Відповідно до НРБ і ОСП облучает особи діляться на трьох категорії:
А - особи, що постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випромінювання;
Б - обмежена частина населення, що безпосередньо не працює з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення можуть піддаватися опроміненню.
В - Інше населення в області, краї, республіці.
Установлено три групи органів, опромінення яких приносить найбільша шкода здоровью в порядку убування чутливості: усе тіло, гонады, червоний кістковий мозок; щитовидна залоза, печінка, нирки, селезінка, ЖКТ, легкі, хрусталик ока, жирова тканина, м'язи; шкірний покров, кісткова тканина, пензля, предплечья.
У залежності від групи органів для персоналу категорії “А” - ПДД, для категорії “Б” - ПД (межа дози), для “У” - природний фон.
ПДД характеризує найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, що при рівномірному впливі протягом 50 років не викликає в стані здоров'я персоналу несприятливих змін, що виявляються сучасними методами. ПД установлюється менше ПДД - для запобігання необгрунтованого опромінення осіб категорії “Б”.
Захист від випромінювань , що іонізують.
До головних мір захисту відносяться: використання джерел із мінімальним виходом випромінювання (захист кількістю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих місць від джерел (захист відстанню); екранізування джерел або робочих місць.
Розрізняють захист: від зовнішнього опромінення, що виникає при роботі з закритими джерелами; від внутрішнього опромінення, що виникає при роботі з відкритими джерелами.
Закриті джерела - устрої, що виключають вилучення радіоактивних речовин у середовище.
При намірі захисного екрана визначають характеристики джерела і гранично припустимі рівні випромінювання. Проектування захисту виконуються з урахуванням призначення помешкання, категорії осіб, що облучаються, тривалості опромінення. При цьому визначається кратність ослаблення опромінення Ро –потужність дози, яка заміряється на робочому місці; Рх - гранично припустима потужність дози.
Товщина екрана розраховується в залежності від енергії випромінювання і кратності ослаблення з урахуванням щільності матеріалу. У залежності від матеріалу і конструкції захист буває: водяний; сухий; змішаний.
8.Електробезпечність
Система організаційно-технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливих впливів ел. току, эл. дуги, ЭМ поля і статичної електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм.
Електрична травма - травма, викликана впливом эл. току і дуги. Сукупність таких травм - электротравматизм.
Електрична установка - сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформації, передача і розподілу эл. енергії.
Причини електротравматизма
- однофазне (однополюсне) дотик людини до неізольованих струмоведучих частин
- одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин під напругою.
- наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою.
- доторк людини до металевих корпусів під напругою.
Біологічна дія току на організм людини
Проходячи через організм людини эл тік робить 4 види впливу:
- термічна дія – яка прявляється в опіках окремих частин, нагріванні до високих температур кровоносних судин, крові, нервів, серця, мозку, що викликає серйозний розлад
- електролітична дія - розкладання органічної рідини (лімфи і крові) із порушенням її складу.
- механічна дія - (динамічне) розшарування, розрив тканин організму (м'язів серця, судин) у результаті эл динамічного ефекту; миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої током тканинної рідини і крові.
- біологічне - подразнення живих тканин організму; порушення внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормальному організмі.
Дія току може бути:
- прямим (по тканинах)
- рефлекторним (по нервових волокнах)
Ці дії току призводять до різноманітних елтравм - місцевим і загальним. До місцевого ставляться електроопіки, електрознаки (мітки), металізація шкіри (електротатуювання), механічні ушкодження; електроофтальмія (запалення переднього відділу ока).
Опіки бувають: токові, контактні, дугові (супров. обвуглюванням тканин).
Механічні ушкодження відбуваються через судорожне скорочення м’язів.
До загального відносять: ел удари - уражається або створюється погроза поразки всього організму через порушення нормальної діяльності життєважливих органів (серця, мозку, леген). 4 ступеня ел удару:
- судорожне скорочення м'язів без утрати свідомості
- судорожне скорочення м'язів із утратою свідомості, але зі збереженою роботою серця
- утрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або і того, і іншого)
- клінічна смерть - (відсутність подиху і кровообігу). Перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту припинення роботи серця і леген. У людини відсутні ознаки життя, розширені зіниці (мозок погано постачається кров'ю), проте життєві процеси йдуть на старому рівні (мозок ще живий). Це дозволяє шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клітини головного мозку (нейрони), дуже вразливі до кисневого голодування. Тому тривалість коми обмежується з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами
Біологічна смерть - необоротне явище, що характеризується припиненням біологічних процесів у клітинах організму, розпадом білкових структур. Наступає після клінічної смерті.
Чинники впливаючі на поразку електричним током
Ступінь небезпечної дії.
Від роду току (небезпечніше для людини - перемінний тік у силу створення додаткової ємкості між електродами);
Розмір току;
Розмір напруги;
Шлях току (через життєво важливі органи);
Опір тіла людини (укладається з опору верхнього прошарку шкіри й опору внутрішніх органів; від 1000 до 10 000 Ком;
Що призводить до зменшення опору:
Металізація (у металургів, наприклад); зволоження; захворювання шкіри; хронічні захворювання людини; нервово‑ психічний настрій; тривалість дії току (із збільшенням дії току опір зменшується); умови зовнішнього середовища.
Відповідно до правил устрою електричних установок у відношенні небезпеки поразки від електричного струму, помешкання підрозділяються на три категорії
7.1. Помешкання з підвищеною небезпекою поразки током. Характеризуються наявністю одного з ознак:
Підвищена вологість повітря (понад 75%);
Підвищена температура повітря (понад 35о);
Наявність токопроводної пилюки;
Можливість одночасного доторку людини до токопроводячих частин, з однієї сторони і заземленим до іншої.
7.2. Особливо небезпечні помешкання. Характеризуються наявністю одного з ознак:
Особлива вологість (вологість » 100%);
Наявність хімічно агресивного середовища, що руйнує ізоляцію;
Наявність двох або більш ознак помешкання з підвищеною небезпекою.
Завантажити реферат