - на 22 % (15,8 грн).
Зростання цін стимулювало активність внутрішнього ринку, вона була вищою порівняно з таким же періодом попереднього року: протягом січня-квітня 1998 р. сільгосппідприємствами було реалізовано 925 тис. т зерна, тоді як в 1999 році - 1169 тис. тонн, тобто приріст склав 26 %.
Сезонне зростання цін на зерно в останні місяці 1998/99 р. відмічалося також на біржовому ринку (табл. 1.5). Таке явище може спостерігатися до липня 1999 р. включно, в зв’ язку з тим, що залишкові запаси зерна значно зменшилися і на початок нового маркетингового року досягатимуть мінімальної кількості (1,6-2,0 млн т). Попит в цей період значно переважатиме пропозицію.
1.4. Ціни зернових по каналах реалізації в 1998, 1999 рр, гривень за тонну
Середня |
в тому числі: |
||||||
Термін реалізації |
ціна всіх продаж |
заготорганіза-ціям, включаю-чи продаж за прямими зв’ язками |
споживчій кооперації |
населенню (в рахунок оплати праці, на громадське харчування) |
на ринках (через магазини, ларки і т. ін.) |
за бартерними угодами |
зарубіжним країнам |
1998 рік |
|||||||
Липень |
168,6 |
187,5 |
143,4 |
161,4 |
176,1 |
169,0 |
|
Серпень |
157,4 |
181,8 |
145,3 |
135,6 |
160,9 |
163,9 |
174,2 |
Вересень |
149,2 |
172,1 |
205,4 |
130,6 |
151,2 |
159,2 |
251,4 |
Жовтень |
146,4 |
173,6 |
149,6 |
118,6 |
161,3 |
154,6 |
221,5 |
Листопад |
159,2 |
170,3 |
183,2 |
150,5 |
155,1 |
160,5 |
240,7 |
Грудень |
146,4 |
163,9 |
122,3 |
145,0 |
154,2 |
173,4 |
|
1999 рік |
|||||||
Січень |
157,2 |
172,6 |
200,0 |
137,2 |
160,2 |
169,7 |
261,8 |
Лютий |
162,4 |
188,7 |
- |
136,4 |
166,5 |
176,3 |
214,4 |
Березень |
178,3 |
197,8 |
142,7 |
180,6 |
193,0 |
315,5 |
|
Квітень |
199,2 |
180,9 |
128,5 |
165,9 |
192,3 |
217,9 |
318,7 |
Середня за січень-квітень |
174,3 |
185,0 |
х |
145,6 |
174,9 |
189,2 |
277,6 |
1.5. Рух біржових цін на зернові культури (торгівля Спот (EXW),
грн за 1 т включаючи ПДВ
Пшениця 3 кл. |
Пшениця 4 кл. |
Пшениця 5 кл. |
Жито гр. А |
Кукурудза |
Ячмінь фуражний |
|
1998 рік |
||||||
Липень |
202 |
200 |
115 |
|||
Серпень |
184 |
107 |
185 |
125 |
72 |
|
Вересень |
191 |
108 |
95 |
|||
Жовтень |
190 |
135 |
||||
Листопад |
211 |
153 |
134 |
155 |
||
Грудень |
205 |
163 |
140 |
154 |
154 |
134 |
1999 рік |
||||||
Січень |
220 |
129 |
139 |
130 |
||
Лютий |
216 |
200 |
128 |
120 |
155 |
|
Березень |
240 |
227 |
145 |
120 |
140 |
|
Квітень |
240 |
215 |
147 |
|||
Травень |
х |
245 |
174 |
151 |
199 |
В умовах нового маркетингового року факторами відчутного впливу на цінову кон’юнктуру можуть стати:
· визначення Кабінетом Міністрів України розрахункової ціни пшениці ІІІ класу для відшкодування податку за землю (на рівні 290 грн/т);
· наявність попередньо укладених бартерних угод за зниженими цінами на зерно на рівні минулорічних (45-50 дол. США);
· закупівля великих обсягів зерна комерційними фірмами за готівку для подальшого вивозу за кордон (бажали б закупити пшеницю фуражну в ціні 60-65 дол. США, а фуражного ячменю 60-63 дол. (СРТ порт Чорного моря).
Динаміка середніх цін на зерно приведена на рис. 1.3.
Ситуація докорінно може змінитися від впливом дефіциту пально-мастильних матеріалів та різкого неконтрольованого подорожчання їх на час збирання урожаю, а також можливого недобору зерна від дії несприятливої погоди.
Попит на пшеницю підтримуватиметься, по-перше, недостатніми валовим збором, перехідними залишками та активізацією експорту, по-друге, необхідністю погашення заборгованості за отримані виробниками ресурси.
![]() |
Рис. 1.3. Динаміка середніх цін на зернові по каналах реалізації
в 1998/99 та прогноз на 1999 рік
То ж, на відміну від попередніх років ціна пшениці та інших зернових, які надходять від урожаю 1999 року, може зростати навіть в серпні-вересні. Виробники зерна змушені в такий спосіб хоч частково врівноважувати ціни на зерно з непомірно високими цінами пально-мастильних матеріалів. На рівень цін зернопродукції впливатиме також доларовий курс гривні: його падіння зумовить підвищення цін на зерно. Можна очікувати, що ціна пшениці ІІІ класу піднімається до 300-350 грн/т не лише на позабіржовому ринку, а й на біржах.
Зберігатиметься сезонність руху цін з урахуванням перехідних запасів зерна, очікуваних видів на майбутній врожай озимини, прогнозів щодо ярих зернових культур врожаю 2000 року.
Залишається регіональна відмінність цін: вищі ціни на зерно зокрема на пшеницю, відмічають в західному регіоні - вони варіюють порівняно з південними та центральними регіонами в межах до 30 і більше процентів. Причиною такої різниці виступає також і ринковий попит, який більше виражений в центральних та південних областях - основних постачальниках товарного зерна.
Виробники мають орієнтуватися на вибір каналів збуту зерна в першу чергу за його ціною. В табл. 1.6 наведена питома вага обсягів провідних зернових культур за каналами збуту.
1.6. Питома вага позабіржових каналів реалізації зернових культур,
1998/99, 1997/98 маркетингові роки
Канали збуту |
Зернові всього |
|
1998/99 |
1997/98 |
|
Всього реалізовано |
||
тис. тонн |
13920,7 |
17914,2 |
% |
100,0 |
100,0 |
в тому числі: |
||
· заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими договорами, тис. тонн |
2149,3 |
4300,1 |
% |
15,4 |
24,0 |
· споживкооперації, тис. тонн |
6,5 |
15,7 |
% |
- |
0,1 |
· населенню в рахунок оплати праці та громадське харчування, тис. тонн |
4007,9 |
4572,2 |
% |
28,8 |
25,5 |
· на ринку, через власні магазини, ларки, палатки, тис. тонн |
3170,4 |
3676,4 |
% |
22,8 |
20,5 |
· за бартерними угодами, тис.тонн |
4559,7 |
5336,4 |
% |
32,8 |
29,8 |
· зарубіжним країнам, тис. тонн |
27,0 |
12,6 |
% |
0,2 |
0,1 |
Провідними каналами продажу зерна на внутрішньому ринку в 1997, 1998 р. виступають бартерні угоди, на які припадає біля третини всього реалізованого господарствами зерна 28,7-33,3 %, майже стільки пшениці (27,6-33,3 %), та біля 30 % ячменю (28,3-29,2). Порівняно великі обсяги зерна господарства продають на ринках, через власні магазини, безпосередньо з господарств чи із складів ХПП, де воно перебуває на тимчасовому зберіганні. В межах 4 млн т зерна щороку продається населенню в рахунок оплати праці, з яких пшениця становить понад 2 млн т, ячмінь - біля 1 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій в загальному обсязі реалізованого зерна скоротилася з 25,6 % в 1997 р. до 15,0 % в 1998 р., пшениці, відповідно, з 29,3 % до 17 %, ячменю з 13,4 % до 7,5 %.
На внутрішній ринок пропонується також зерно інших культур (круп’ яні, зернобобові, кукурудза), але сумарна частка їх складала лише 18 %, тоді як пшениця і ячмінь займають 82 % загального обсягу продаж.
Очікуване зменшення пропозиції зерна в прогнозованому році порівняно з минулорічним на 4 % (32,1 млн т проти 33,4 млн т) та інші обставини можуть привести до певних змін в наповненні різних каналів внутрішнього ринку цього продукту. Зокрема, дещо меншою стане частка зерна, реалізованого за бартерними угодами, в зв’язку із внесенням господарствами, починаючи з 1999 року, зерна в рахунок пенсійного фонду та соцстраху, що може складали 1,5-2,0 млн тонн. Питома вага заготівельних організацій збільшиться з урахуванням погашення виробниками заборгованості перед державою, що склалася за попередні роки.
Біржовий ринок зернових культур залишався маломістким: протягом 1998/99 року тут продано зерна всього 144,5 тис. т (1 % загальної реалізації), в І кварталі 1999 року 23 тис. т, другому – 14,2 тис. тонн. В новому маркетинговому році можна очікувати певного пожвавлення біржової торгівлі зерном, якщо біржі більш активно здійснюватимуть маркетингові операції, налагоджуватимуть зв’язки з безпосередніми виробниками зерна. Рівень біржових цін також має підвищуватись відповідно зміни цін на інших каналах реалізації зерна.