Третій пункт "прав" може стати й обов'язком досудового розгляду спорів у спеціальних комісіях Фонду. Добре, що залишився п.5 цієї частини, яким роботодавцям все ж дозволили "захищати" свої права та законні інтереси у тому числі в суді". Про існування Конституції автори закону, мабуть, забули.
Нарешті, якщо роботодавець реалізує своє право за п.4 "брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу, то, як зазначено вище, це не означатиме, що його право на знижку буде схвально сприйнято у Фонді. І в кінцевому результаті надто непоступливих можуть перевести до вищого класу ризиків (і зборів, відповідно). Зіставимо ці права хоча з обов'язком за п.5 ч.2 ст. 45 закону, що зобов'язує "безоплатно" створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду". Які умови можуть видатися "необхідними" представникові, доведе практика спілкування (можливо, саме від умов залежатиме подальша фінансова спроможність підприємства).
Цікаво лише, чи дозволять податківці віднести ці "безоплатні умови" на валові витрати? Допомога із санкціями
Не викликає подиву поява серед обов'язків потерпілого лікуватися лише в тих закладах чи у медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування (п.2 ст. 144 закону). В розвинених країнах практика плати за лікування сприймається як звичайна річ. Може, ми спроможемося уникнути й зворотного боку лікування з гарантованою оплатою. Якщо зважати на стан медичного забезпечення та рівень оплати праці в державних закладах, кошти Фонду "зайвими" не будуть. Головне, аби укладання цих угод було прозоре.
Водночас ст. 53 закону застерігає, що застрахована особа несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків. Серед них: знати і виконувати вимоги законодавства про охорону праці, дотримуватися, зокрема правил внутрішнього трудового розпорядку, а також лікуватися у визначених Фондом закладах, не ухилятися від виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення до трудової діяльності. Поки що в "чинному законодавстві" немає інших заходів впливу на порушника, крім догани та звільнення. Але, безперечно, що з часом такі санкції з'являться, і, не виключено, - матеріального характеру.
Як, до речі, з'явилася норма щодо оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок підприємств. Чи слід вважати такий захід "санкцією" за виробничий травматизм, невідомо. Проте ніхто не виключав із закону ст. 25, згідно з якою "усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні . провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду".
Якщо законодавство в галузі державного страхування розвиватиметься в цьому напрямі, не буде дивиною, наприклад, поява в законі про медичне страхування норми щодо оплати перших 5 днів перебування у стаціонарі також за кошти підприємства. І, врешті-решт, враховуючи бажання уряду збільшити пенсійний вік, що завадить внести в закон про пенсійне страхування обов'язок підприємств виплачувати пенсії впродовж перших 5 років після досягнення працівником теперішнього пенсійного віку?
Завантажити реферат