Професійно-технічна освіта — це система підготовки кваліфікованих робочих кадрів для галузей народного господарства в професійно-технічних закладах освіти, тобто здобуття громадянами професій відповідно до їх здібностей, інтересів. Основною ланкою системи професійно-технічної освіти є професійно-технічні училища. Уперше вони з'явилися в 1959 p. і ведуть підготовку кваліфікованих працівників для різних галузей народного господарства на базі повної загальної середньої освіти і базової загальної середньої освіти. До професійно-технічних закладів освіти належать: професійно-художні училища, вищі професійно-технічні училища та інші види закладів. На виконання ст. 26 Закону України "Про професійно-технічну освіту" Мінпраці з Міносвіти України розроблено і затверджено спільним наказом від 31 грудня 1998 p. №201/469 Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту. Чинність Положення поширено на професійно-технічні та інші навчальні заклади, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування і на фізичних осіб, які здобувають у них професійно-технічну освіту. Воно визначає єдиний порядок організації і проведення кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, що запобігає появі на ринку праці робітників, підготовка яких не відповідає вимогам державних стандартів.
Особам, які завершили повний курс первинної професійної підготовки й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням кваліфікаційної комісії присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії, спеціальності, спеціалізації відповідного розряду (класу, категорії) і видається диплом встановленого зразка. Кваліфікаційні розряди (класи, категорії) з набутих професій, що присвоєні особам за результатами кваліфікаційної атестації, є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій.
Особам, які завершили повний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, іншому професійно-навчальному закладі III атестаційного рівня й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням кваліфікаційної комісії може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст" і видаватися диплом встановленого зразка (Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998р. №65).
Наявність вечірніх відділень професійно-технічних закладів освіти дозволяє працівникам поєднувати роботу з навчанням.
1.1. Встановлення скороченого робочого часу Для даної категорії працівників встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи зі збереженням заробітної плати у встановленому порядку.
1.2. Надання додаткової оплачуваної відпустки Працівникам, котрі успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом року. На час додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, за працівником зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи. Необхідно підкреслити, що раніше така відпустка була тривалістю до 30 робочих днів протягом року зі збереженням за працівником 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче встановленого мінімального розміру заробітної плати. Законом України від 18 вересня 1998 p. кількість пільг збільшено.
1.3. Обмеження надурочних робіт
Надурочна робота — це робота понад установлену тривалість робочого часу. Забороняється залучати до надурочних робіт у дні занять працівників, що навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних закладах освіти. Стосовно працівників, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, то правило про заборону залучати їх до надурочних робіт у дні занять може бути передбачено колективним договором.
1.4. Час надання щорічних відпусток
Працівникам, котрі навчаються без відриву від виробництва в закладах освіти, щорічні відпустки можуть, за їх бажанням, приєднуватися до часу настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки та захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Право вимагати приєднання щорічної відпустки до сесії мають працівники і в тих випадках, коли вони не мають доказів про те, що успішно навчаються.
Крім того, право на щорічну відпустку, яка буде приєднана до часу настановчих занять, складання заліків та іспитів тощо, повною тривалістю за перший рік роботи виникає до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. У цьому випадку право на щорічну відпустку мають тільки ті працівники, котрі успішно навчаються, та тільки за умови її приєднання до часу проведення навчальних заходів.