було оточене військами Запріона, одного з воєначальників Олександра Македонського, міська влада була змушена піти на такий надзвичайний захід, як відпуск рабів на волю.
Розвинутим було зобов’язальне право. Жвава зовнішня торгівля, роль купецтва в економічному житті міст — зумовили появу таких договорів, як позики, дарування, поклажі та ін. Багатий ольвіополіт Протоген був удостоєний почесного декрету за те, що позичав Ольвії великі суми грошей, коли місто перебувало у важкому становищі. Як правило, більшість важливих угод купівлі-продажу здійснювалася при свідках, у державних установах, у присутності чиновників, відкупщиків податків на торговельні угоди. У Херсонесі, наприклад, якщо така угода здійснювалася у приватному порядку, на ринку або на вулиці, продавець заявляв про це агораномам, вказував розмір одержаної суми і разом з покупцем сплачував податок .
Відома була і оренда землі. Поширеною вона була в Херсонесі, де громадяни легко здавали в оренду свої земельні ділянки. Практикувалася тут і наймана праця.
Щодо злочинів і покарань, то згідно з такою епіграфічною пам’яткою як Херсонеська присяга, на першому місці у праві грецьких міст стояли злочини державного характеру. До нихможна віднести: змову, спроби повалення демократичного ладу, розголошення державної таємниці. Суворому покаранню піддавався кожний, хто зраджував ворогам місто або його володіння, замишляв щось проти Херсонсса або його громадян. Захищалася, зрозуміло, і приватна власність.
До вільних людей застосовувалися такі покарання, як смертна кара, штрафи, конфіскація майна. Фізичне знищення повсталих рабів свідчило про те, що панування рабовласницького ладу оберігалося тут, як і в метрополії, найжорстокішими покараннями.