В Україні відповідно до Закону України “Про Національний банк”, що прийнятий 20.05.1999 р., також передбачено створення вищого органу управління і контролю – Ради Національного банку. Проте її функції розповсюджуються лише на Національний банк України, залишаючи за межами безпосереднього впливу головне – діяльність комерційних банків. У Франції ж головною функцією всіх трьох контролюючих органів – Банківської комісії, Національної кредитної ради і Комітету по банківській регламентації, а також органу управління Банку Франції є регламентація і контроль за діяльністю всієї банківської системи країни. Контрольні функції покладено також на орган управління Банку Франції – Генеральну раду. Крім керівництва банку, до її складу входять шість висококваліфікованих спеціалістів з інших відомств, які призначаються Радою Міністрів, а їх кандидатури подають керівники палат Парламенту, Глава Економічної і Соціальної ради Франції, а також представник Казначейства і фінансовий інспектор від Уряду.
Банківський нагляд в Італії також є багатоаспектним. Крім Центрального банку, його здійснює Міжміністерський комітет, який очолює Міністр фінансів. Комітет несе відповідальність, в основному за дотримання законності у сфері кредитної політики і за стан захисту ощадних банків. Основні принципи нагляду за банківською діяльністю сформульовано в Законі Італійської Республіки “Про банки”, який прийнято у 1993 р. В ньому визначено статус органів банківського і фінансового нагляду та процедури його здійснення, зокрема Національна комісія по контролю за фінансовими компаніями і фондовою біржею, яка контролює діяльність кредитно-фінансових установ на ринку цінних паперів.
Свої особливості мають й органи нагляду та регулювання банківської діяльності в США. Банківська система в цій країні контролюється і регулюється як Федеральним урядом, так і урядами Штатів. Це положення випливає із закону, що уповноважує виконавчий орган уряду видавати ліцензії та встановлювати норми і правила, яких повинні дотримуватись банківські організації. Більш того, виконавчий орган, що видав ліцензію, наділений правом проведення ревізії цієї банківської установи.
Для цього кожен штат має одного банківського контролера, а у Федеральному уряді функціонує Управління Контролера Державного обігу (УКДО). Його основним завданням є регулювання банківської діяльності, проведення ревізій в банківських установах. Крім того, з метою страхування депозитів юридичних та фізичних осіб в банках, контролю за діяльністю таких банків створено Федеральну корпорацію страхування вкладів (ФКСВ). У свою чергу Рада директорів Федеральної Резервної Системи встановлює правила діяльності банківських холдінгових компаній та іноземних банків у США. Функціонує також Управління контролю ощадних кас країни.
Таким чином, у Сполучених Штатах Америки комерційні банки відносяться до найбільш контрольованих сфер підприємницької діяльності. Лише окремі області ділової активності перевіряються так часто і так ретельно як банки. Пильний контроль відображає суспільну природу банків, що зберігають вклади мільйонів громадян країни. Тим самим інтереси банків тісно переплітаються з інтересами суспільства. Тому належне виконання банками найважливіших суспільних функцій само по собі передбачає необхідність постійного державного регулювання їх діяльності.
Банківська система Японії складається з кількох видів установ: Міністерства фінансів; Банка Японії; комерційних банків; банків довгострокового кредиту; трастових банків; спеціалізованих банків обміну іноземної валюти; спеціалізованих фінансових установ для малого і середнього бізнесу; фінансових установ для сільського і лісового господарств та риболовства; урядових фінансових установ.
Міністерство фінансів займає центральне адміністративне положення в японській банківській системі, регулюючи безпосередньо і опосередковано діяльність всіх банківських установ в Японії.
У свою чергу Банк Японії є центральним японським банком. Організаційно Банк Японії не входить до складу урядових установ, хоча фактично уряд має значний вплив на діяльність і політику Банку Японії. Уряду належить 55% акцій Банку Японії, в той час як решта акцій належить великій кількості приватних вкладників, яким гарантовано фіксований дивіденд у розмірі 5% щорічно. Виконавчий комітет Банку Японії здійснює керівництво повсякденною діяльністю банку і складається з керуючого та його заступника (призначаються Кабінетом міністрів) та семи виконавчих директорів, яких призначає Міністерство фінансів. Комісію з питань політики створено на противагу Виконавчому комітету, на яку покладено функції стосовно визначення політики позик, ринкової діяльності, вимог до резервів і максимальних процентних ставок з депозитів для всіх приватних фінансових установ. До складу Комісії з питань політики входять сім членів, включаючи управляючого, представників від Міністерства фінансів і Агентства економічного планування, а також чотирьох осіб, призначених Кабінетом Міністрів.
Суттєві реформи банківської діяльності проведено також і в країнах колишнього соціалістичного табору. У Польщі, наприклад, відповідно до законів “Про банки” і “Національний банк Польщі” банківська діяльність контролюється Комісією з банківського нагляду. Обов’язки комісії включають в себе:
визначення принципів для проведення банківської діяльності, яка забезпечує безпеку фондів клієнтів у банку;
контроль за відповідністю банків їх статусу та іншим нормативним актам, а також обов’язковим фінансовим стандартам;
здійснення періодичних оцінок фінансового стану банків та їх подання на розгляд Ради, а також оцінка впливу монетарної, податкової та наглядової політики на розвиток банків;
надання власних пропозицій щодо організаційної структури банківського нагляду та встановлення процедури виконання такого нагляду.
До складу Комісії з банківського нагляду входять: Головуючий Комісії (Голова Національного банку Польщі), заступник Головуючого Комісії (Міністр фінансів або його делегований представник), представник Президента Польської Республіки, Голова Правління Гарантійного фонду банка, Головуючий Комісії Цінних паперів та Валютного обміну або його заступник, представник Міністерства фінансів, Генеральний інспектор банківського нагляду.
Участь у засіданнях Комісії може також брати представник Польської банківської асоціації.
Мета банківського нагляду полягає у забезпеченні безпеки зберігання коштів на банківських рахунках та дотримання банками положень вказаних законів, статутів банків та постанов щодо прав на заснування таких банків.
При здійсненні банківського нагляду Комісія вживає заходів, які включають аналіз платоспроможності, ліквідності та фінансової роботи банків, забезпечення під позики і кредити, своєчасність їх погашення (повернення), аналіз процентних ставок, що застосовуються при наданні позик, кредитів і банківських рахунків тощо.
Таким чином, як свідчить вивчення зарубіжного досвіду в більшості розвинених демократичних країн, банківський нагляд не є монополізованим, він не здійснюється тільки одним відомством – центральним банком. Держава суворо контролює діяльність банків, використовуючи для цього різноманітні механізми і важелі. Такий досвід заслуговує на увагу і впровадження у вітчизняну практику, оскільки стан банківського нагляду в Україні з боку держави, не відповідає реальній обстановці в економіці країни і значною мірою обумовив зростання злочинності у цій сфері.
Завантажити реферат