Частини ростучого дерева, їх значення і промислове використання

Жовтий спектор відповідає кольоровим відтінкам деревини. Довжина хвилі міститься в діапазоні 575 .585 нм; з чистотою Р забарвлення деревини - в межах від 20-70%.

На практиці колір деревини можна визначити колориметрами або з допомогою порівняння з атласом кольорових відтінків. На окремих листах альбому нанесене забарвлення одного відтінку, але різного насичення і яскравості. Методом добору ідентичного забарвлення в альбомі із зразком деревини встановлюють параметри кольору лямбда, Р і ро.

Блиск.

Здатність деревини спрямовано відбивати світловий потік променів називають блиском. Відомо, що строго спрямовано відбивається світло від дзеркальної пове­рхні, в якої нерівності менше половини світлової хвилі. Деревина - матеріал прос­тий,і навіть ідеально оброблена її поверхня буде матовою. Більшість вітчизняних видів деревних порід мають деревину світлих відтінків, причому білий колір деревини, витриманої в часі, набирає жовтого забарвлення, що пов'язано із влас­тивістю лігніну жовтіти на світлі.

Зорове сприйняття блиску буде залежати від освітлення середовища, в якому визначають даний параметр. Крім того, власне колір, чистота обробки поверхні і напрям повздовжнього перетину будуть впливати на білизну. Часково блиск збіль­шується на радіальних перетинах у деревині з широкими серцевинними променями, блиск зростає також у порід із білим кольром і рівною будовою. Шовковистий блиск мають явір, бархат амурський, а з іноземних порід деревина махагоні (червоного дерева). Наведені породи мають різні кольорові відтінки, але їх блиск значно більший порівняно з іншими породами із світлими відтінками деревини.

Блиск більшості порід, визначений блискоміром ФБ-2 знаходиться в межах 6,4 . 16,2%.

Змінюється білизна деревини однієї породи залежно від перетину: на тангенціальних перетинах процент значно більший, ніж на радіальних. Ця особливість виражена у порід, що манють нерівномірну структуру річних шарів. Породи, дереви­на яких має рівномірну будову відзначаються однаковою білизною на вісх пов­здовжніх перетинах.

Рівномірною білизною на повздовжніх перетинах відзначається явір, груша, слива. Причому блиск зростає при зменшенні лямбда і Р і збільшенні . Текстура.

Рисунок утворений на поверхні перетину деревини, називають текстурою. Різно­манітність текстур підкреслюється кольором і блиском анатомічних елементів. Змінюючи напрям перетину деревини, можна створювати різноманітні структури. Різні кольорові відтінки анатомічних елементів деревини, їх кількісне співвід­ношення, форма і розміри на мікроскопічному рівні визначають різноманітність текстури. Рисунок перетину деревини не лежить в одній площині, а утворюється макрорельєф - об'ємна текстура. Сприйняття текстури деревини залежить від її оптичних властивостей і насамперед від умов відбиття світла. Макрорельєф утво­рений анатомічними елементами деревини, відбиває світло розсіяно. Ступінь роз­сіювання світлових хвиль залежить здебільшого від пористості деревини і чистоті поверхні обробки. Такі анатомічні елементи, як волокна лібріформа і серцевинні промені, за інших рівних умов відбивають світло більш спрямовано. Різниця в ко­льорових відтінках анатомічних елементів ранньої та пізньої зон річних прирос­тів підкреслює декоративність деяких листяних і більшості хвойних порід. Відби­вання світла серцевинними променями на радіальних перетинах створює "дзеркаль­ну текстуру". Ті самі серцевинні промені на тангенціальних перетинах,що виявляються у вигляді веретеноподібних тілець, утворюють лускоподібну текстуру із матовим відтінком. Слід відзначити і ту особливість, що декоративність дере­вини одного біологічного виду змінюється у зв'язку із віком, індивідуальною зміною та умовами виростання.

Традиційно кращу текстуру отримують із кільцесудинних листяних порід (ясень, дуб, ільм, берест, каштан посівний, бархат амурський). Із розсіяносудинних цінять­ся як декоративно-текстурні бук, платан, клен, явір, груша, яблуня та інші. Серед хвойних порід гарну текстуру деревини мають тис ягідний і модрина. Декоратив­ність деревини окремих порід підкреслюється аномальною макротекстурою. Високо-декоративні аномальні текстури характерні для деревини карельської берези, явора "пташине око", ясеня, ільма, бука із хвилястою звилкуватістю деревини, наростів (капів), які мають переплутану або хвилясту звилкуватість деревини.

Текстура карельської берези нагадує візерунок мармуру. Деревина явору "пта­шине око" і явора із хвилястою звилкуватістю деревини зустрічається в Україн­ських Карпатах. Макроструктура.

Зовнішній вигляд деревини круглих лісоматеріалів на рівні макроструктури можна використати для оцінки їх якості.Основні показники макроструктури: ширина річних шарів в сантиметрах, кількість річних шарів в 1 см і пізня деревина в процентах .

Визначають макроструктурні показники на торцевій гладкій поверхні розміром не менше 2х2 см. На цій площі позначають точками ціле число річних шарів і між ними проводять перпендикуляр до річних шарів. Відстань між точками вимірюють маштабною лінійкою з точністю до 0.5 мм і підраховують кількість річних шарів на цій ділянці вимірювання N.Кількість річних шарів п в 1 см (з точністю до половини річного шару)

Середню ширину річних шарів S, мм, вираховують, розділивши l, мм, на N. Для визначення процента пізньої деревини потрібно на ділянці вимірювання l виміряти пізні зони сігма вимірювальною лупою із ціною поділки 0.1 мм. Виміряні пізні зони додають і визначають процент пізньої деревини на ділянці вимірюва­ння:

де -сумарна ширина пізніх зон, мм; l - довжина ділянки,в межах якої вимірю­вались пізні зони, мм.

Макроструктура деревини враховується в сортиментах спеціального призначен­ня (авіаційні, резонансні, лижні заготовки тощо), які повинні відповідати певній механічній якості, і суттєво впливає на технологічні процеси деревообробки.

Запах.

Запах деревини залежить головним чином від наявних в ній ефірних масел, смол і дубильних речовин. Найбільшим сильним запахом володіє деревина дере­вина хвойних порід. Практичне значення запах набуває при використанні дереви­ни для виготовлення тари під харчові товари (масло, мід).