Нормування праці

Проблема результатів праці в нормуванні заслуговує уваги, тим більше, що взято курс на впровадження погодинної опла­ти праці. Розуміють це й економісти. Зокрема, А. Колот, дослі­джуючи проблеми нормування праці, застерігає від недооцін­ки її ролі при погодинній оплаті праці та рекомендує вста­новлювати показники конкретних обсягів робіт для робо-чих-погодинників і регламенти роботи для спеціалістів (див. Колот А. Нормування праці: значення в ринковій економіці і шляхи вдосконалення // Праця і зарплата. — 1998. — №17. — С. 20—21). Але на додаток до цього необхідно внес­ти зміни до законодавства і розширити права керівника щодо оплати праці. Очевидно, одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми може бути рекомендація про роз­ширення застосування письмової форми трудового догово­ру, в якому встановлювалися б конкретні показники резуль­татів праці для конкретного працівника. Відповідно в колек­тивному договорі підприємства цим питанням слід було б приділяти належну увагу.

Міністерство праці та соціальної політики України на­казом від 31 березня 1999 p. №44 затвердило Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства (Праця і зарплата. — 1999. — №11. — С. 18-31). Рекомендації підготовлено Науково-дослідним інститу­том соціально-трудових відносин з метою надання методич­ної допомоги роботодавцям в організації оплати та стиму­лювання праці різних категорій працюючих. Рекомендації враховують вимоги ринкової економіки до оцінки резуль­татів праці та визначення заробітної плати, які, за словами авторів, полягають, зокрема, у тому, що знімається будь-яке обмеження на розміри індивідуальної заробітної плати з боку держави. Вказані Рекомендації широко пропонують застосовувати різні види стимулювання, заохочення, надбавки, Доплати, разом з тим все ж слід враховувати, що норми КЗпП та Закону "Про оплату праці" не змінені й основна заробітна плата працівника не може бути зменшена нижче встанов­леного окладу (тарифної ставки) працівника. Крім того, в умовах кризового стану економіки, коли багато з підприємств є неплатоспроможними, скорочують виробництво або простою­ють, вести мову про додаткові виплати — теоретична утопія.