4. У винесенні заключного рішення судом у випадках розгляду певного спору про право декількома органами, в число яких входить і суд.
Незалежність суддів і підкоренню їх тільки Закону.
Судді незалежні і підкоряються лише Конституції та Законам України ( ст.8 ЦПК України). Їм забезпечуються умови для безперешкодного та ефективного здійснення своїх прав і обов’язків. Будь-яке втручання в діяльність суддів по здійсненню правосуддя недопустиме і тягне за собою відповідальність по Закону.
Незалежність суддів і підкоренню їх тільки закону-це два погодженні, органічно пов’язані між собою начала. Вони складають єдиний принцип, так як незалежність суддів зумовлена їх підкоренню тільки Закону, а підкорення Закону в свою чергу, можливе лише при умові, що судді дійсно незалежні.
У відповідності з даним принципом ніхто не вправі впливати в судову діяльність по рішенню конкретних справ ніякі державні органи, громадські організації чи посадові особи не мають права здійснювати будь-який прямий чи непрямий вплив, давати вказівки суддям, як вирішити конкретну судову справу. Таке втручання в правосудну діяльність антиконституційне.
Основні правові гарантії незалежності суддів передбачені в в ст. 126 Конституції України та Законом України “Про статус суддів”.
Незалежність судді забезпечуються передбачена Законом:
· процедурою здійснення правосуддя, забороною під погрозою відповідальності по здійсненню правосуддя;
· встановленим порядком зупинення та закриття повноважень судді;
· правом судді на відставку, недоторканістю судді;
· системою органів судівської спільності;
· надання судді за рахунок держави матеріального та соціального забезпечення, відповідно до його високого статусу.
Ряд правових гарантій незалежності суддів, закріплений в цивільно-процесуальному законодавстві, регулюючому діяльність суддів при розгляді цивільних справ: порядок розгляду всіх питань цивільної справи і право судді на окрему думку; таємниця нарад суддів (ст. 210 ЦПК України)
Будь-яке втручанння в діяльність суддів по здійсненню правосуддя переслідується по Закону. У відповідності з Законом України “Про статус суддів” передбачена відповідальність за вплив у будь-якій формі на суддів з ціллю протидіянню всесторонньому, повному і об’єктивному розгляду конкретній справі чи досягти винесенню незаконному судовому рішенню
Закріплення розгляду принципу незалежності є відміна строку повноважень судді і правила про незміність та неприторканність судді.
Гласність судового розгляду.
Розгляд судової справи у всіх судах відкрите (ст.129 Конституції України та ст. 10 ЦПК України). Розгляд справи в закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених Законом, з дотриманням при цьому всіх правил судового провадження.
Принцип гласності судового розгляду важливий для забезпечення виховних функцій правосуддя по відношенню як до присутніх в залі судового засіданя, так і учасників судової справи. Разом з тим, в силу даного принципу громадяни мають можливість контролювати діяльність суду, а виборці – ще й за діяльністю народних засідателів. Гласність судового розгляду являється одним із яскравих виявів демократії в області здійснення правосуддя. Досягнення таких завдань, як захист прав громадян, виявлення причин, породжуючих правопорушень, попередження правопорушеь і становить можливість завдяки гласності судових процесів
Закритий судовий розряд цивільних справ допускається у відповідності зі ст.10 ЦПК:
1. В цілях запобігання розголошенню державної таємниці
2. В цілях запобігання розголошенню даних про інтимні сторони життя осіб, що беруть участь в справі, а також забезпечення таємниці усиновлення (ст.112 Кодексу законів про шлюб і сім’ю України).
В цих випадках виноситься мотивована ухвала з вказанням обставин, які свідчать про необхідність проведення закритого судового засідання.
Інших випадків закритого розгляду судових справ закон не передбачає, і тому не допускається видалення із залу судебного розгляду громадян, якщо ними не порушений порядок
Слухання справи в закритому засідання ведеться у всіх випадках публічно.
Рівноправність перед судом і законом.
В Конституції України стаття 129- закріплено положення про рівність всіх перед законом і судом і конкретизує, що на рівність громадян не впливають їх походження, соціальне та майнове положення національна та расова приналежність, вік, освіта, мова, відношення до релігії, характер занять, місце проживання та інші обставини.
Рівність перед закономі судом забезпечується тим, що кожна судова справа розглядається в одному і тому ж порядку, в одних і тих же процесуальних формах і однаковий об’єм гарантій для осіб, які беруть участь в справі. Цим досягається можливість рівного задоволення законних вимог громадян, зацікавлених в результаті справи і рівна для них можливість відстоювати свої права перед судом.
Правосуддя по цивільним справам здійснюється єдиним для всіх судом.
Принцип здійснення правосуддя начал рівності громадян перед законом і судом і має двоякий зміст: в ньому виражається положення про єдиний суд положення про єдність права. Встановлена Конституцією України і законодавством про судоустрій судова система являється єдиною для всіх громадян.
Матерільною основою рівності прав та свобод громадян служить те, що всі вони юридично рівні по відношенню до знарядь і засобів виробництва. Це визначає їх політичну рівність і рівноправність у всіх інших областях.
Змагальність
Судове провадження в Україні здійснюється на основі змагальності ( ст. 15 ЦПК України). Застосовуючи до правосуддя по цивільних справах це означає, що судовий розгляд справи проходить у формі змагальності між сторонами, джерелом якого являється протилежність їх матеріально-правових інтересів. Процесуальне положення сторін характеризується пред’явлення їм широких можливостей відстоювати свою точку зору шляхом активного участі в судовому розгляді з використанням процесуальних засобів захисту.
Сторони та інші особи, які беруть участь в справі, в цілях захисту своїх прав та інтересів посилаються на фактичні обставини справи, представляють докази, беруть участь в їх дослідженні, виражають точку зору на справу в цілому і по окремих питаннях. У відповідності з принципом змагальності особам, які беруть участь в справі, надається достатній об’єм процесуальних прав, які забезпечують кожному з них реальність і дійсність судового захисту.
Даний принцип невід’ємний від процесуальної рівності сторін, який є його основою, поскільки саме наділення рівними правами і обов’язками дається сторонам можливість змагатись перед судом. Найбільш яскраво цей принцип проявляється в стадії судового розгляду в суді першої інстанції, але характерний і таким стадіям цивільного процесу, як касаційне провадження, перегляд по нововиявленим обставинам та ін.
Принцип змагальності забезпечує повноту фактичного і доказового матеріалу, наявність яких являється важливою умовою встановлення обставин по справі.
Завантажити реферат