Поступове утвердження на міжнародному рівні ідеї про людину як найвищу соціальну цінність, процес розвитку міжнародних стандартів з прав людини, підвищення ролі та значущості міжнародних механзмів у їх забезпеченні дають можливість зробити висновок про формування в сучасний період ще одного права людини - права на міжнародний захист.
Однак реальна можливість здійснення та захисту основних прав людини конкретною особою забезпечується насамперед юридичними механізмами тієї або іншої держави. Іншими словами, основними гарантами прав людини є національне законодавство і сама держава, на території якої проживає дана особа. Про це, зокрема свідчать і встановлені процедури міжнародного правозахисту: особа може реалізувати своє право на міжнародний захист лише в тому разі, якщо вона вичерпала всі внутрідержавні засоби правового захисту (до речі, слід вказати й на те, що скористатися таким правом можуть громадяни не кожної держави, а лише такої, яка визнала юрисдикцію відповідних міжнародних органів). Тому саме держава (відповідно до ст. 2. Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) зобов’язана забезпечити кожну людину, якщо її права порушені, ефективними засобами правового захисту. Крім внутрідержавних механізмів забезпечення прав і свобод людини створені і міжнародні контрольні органи, основним завданням яких є контроль за дотриманням прав людини. Це такі міжнародні органи як Генеральна Асамблея ООН, спеціальні комісії створені при ООН (Комісія по правам людини, Комісія по становищу жінок, Підкомісія по запобіганню дискримінації і захисту меншин тощо), Рада Європи (Європейська комісія по правам людини, Європейський Суд по правам людини), ОБСЄ.
Політичні події кінця 80-х - початку 90-х років на сході Європи радикально змінили геополітичну карту цього континенту. Соціально-політичні відмінності західної і східної Європи почали зникати. Поступово зростають передумови інтеграції усієї Європи, що призведе до утворення єдиного правового простору і створення умов для ефективного захисту основних прав і свобод людини на цьому континенті та й цілому світі зокрема.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України. - К.: Право, 1996
2. Устав ООН /Права человека: Сборник универсальньіх и региональньіх международньіх документов. - М.: Изд-во МГУ, 1990.
3. Европейская Конвенция о защите прав человека и основньіх свобод и дополнительньіе протокольі: С науч. комент. - М.: Норма, - 1996.
4. Всеобщая декларация прав человека (офиц. текст). - М.: Права человека. - 1996.
5. Бойко В. Права людини під захист суду //Юридичний вісник України. - 1997. - № 24. - С. 1-2.
6. Государственное право Германии. Т. 2. - М., 1994.
7. Даниленко В. Декларация прав и реальность: К 200-летию Декларации прав человека и гражданина. - М.: Межд. отношения, 1989.
8. Общая теория прав человека /Ин-т. гос. и права РАН; Отв. ред. Е.А. Лукашева. - М.: Норма, 1996.
9. Мамут Л.С. Етатизм и анархизм как типьі политического сознания. - М., 1989.
10. Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормьі, реальность. - М., 1991.
11. Права человека накануне XXI века. - М., 1991.
12. Конституція Сполучених Штатів Америки /В кн.: Девід П. Каррі Конституція Сполучених Штатів Америки. Посібник для всіх. - К.: Веселка, 1993.
13. Котюк В.О. Теория права: курс лекцій - К.: Вентурі, 1996.
14. Рабінович П. Рішення Європейського Суду з прав людини: спроба концептуально-методологичного аналізу //Право України. - 1997. - № 12. - С. 32-37.
15. Рабінович П. Основи загальної теорії права та держави. - К., 1994.
16. Шмельова Г. Юридичні механізми забезпечення прав людини // Право України. - 1994. - № 10. - С. 49-51.
[1] Общая теория прав человека /Ин-т. гос. и права РАН; Отв. ред. Е.А. Лукашева. - М.: Норма, 1996. - С. 10.
[2] Мамут Л.С. Етатизм и анархизм как типьі политического сознания. - М., 1989. - С. 67-70.
[3] Общая теория прав человека . - С. 13.
[4] Права человека накануне XXI века. - С. 225.
[5] Конституція Сполучених Штатів Америки /В кн.: Девід П. Каррі Конституція Сполучених Штатів Америки. Посібник для всіх. - К.: Веселка, 1993. - С. 146-148.
[6] Цит. за: Общая теория прав человека. - С. 15.
[7] Див.: Общая теория прав человека. - С. 16.
[8] Государственное право Германии. Т. 2. - М., 1994. - С. 148.
[9] Государственное право Германии. Т. 2. - С. 177.
[10] Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормьі, реальность. - М., 1991. - С. 10-11.
[11] Государственное право Германии. - Т.2. - С. 167.
[12] Мюлерсон Р.А. Права человека: идеи, нормьі, реальность. -С. 95-127.
[13] Див.: Шмельова Г. Юридичні механізми забезпечення прав людини // Право України. - 1994. - № 10. - С. 49-51.
[14] Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини. - С. 50.
[15] Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини. - С. 50.
[16] Устав ООН /Права человека: Сборник универсальньіх и региональньіх международньіх документов. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 26-28.
[17] Общая теория прав человека. - С. 459.
[18] Там же. - С. 461.
[19] Цит. за: Общая теория прав человека. - С. 479.
Завантажити реферат