Розтин робиться в 3 напрямках: поперечному, повздовжньому, передньозадньому.
Робота йшла годинами: кожну пластину треба було не тільки виготовити, але й зберегти. Тут, в кімнаті, замерзлі пластини-розпили покривав розкресленим на квадрати склом і в натуральній величині замальовував на аркуші паперу. Пирогов в першим у світі провів досліди у таких великих масштабах на трупах. Це виявилось першим кроком до вирішення питань з стенографічної анатомії і оперативної хірургії. У клінічних працях він описав гіпсову пов'язку, яка мала велике значення при лікуванні переломів.
У 1854році Пироговим була описана кістково-пластична операція на гомілці. Це була. перша в історії оперативної-хірургії кісткова-пластична операція, внаслідок якої Пирогов зумів видовжити вкорочену після ураження нижню кінцівку. Анатомічно-фізіологічний напрямок у розвитку анатомії і хірургії, стає основою вітчизняної оперативної хірургії. Протягом усього життя Пирогов пов'язував теорію з практикою, вірив у велике значення науки. У своїх працях Пирогов писав, що майбутнє належатиме профілактичній медицині. У 185броці, у віці 46років Пирогов змінює роботу в Академії на вихователя навчального округу в Одесі.
Тут він приймав хворих двічі на тиждень. Лікував безкоштовно, і навіть давав хворим - злидарям гроші на ліки. Згодом Пирогов переїхав до Києва. В Києві “поставив медицину на ноги”. Він пропонував змінити весь порядок київського медінституту: знищити мундири, щоб не було нагляду за студентами, відкрити вхід в університет для всіх (бідних, осіб інших національностей). 18 березня 1861року його було звільнено за станом здоров'я. Пирогов придбав маєток у селі Вишня, що на Вінниччині ( України). Тут він продовжує працювати. Він підводив підсумки, стоячи біля операційного стола. Із різних куточків Імперії їхали люди до Пирогова на операцію. Із заміток Пирогова:
– Найкращі результати я дістав із практики у цьому селі. Тільки за півтора року проведено 200 серйозних операцій - і ні одної гнійної інфекції, ні одної смерті.
Пирогов вчить хворих самостійно слідкувати за собою. Останні роки свого життя Пирогов провів у Вишні. Важко захворівши, він сам собі виставив діагноз — це був ясний і безнадійний діагноз, який Пирогов записав собі на клаптику паперу.
І 23.11. 1881року Н.І.Пирогов помер у Вишні, що на Вінниччині (Україна). Помираючи, він впав у забуття, марив. Але перед смертю йому стало легше і він попросив дати йому пальто, бо треба було йти. Навіть у забутті він щось робив. Йому було ніколи. Він спішив.