1/3 нафти, експортованої в країни СНД, поставляється в Україну. Потреба України в нафтопродуктах за різними оцінками 24-28 млн. т у рік. За рахунок імпорту вона задовольняє потребу в нафті (нафтопродуктах) на 80-90%.
Обсяг транспортування нафти підприємствами
Держнафтогазпрому України, млн. т
1990 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 (план) | |
Усього |
65.1 |
64.4 |
65.0 | ||
Транзит російської нафти |
53.5 |
53.0 |
53.0 | ||
Постачання нафти для України |
52.2 |
16.9 |
11.6 |
11.4 |
12.0 |
До 2000 року планується довести річний видобуток до 5 млн.т у рік. У Херсоні, Лисичанську, Кременчуці й Одесі на привізній нафті працюють НПЗ ( + НПЗ у Дрогобичеві).
Одна з основних проблем нафтовидобувної галузі - це високий ступінь вироблення легкодоступних родовищ ( порядку 45% ). Рішення цієї проблеми складається в залученні сучасних технологій, що дозволить підвищити рівень нафтовіддачі шарів. Підвищення нефтеотдачи (при постійному рівні видобутку) приведе до збільшення термінів експлуатації родовищ.
У перспективі передбачене транспортування по трубопроводах усієї нафти, мається на увазі створення регіональних систем магістральних нафтопродуктопроводів і розводящої мережі до нафтобаз і автозаправних станцій. Але ці плани відносяться до таки віддаленого майбутнього. Зараз же по вантажообігу трубопровідний транспорт стоїть на першому місці. Довжина нафтопроводів складає 66000 км (для порівняння в США - 325000 км). У зв'язку з тим, що нафтовидобуток зосереджений у віддаленні від місць переробки і споживання, здавалося б, що велика увага повинна приділятися стану нафтопроводів, але не проходить і місяця, щоб ми не почули про чергову аварію і наступної за нею екологічній катастрофі ( правда, поки місцевого масштабу). Але, побачивши цифри, легко зрозуміти, чому відбуваються аварії.
Тривалість експлуатації нафтопровідної системи
Термін експлуатації |
% нафтопроводів |
Більш 30 років |
26 % |
20 - 30 років |
29 % |
Менш 20 років |
45 % |
Причини відмовлень на магістральни нафтопроводах
Причини |
співвідношення |
Корозія |
14% |
Брак при будівельно-монтажних роботах |
29% |
Брак підприємства-виготовлювача |
21% |
Механічні ушкодження |
19% |
Нафтопреробка
Світовий енергетичний баланс 20 століття.
1900 |
1950 |
2000 | |
Гідроенергія |
1.7% |
6.5% |
2.7% |
НАФТА |
3.0% |
23.8% |
39.5% |
Газ |
0.9% |
9.0% |
22.8% |
Дрова |
17.6% |
5.9% |
-------- |
Торф |
0.7% |
0.6% |
-------- |
Вугілля |
76.1% |
54.2% |
28.1% |
Ядерна енергія |
-------- |
-------- |
6.9% |
Розміщення основних запасів нафти не збігається з розміщенням населення, виробництвом і витратою палива й енергії. Близько 9/10 запасів мінерального палива (у тому числі нафти) і понад 4/5 гідроенергію знаходиться в східних районах, тоді як приблизно 4/5 загальної кількості палива й енергії споживається в європейській частині країни.
Розміщення нафтопереробної промисловості залежить від розмірів споживання, техніки переробки і транспортування нафти, територіальних співвідношень між ресурсами й обсягами споживання рідкого палива. В даний час переробка наблизилася до районів споживання. Вона ведеться уздовж трас нафтопроводів, а також у пунктах з вигідним транспортно-географічним положенням .
Економічно більш вигідне наближення нафтопереробної промисловості до місць споживання:
1) скорочуються перевезення мазуту, олій і інших грузлих нафтопродуктів;
2) транспортування сирої нафти економніше, чим транспортування її похідних;
3) розміщення нафтопереробних виробництв стає повсюдним.
Розвиток нафтової, а також нафтопереробної промисловості обумовлюється доцільністю використання нафти в основному для виробництва моторних палив і хімічної сировини. Як енергетична сировина більш ефективним є природний газ, тому що еквівалентна кількість його вдвічі дешевше нафти.
Розміщення галузей і виробництв нафтохімічної промисловості знаходиться під сукупним впливом різних факторів, серед яких найбільшу роль грають сировинний, топливно- енергетичний і споживчий.
Промисловість полімерних матеріалів.