Саркоптоз свиней. Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней

Шля­хи спо­лу­чен­ня з су­сі­д­ні­ми го­с­по­дар­с­т­ва­ми та ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ни­ми центра­ми – грун­то­ві по­кра­ще­ні та шо­сей­ні.

Тва­ри­ни утри­му­ють­ся в ти­по­вих при­мі­щен­нях, на­пу­ван­ня центра­лі­зо­ва­не, роз­да­ча ко­р­мів – вру­ч­ну з під­во­ди.

3. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка епі­зо­о­ти­ч­ної си­ту­а­ції у го­с­по­дар­с­т­ві.

Го­с­по­дар­с­т­во за­без­пе­чує се­бе вла­с­ним мо­ло­д­ня­ком, тва­рин з ін­ших го­с­по­дарств не за­во­зять, крім змі­ни кну­рів-­плі­д­ни­ків, яких пі­с­ля за­во­зу ста­в­лять на 30-ден­не про­фі­ла­к­ти­ч­не ка­ра­н­ти­ну­ван­ня, де про­тя­гом цьо­го пе­рі­оду до­слі­джу­ють на на­яв­ність го­с­т­рих та хро­ні­ч­них хво­роб, при­хо­ва­не но­сій­с­т­во збу­д­ни­ків.

Се­ред ін­ва­зій­них хво­роб, що ре­єст­ру­ють­ся в го­с­по­дар­с­т­ві ма­ють мі­с­це фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ, ас­ка­ри­доз сви­ней, лі­гу­льоз ри­би, ехі­но­ко­коз, сар­ко­птоз сви­ней.

Фа­с­ці­о­льоз ВРХ, те­ля­зі­оз ВРХ, ехі­но­ко­коз, ди­к­ті­о­ка­у­льоз ВРХ, гі­по­де­р­ма­тоз ВРХ: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни осо­би­с­то­го се­к­то­ру, шлях по­ши­рен­ня – па­со­ви­ща., ас­ка­ри­доз та сар­ко­птоз сви­ней: дже­ре­ла – хво­рі тва­ри­ни, шлях по­ши­рен­ня – ін­ве­н­тар, об­слу­го­ву­ю­чий пе­р­со­нал., лі­гу­льоз – на­яв­ність р.Дні­с­тер.

Се­ред ін­ших шля­хів пе­ре­да­чі і роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків ін­ва­зій­них хво­роб є на­яв­ність рі­ч­ки, як ва­ж­ли­во­го пун­к­ту в по­ши­рен­ні за­хво­рю­вань. Ни­зь­ка шви­д­кість те­чії, на­яв­ність за­плав, бо­ло­ти­с­тих мі­л­ких бе­ре­гів ство­рю­ють спри­я­т­ли­ві умо­ви для роз­ви­т­ку збу­д­ни­ків бі­ль­шо­с­ті па­ра­зи­та­р­них за­хво­рю­вань. В ве­чі­р­ні го­ди­ни спо­сте­рі­га­єть­ся зна­ч­ний літ кро­во­си­с­них дво­кри­лих – ко­ма­рі, мо­ш­ки.

4.Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка за­хво­рю­ван­ня.

Ко­ро­с­та – ін­ва­зій­не за­хво­рю­ван­ня шкі­ри, що ви­кли­ка­єть­ся ко­ро­с­тя­ни­ми клі­ща­ми і ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ура­жен­ням епі­де­р­ма­ль­но­го ша­ру шкі­ри, све­р­бе­жом, ек­зе­ма­то­з­ни­ми змі­на­ми на шкі­рі, від­ста­ван­ням в ро­с­ті по­ро­сят та зни­жен­ням вго­до­ва­но­с­ті до­ро­с­лих тва­рин.

По­ши­рен­ня: ко­ро­с­та від­но­сить­ся до по­ши­ре­них хво­роб. Во­на спо­сте­рі­га­єть­ся скрізь як спо­ра­ди­ч­но, так і ен­зо­о­ти­ч­но. Ве­ли­ко­го по­ши­рен­ня ко­ро­с­та на­бу­ває при ску­п­че­но­му утри­ман­ні та по­ру­ше­нях в го­ді­в­лі тва­ри­ни.

Еті­о­ло­гія: ко­ро­с­тя­ні клі­щі від­но­сять­ся до ро­ду Acariformis, ро­ди­ни Sarcoptes. Клі­щі дрі­б­ні, са­м­ці до­в­жи­ною до 0,2 мм.,са­м­ки до 0,5 мм. Ті­ло окру­г­лої фо­р­ми, блі­до - сі­ро­го ко­льо­ру. Ку­ти­ку­ла сму­га­с­та в по­пе­реч­но­му на­пря­м­ку, на спин­но­му бо­ці має лу­со­ч­ки і ще­ти­н­ки спря­мо­ва­ні на­зад. Ла­п­ки ко­ро­т­кі, тов­с­ті, ко­ну­со­по­ді­б­ні, ма­ють при­со­с­ки на двох не­чле­ни­с­тих сте­же­нь­ках. У са­мок за­д­ня па­ра ла­пок без при­со­сок, має ще­ти­н­ки, у са­м­ців на тре­тій па­рі ла­пок є до­в­гі ще­ти­н­ки. Хо­бо­ток – гри­зу­чий, ко­ро­т­кий, під­ко­во­по­ді­б­ний, скла­да­єть­ся з то­н­ких хе­лі­цер і три­чле­ни­с­тих пальп. Очі від­су­т­ні. Ди­хан­ня про­хо­дить че­рез шкі­ру.

Яй­ця ве­ли­кі, до­в­жи­ною 0,15 – 0,25 мм., ова­ль­ні, не­зрі­лі, ма­ють дво­ша­ро­ву обо­ло­н­ку.

Роз­ви­ток: кла­д­ка яєць мо­ж­ли­ва ли­ше при від­по­ві­д­ній те­м­пе­ра­ту­рі ті­ла тва­ри­ни, во­на про­хо­дить у Sarcoptes все­ре­ди­ні хо­дів, за­гли­б­лень в епі­де­р­мі­сі, в во­ло­ся­них сум­ках. Ви­хід ли­чи­нок про­хо­дить при­бли­з­но че­рез 68 го­дин пі­с­ля яй­це­кла­д­ки (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек), пі­с­ля чо­го ше­с­ти­но­га ли­чи­н­ка про­тя­гом 3 – 4 днів стає во­сь­ми­но­гою ні­м­фою, яка че­рез де­кі­ль­ка ли­ньок ( 7 – 12 днів) стає ста­те­во­з­рі­лим клі­щем. Та­ким чи­ном по­вний роз­ви­ток про­хо­дить за 2–3 ти­ж­ні.

Три­ва­лість жит­тя Sarcoptes на ті­лі тва­ри­ни до­ся­гає: са­м­ки – 3-6 ти­ж­нів, са­м­ці – 5-6 ти­ж­нів. По­за ті­лом тва­ри­ни клі­щі за­ли­ша­ють­ся жи­ви­ми (всі ста­дії роз­ви­т­ку) най­бі­ль­ше три ти­ж­ні (екс­пе­ри­ме­н­та­ль­но – 18 днів). Пред­ме­ти та при­мі­щен­ня ін­ва­зо­ва­ні клі­ща­ми Sarcoptes на­дій­но зне­шко­джу­ють­ся че­рез 4 ти­ж­ні; в су­ху те­п­лу по­го­ду лі­том для цьо­го до­ста­т­ньо де­ся­ти днів (Ф.Гу­ті­ра,І.­Ма­рек).

Епі­зо­о­ти­ч­ні да­ні: за­ра­жен­ня про­хо­дить шля­хом ко­н­та­к­ту з хво­ри­ми тва­ри­на­ми, при цьо­му на шкі­ру тва­рин мо­жуть по­тра­п­ля­ти роз­ви­ну­ті клі­щі, ні­м­фи, ли­чи­н­ки та яй­ця. Фа­к­то­ра­ми пе­ре­да­чі мо­жуть бу­ти: пред­ме­ти до­гля­ду, під­сти­л­ка, ру­ки та ча­с­ти­ни одя­гу об­сло­ву­ю­чо­го пе­р­со­на­лу, а при осо­б­ли­вих умо­вах – мі­с­ця для ку­пан­ня, гній. Пе­в­ну роль мо­же ві­ді­гра­ва­ти і са­мо­стій­не пе­ре­су­ван­ня клі­щів, які в те­п­ло­му при­мі­щен­ні мо­жуть ру­ха­тись зі шви­д­кі­с­тю 1 мм за се­ку­н­ду. Осо­б­ли­ве зна­чен­ня ма­ють но­сії, чи пе­ре­хво­рі­в­ші тва­ри­ни на шкі­рі яких мо­жуть зна­хо­ди­ти­ся клі­щі. Пе­ре­нос клі­щів де­ко­ли мо­жуть спри­чи­ню­ва­ти дрі­б­ні тва­ри­ни, му­хи­(­Хольц, 1955).

Спри­я­ю­чі фа­к­то­ри: до­в­гий во­ло­ся­ний по­крив, не­до­ста­т­ній до­гляд за шкі­рою, хо­ло­д­на та си­ра по­ра ро­ку, не­до­ста­т­ня го­ді­в­ля.

Сприй­ня­т­ли­вість: ко­ро­с­та за­зви­чай по­ши­рю­єть­ся в ме­жах тва­рин од­но­го ви­ду, в рі­д­ких ви­па­д­ках мо­ж­ли­ве за­ра­жен­ня тва­рин рі­з­них ви­дів, але про­цес но­сить спри­я­т­ли­вий ха­ра­к­тер і про­яв­ля­єть­ся ло­ка­ль­ни­ми ура­жен­ня­ми.

Па­то­ге­нез : Клі­щі Sarcoptes за­ли­ша­ють­ся і при­крі­п­лю­ють­ся на мі­с­ці по­па­дан­ня і зві­д­ки по­тім і по­ши­рю­ють­ся на ін­ші ді­ля­н­ки, при­чо­му за­плі­д­не­ні са­м­ки че­рез ко­ро­т­кий час по­чи­на­ють про­ро­б­ля­ти хо­ди в шкі­рі, в той час ко­ли ре­ш­ту клі­щі­в­(­п­ро­хо­дя­чих рі­з­ні ста­дії роз­ви­т­ку) ру­ха­ють­ся на шкі­рі і при цьо­му мо­жуть до­ла­ти до­во­лі ве­ли­кі від­ста­ні. Клі­щі Sarcoptes жи­в­лять­ся мо­ло­ди­ми клі­ти­на­ми епі­де­р­мі­су, лі­м­фою та тка­нин­ною рі­ди­но­ю.

Хво­ро­бо­т­во­р­ний вплив ко­ро­с­тя­них клі­щів зу­мо­в­лю­єть­ся в пе­р­шу чер­гу вве­ден­ням рі­з­ко по­дра­з­ню­ю­чої ре­чо­ви­ни­(­мо­ж­ли­во сли­ни) між над­гри­зе­ні тка­нин­ні еле­ме­н­ти вер­х­ньо­го ша­ру шкі­ри; ме­ха­ні­ч­но­го по­дра­з­нен­ня вна­слі­док гри­зен­ня та бу­рін­ня епі­де­р­мі­су; тра­в­ма­ти­ч­но­го впли­ву вна­слі­док те­р­тя, роз­чу­ху­ван­ню та по­дря­пи­нам при роз­чу­ху­ван­ню тва­ри­ною ура­же­них місць.

Роз­ви­ток змін на шкі­рі при ура­жен­ні Sarcoptes по­чи­на­єть­ся з утво­рен­ня ма­ле­нь­ко­го ву­з­ли­ка на мі­с­ці ушко­дже­но­го епі­де­р­мі­су вна­слі­док се­ро­з­но-­клі­тин­ної ін­фі­ль­т­ра­ці­ї. Тка­нин­на рі­ди­на, що про­со­чи­ла­ся на по­ве­р­х­ню шкі­ри, ра­зом з злу­ще­ни­ми лу­со­ч­ка­ми утво­рює скле­ю­ю­чу кі­р­ку. В ре­зуль­та­ті хі­мі­ч­но­го по­дра­з­нен­ня ви­ни­кає па­ра­ке­ра­ти­ч­не зро­го­він­ня. Про­ду­к­ти жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті се­н­си­бі­лі­зу­ють шкі­ру. За­па­ль­на ін­фі­ль­т­ра­ція і по­ру­шен­ня тро­фі­ки во­ло­ся­ної ци­бу­ли­ни при­зво­дить до ви­па­дін­ня во­лос­ся, а над­мі­р­не зро­го­він­ня, утво­рен­ня кі­рок та ску­п­чен­ня ін­фі­ль­т­ра­ту ви­кли­кає по­то­в­щен­ня шкі­ри з утво­рен­ням на ній скла­док.