Магію намагалися не раз розглядати як визначену форму релігії. Інші вчені, навпаки, намагалися відмежувати магію від релігії. Однак поняття “магія”, подібно поняттю “анімізм”, є лише загальне, надзвичайно абстрактне позначення дуже різноманітних обрядів і уявлень. І ці обряди й уявлення розрізняються не тільки за ступенем складності, не тільки за змістом, але знов-таки і за походженням: обряди лікувальної магії (знахарства) безсумнівно пов’язані своїми коренями з народною медициною, обряди промислової магії — з технікою мисливського і рибальського промислу, обряди військової магії — з ворожими відносинами між племенами і т.д. З іншого боку, магічні обряди і повір’я, як і анімістичні, відомі на всіх ступінях суспільного розвитку як у відсталих, так і в найрозвиненіших народів.
Отже, система заборон під назвою “табу” охоплювала всі сфери життя і була єдиною формою регламентації, що заміняла все те, що в сучасному суспільстві забезпечується мораллю, релігією, правом.
4. Висновок.
Як бачимо, у ранньородовому суспільстві складається специфічний, суперечливий збіг соціумних та гносеологічних обставин — саме таких, у яких крилася можливість появи релігійних вірувань. Соціумною причиною виникнення останніх став не просто низький, а такий рівень розвитку продуктивних сил і суспільних відносин, який був ще недостатнім для послідовно правильної орієнтації людини в навколишньому світі, але вже достатнім для виникнення у неї вищих, суто людських пізнавальних здібностей. Інакше кажучи, розвиток умов матеріального життя людей приводить до того, що на певному етапі їхньої історії, у ранньородовому суспільстві, складаються й гносеологічні передумови появи релігії. Вони пов’язані, кажучи загалом, із здатністю абстрактного мислення і фантазії в умовах обмеженості знань відриватися від дійсності, уособлювати таємничі сили довкілля, абсолютизувати й догматизувати певні риси пізнавальної діяльності, створювати образи надприродного, викликати віру в його існування та його здатність впливати на людину і її довкілля.
Наявність названих причин та передумов релігійних вірувань з необхідністю привела до віри в існування особливих, таємничих сил природи та уявлення про можливість чаклунського впливу на них. Це були подеколи наївні, не завжди чітко визначені первісні вірування, представлені чуттєво-надчуттєвим, а опісля — демоністичним типами.
Бібліографія
1. К. Леві-Строс “Структурна антропологія”, К., Основи, 1997р.
2. Дж.Дж. Фрэзер “Золотая ветвь”, 2-е изд., М., Издательство политической литературы, 1986г.
3. Э.Б. Тайлор “Первобытная культура”, М., Издательство политической литературы, 1989г.
4. К. Леві-Строс “Первісне мислення”, К., Український центр духовної культури, 2000р.
5. С.А. Токарев “Ранние формы религии”, М., Издательство политической литературы, 1990г.
6. М. Элиаде “Словарь религий, обрядов и верований”, М., Рудомино, 1997г.
7. Г. Бидерман “Энциклопедия символов”, М., Республика, 1996г.
8. “Мифы народов мира: энциклопедия в 2-х томах” под ред. С.А. Токарева, М., Большая Российская энциклопедия, 1998г.
9. М. Мюллер “Введение в науку о религии // Классики мирового религиоведения”.— М., 1996г.
Завантажити реферат