Змішане страхування життя

Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожит­тя до закінчення строку страхування і страхування капіталу на

випадок смерті від будь-якої причини. Отже, змішане страхуван­ня життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично може мати місце лише один ризик: лю­дина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки за­безпечує й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Умовами договору страхування може передбачатися відпові­дальність страховика і при втраті застрахованим здоров'я від на­слідків нещасного випадку. Включення до відповідальності стра­ховика відповідальності за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Як правило, у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією й тією самою особою.

Договори змішаного страхування життя довгострокові й укла­даються на різні за тривалістю строки. Наприклад, в Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя мо­жуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. При укладенні договору страхування враховується вік застрахованого. Він ста­новить від 16 років. Водночас страхова компанія може встанови­ти і менший початковий вік вступу у страхування. У Росії, на­приклад, при укладенні договору страхування життя з умовою виплати страхової ренти страховикам пропонується встановлю­вати його не менш як 14 років.

Умови страхування обмежують і максимальний вік для укладен­ня договору страхування. Це обмеження також обумовлюється стра­ховою компанією, яка встановлює, наприклад, що договір змішано­го страхування життя може бути укладений страхувальником, перш ніж як йому виповниться 72 роки. Разом із обмеженням мінімальних і максимальних вікових меж прийому на страхування чітко встанов­люється і вік застрахованого на час закінчення дії договору страху­вання. Враховуючи, що мінімальний строк, на який укладаються до­говори страхування життя в Україні, як уже зазначалося, становить З роки, страхувальник, вік якого є максимальним за умовами страхо­вої компанії, може укласти договір лише на 3 роки. Скажімо, якщо за умовами страхування максимальний вік страхувальника при укладенні договору становить 72 роки, то на момент закінчення до­говору страхування йому не повинно бути більш як 75 років.

При укладенні договору страхування важливе значення має і стан здоров'я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів П групи, хворих онкологічними, тяжкими хронічними захворю­ваннями або на СНІД).

Для укладання договору страхування особа, яка має намір за­страхуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої фор­ми. Страхувальникові надається право визначити особу (осіб), яка має право одержати страхову суму, якщо застрахований по­мер. Крім того, призначена страхувальником особа може бути ним замінена іншою до часу настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється при укладенні договору стра­хування страхувальником, але страхова компанія може обмежити її встановленням мінімальної страхової суми. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування за зго­дою страховика зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться відповідні зміни.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми і тариф­ної ставки, яка, в свою чергу, залежить від строку страхування і його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальни­кові можливість вибору), віку страхувальника, і має бути сплаче­ний за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно готівкою або безготівкове.

Дія договору страхування починається з того дня, коли стра­хувальник сплатив перший (одноразовий) внесок готівкою пра­цівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страховика в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повніс­тю або у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплаче­ний повністю), договір страхування вважається недійсним і стра­хові внески, які надійшли, повертаються страхувальникові.

Факт укладення договору страхування засвідчується страхо­вим полісом (свідоцтвом). У страховому полісі вказуються строк дії договору страхування, його початок і закінчення, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право одержати страхову суму (вигодонабувач).

За умовами договору страхування страхувальникові надається право достроково припинити договір страхування. У цьому разі страхувальник одержує викупну суму, яка залежить від розміру сплачених страхових внесків і строку дії договору страхування з урахуванням інвестиційного доходу. Водночас страхувальникові надається можливість поновити договір страхування, якщо вику­пна сума не була йому виплачена і договір страхування ще не за­кінчився.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору стра­хування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, які були пов'язані із наслідками нещас­них випадків підчас дії договору, не впливають на її розмір.

Якщо протягом дії договору застрахований помер, це також тягне за собою обов'язок страховика виплатити обумовлену в до­говорі суму. Але страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи стала­ся протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть застрахованої осо­би є наслідком скоєння умисного злочину або пов'язана із керу­ванням ним транспортним засобом у стані алкогольного, нарко­тичного або токсичного сп'яніння, самогубства тощо. Випла­чувана в цьому випадку сума залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.

Якщо договором страхування встановлено відповідальність страховика при пошкодженні організму страхувальником внаслі­док нещасного випадку, то виплата при цьому становить частину страхової суми, яка залежить від ступеня втрати здоров'я. Відсо­ток утрати здоров'я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Для підтвердження факту нещасного випадку і визначення його наслідків страхувальник має подати до страхової компанії довідку лікувальної установи. Повна страхова сума виплачується за 100 %-вої втрати загальної працездатності від нещасного випадку.

При дожитті до закінчення строку страхування або при втраті здоров'я одержувачем страхової суми є застрахована особа або за її дорученням, оформленим у нотаріальному порядку, інша особа.