Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік - Дипломна робота

Як видно з наведених даних, різниця між показниками найбільш розвинених та відсталих регіонів складає декілька разів.

Регіональні диспропорції позначаються на криміногенній ситуації в країні, сприяючи утворенню областей з підвищеною концентрацією злочинності, міграції кримінально-активних елементів.

Як свідчить аналіз, до криміногенних факторів в економічній сфері можна віднести:

- технічна відсталість основних фондів, зниження рівня науково-технічного потенціалу;

- недостатність інвестицій;

- повільне реформування інституційних відносин;

- значні диспропорції в структурі економіки;

- виникнення нових форм господарювання, різке зростання кількості господарюючих суб’єктів;

- функціонування потужного тіньового сектору, перш за все підпільної економіки;

- скорочення обсягу ВВП;

- існування паралельного неконтрольованого грошового обігу;

- бартерізація фінансової системи;

- значний зовнішній борг;

- складність та неефективність податкової системи;

- істотні регіональні диспропорції в розвитку економіки.

- До чинників антикриміногенного характеру належать:

- розширення форм залучення інвестицій в країну;

- зростання обсягів промислового виробництва;

- відносна стабільність курсу національної грошової одиниці, невисокі темпи зростання та відсутність різких коливань рівня інфляції та цін;

- нормалізація ситуації з внутрішнім державним боргом, зростання обсягу державних надходжень та зменшення рівня дефіциту державного бюджету;

- наявність ядра областей з високим потенціалом економічного розвитку.

Соціальна сфера

7. Рівень матеріального забезпечення населення

7.1. В 2001 р. збереглася тенденція зменшення реальних грошових доходів населення - основного джерела існування більшості громадян.

Таблиця 8

Динаміка реальних грошових доходів населення

З таблиці видно, що зростання номінальних доходів не встигає за інфляцією, внаслідок чого реальні грошові доходи населення знов істотно скоротились. Середньомісячний грошовий дохід на душу населення зменшився в порівнянні з минулим роком з 91,7 до 88,8 грн.

Попри певне скорочення значною залишається заборгованість з виплати заробітної плати та інших видів соціальних виплат. Її загальний обсяг становить в даний час близько 32,7 млрд.грн. Збільшилась заборгованість в Запорізькій, Полтавській і Харківській областях. Значним є рівень заборгованості у Тернопільській області - 5,1 місяця, Рівненській - 4,3, Херсонській - 3,7 місяці при загальній заборгованості по місцевих бюджетах - 1,4 місяця.

7.2. За статистичними даними в Україні спостерігається низький рівень оплати праці ряду категорій працівників. Найвищий рівень оплати праці відмічається у працівників атомних електростанцій (487 грн.), газової (443 грн.), нафтодобувної (441 грн.) та нафтопереробної промисловості (407 грн.). Натомість працівники охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури отримують у 3 рази менше.

Дія двох зазначених факторів звужує можливість існування за рахунок легальних джерел і сприяє поширенню серед громадян протиправних форм здобуття доходів.

7.3. В 2001 р. вдалося досягти скорочення рівня заборгованості з соціальних виплат. За період діяльності Уряду заборгованість з заробітної плати працівників бюджетних установ було зменшено на 53,6%, заборгованість з стипендій була ліквідована взагалі, на 36,2% знизився рівень заборгованості з різних соціальних виплат, на 5,2% - заборгованість з усіх видів пенсій.

Головне значення цього чинника полягає в тому, що він означає для суспільства певне покращання економічної та соціальної ситуації, закінчення періоду тривалого падіння, підтверджує дієвість державної економічної політики. Все це позитивно позначається і на криміногенній ситуації.

8. Соціальна структура населення

8.1. Соціальна структура населення характеризується перш за все зростанням долі осіб з невисоким рівнем доходів та різкою поляризацією за цим показником. Так, за вибірковими статистичними даними питома вага осіб, чий середньодушовий грошовий дохід у місяць складає до 30 грн., становить 16,4%, від 30 до 60 грн. - 26,5%, від 60 до 90 грн. - 22,3%, від 90 до 120 грн. - 15,0%, від 120 до 180 грн. - 12,9%, від 180 до 240 грн. - 8,1%, від 240 до 300 грн. і вище - 2,8%. Отже, більше половини населення знаходяться у скрутному матеріальному становищі, з них близько третини перебувають за межею малозабезпеченості, 27-29% - мають змогу більш-менш пристойно харчуватись і задовольняти деякі поточні потреби і 10-11% є певною мірою забезпеченими. Ці дані дають уявлення про картину в цілому, але оцінювати їх слід дуже обережно, перш за все, через неврахування доходів тіньового сектора економіки, великих доходів багатих осіб тощо.

8.2. В країні спостерігається поступове формування забезпеченого прошарку населення середнього класу. Внаслідок кризової ситуації кінця 1999-початку 2001 р. його питома вага до всього населення в суспільстві дещо зменшилась, але і зараз за оцінками складає 8-10%. Офіційні статистичні дані не дають можливості більш чітко визначити кількісні параметри цього прошарку населення та охарактеризувати його структуру. Одним з показників процесу формування середнього класу є постійне зростання вкладів у комерційних банках України.

Таблиця 9

Динаміка вкладів населення у комерційних банках України в

національній та іноземній валюті (на кінець року, млн.грн.)