Поняття і підстави кримінальної відповідальності - Курсова робота

Звільнення від покарання є винятковою формою кри­мінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі втілюється у двох варіантах. Перший варіант передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) непризначення їй судом конкретної міри покарання вза­галі. Цей варіант звільнення від покарання передбачений, зокрема, в ч. 2 ст. 50 КК. Другий варіант звільнення від покарання передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкрет­ної міри покарання; в) рішення суду про повне і безумовне звільнення особи від відбування призначеного покарання. Цей варіант передбачений, зокрема, в ст. 48, ч. 1 ст. 54 КК у випадках, коли суд постановляє обвинувальний ви­рок щодо зазначених у цих статтях осіб.

Таким чином, звільнення від покарання є найбільш "м'якою" формою кримінальної відповідальності, оскільки вона включає, по суті, лише один елемент - державний осуд особи, що вчинила злочин.

У Кримінальному кодексі України є ряд статей, що передбачають звільнення особи, яка відбуває покарання, від подальшого його відбування (зокрема статті 52, 53, у певних випадках - ст. 54). У цьому разі мова, очевидно, йде не про окремий варіант звільнення від покарання, а про особливі випадки зміни у відбуванні покарання.

Умовне незастосування покарання є особливою фор­мою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кри­мінальної відповідальності в цій формі передбачає: а) дер­жавний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвину­вальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про незастосування призначе­ного основного покарання за певною умовою (воно може бути доповнене рішенням про незастосування і призначе­ного судом додаткового покарання); в) виконання особою протягом встановленого строку обов'язків, що випливають із визначеної судом умови незастосування покарання; г) перебування особи протягом певного строку в особливо­му правовому становищі - стані судимості. В чинному Кримінальному кодексі України зазначена форма кримі­нальної відповідальності передбачена статтями 45, 46, 461 КК України. Вона включає “набір” специфічних елементів кримінальної відповідальності, тому і названа особливою її формою.

Звільнення від кримінальної відповідальності як окремий самостійний інститут кримінального права в юридичній літературі часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності[6]. Звільнення особи від кримінальної відпо­відальності відбувається без визнання її винною у вчиненні злочину судом в обвинувальному вироку. Отже, передбаче­на Конституцією та Кримінальним кодексом України обов'язкова форма державного осуду особи, яка вчинила злочин, тут відсутня. Відповідно, відсутній і той елемент кримінальної відповідальності, без якого вона просто не існує. У такому разі слід говорити не про окрему форму кримінальної відповідальності, а про особливу форму досягнення кримінально-правового компромісу між дер­жавою - в особі відповідних органів - і особою, яка вчинила заборонене кримінальним законом суспільне не­безпечне діяння, але не визнана судом винною у вчиненні злочину.

Таким чином, обмеження від кримінальної відповідальності як окремий самостійний інститут кримінального права в юридичній літературі часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності.

Висновки

Кримінальна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності. Вона виступає як особливий еле­мент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчине­ний особою злочин.

Зокрема, кримінальна відповідальність, це сукупність кримінальних, кримінально-процесуальних і виправно-трудових правовідносин, в яких одна сторона - держава в особі повноважних органів, - здійснюючи своє право, накладає на особу, що скоїла злочин, обмеження морального, матеріального та фізичного характеру, які становлять кримінальне покарання, а інша сторона - правопорушник, виконує обов’язок, терпить ці несприятливі наслідки

Враховуючи викладене, кримінальну відповідальність можна визначити як форму реалізації охоронних кримі­нально-правових відносин, пов'язаних із вчиненням зло­чину, яка завжди полягає у державному осуді злочинця, що здійснюється судом в обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу.

Правовою підставою кримінальної відпо­відальності є чинний кримінальний закон, в якому вчинене особою діяння визначено як злочин. Основною фактичною підставою є вчинення особою умисно або з необережності діяння, яке в чинному кри­мінальному законі визначене як злочин.

У правовій системі України особа має нести кримінальну відповідальність за наявності правових, фактичних і формальної (процесуальної) підстав.

Таким чином, більш детальне вивчення особливостей кримінальної відповідальності спиятиме кращому розумінню змісту кримінальної відповідальності, застосуванню норм кримінального права тощо.

Література

1. Конституція України - К., 1998.

2. Кримінальний кодекс України: нормативні акти кримінально-правового значення (станом на 1 січня 1997 р.) - К.: А.С.К., 1997.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та Постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р. - К.: ЮрІнком, 1997.

4. Безуглов А.А. Человек и закон. - М., 1974

5. Беньківський В. Кримінальна відповідальність - результативна оцінка діяльності особи // Закон і бізнес. - 1999. - 27 січня. - С.12.

6. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание. - М., 1963.

7. Ераксин В.В. Ответственность за преступление. - М.: Юрид. лит., 1979

8. Игнатов А. Й., Костарева Т.А. Уголовное право. Общая часть: Курс лекций. - М., 1996.

9. Карпушин М.П., Куряндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974

10.Кримінальне право України.- К., 1998.

11.Лопушанський Ф.А., Туркевич І.К. Правопорушення та відповідальнсть. - К., 1982

12.Попов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. - Х.: Вища шк., 1982

13.Порохов В.С. Преступление и ответственность. - Л.: ЛГУ, 1984

14.Ретюрнских И.С. Уголовная ответственность и ее регламентация по советскому законодательству / Уголовная ответсвенность. - Воронеж, 1982. - С. 112-119.

15.Светлов А.Я. Ответственность неотвратима. - К.: Політвид. України, 1989

16.Шакун В. Підстави кримінальної відповідальності і злочинність //Іменем закону. - 1997. - 25 липня. - С. 5.

[1] Кримінальний кодекс України. Нормативні акти кримінально-правового значення. Станом на 1.09. 1997 - К.:АСК, 1997.

[2] Игнатов А.И., Костарева Т.А. Уголовное право. Общая часть: Курс лекций. — М., 1996. — С. 7—10.