Обґрунтування теми: життєдіяльність кожного організму повинна знаходитись в строгій відповідності з умовами навколишнього середовища. Для цього кожна істота повинна сприймати сигнали зовнішнього середовища ( світло, звук, температура, тиск), засвоювати і обробляти їх і правильно на реагувати. В цьому випадку організм повинен виступати, як єдине ціле, органи і системи якого працюють погоджено.
Саме нервова система сприймає зовнішні та внутрішні подразнення, аналізу і переробляє інформацію, що надходить, зберігає сліди минулої активності і відповідно регулює діяльність організму.
Черепно-мозкові нерви, що відносяться до нервової системи здійснюють іннервацію певних ділянок мозкового центра знання черепно-мозкових нервів, зони їх іннервації має практичне значення.
Знання даної теми допоможе студентам зрозуміти певні захворювання нервової системи.
Навчальна мета:
1. вивчити місця знаходження ядер черепно-мозкових нервів.
2. вивчити черепно-мозкові нерви, їх місця входу і місця виходу на основі мозку.
3. вивчити місця виходу і місця входу корінців черепно-мозкових нервів на основі черепа.
4. вивчити зони іннервації черепно-мозкових нервів.
5. навчити знаходити на муляжах і табличках черепно-мозкові нерви.
Виховна мета:
1. виховувати почуття професійної відповідальності деонтологічні навички.
Розвиваюча мета:
2. розвивати у студентів клінічне мислення.
Між предметні зв’язки: нервові хвороби, нейрохірургія, хірургія, педіатрія, травматологія.
Тип уроку: лекція.
Тривалість уроку – 80 хв.
Місце проведення – кабінет анатомії.
Наглядні засоби: таблиці , муляжі, вологі препарати.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
1. черепно-мозкові нерви, назви.
2. їх функції, склад ядра.
3. місця виходу ( або входу) черепних Нарві з порожнини черепа або в порожнину черепа.
4. місця виходу корінців на основі мозку; місця входу корінців на основі мозку.
5. зона іннервації.
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ
Складають 12 пар.
Кожна пара має власну назву і порядковий номер, що позначається римською цифрою.
Нюхові нерви – І пара, зоровий нерв – ІІ пара, око руховий нерв – ІІІ пара, блоковий нерв –IV пара, трійничний нерва – V пара, відвідний нерв – VI пара, лицьовий нерв – VII, присінково- завитковий – VIII, язикоглоточний нерв – IX пара, під’язиковий нерв – XII пара.
З головним мозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів, які забезпечують чутливість шкіри обличчя, слизової оболонки очей, порожнини носа, рота, глотки, гортані, а також іннервують м’язи обличчя, очей, язика, глотки, гортані.
Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз, беруть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності, органів травного тракту. Крім того че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття, підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.
Кожний із черепно-мозкових нервів виконує визначену функцію. Зоровий нерв проводить в головний мозок сигнали від зорових рецепторів ока, які сприймають світло і колір. Слуховий нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого слухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв, що складається в основному з чутливих нервових волокон, передає інформацію від рецепторів шкіри обличчя, слизові оболонки очей, ротової і носової порожнини, ясен і зубів.
До рухових черепно-мозкових нервів відноситься лицьовий, око руховий, під’язиковий нерви. Лицьовий нерв іннервує м’язи обличчя ( мімічні м’язи), окоруховий м’язи, що рухають очні яблука, під’язикові – м’язи язика. Особливе місце серед черепно-мозкових нервів займає блукаючий нерв в складі якого є рухові, чутливі і вегетативні нервові волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані, забезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі волокна передають в головний мозок інформацію від рецепторів слизової оболонки глотки і гортані, а також від смакових рецепторів задньої частини язика.
Вегетативні волокна проникають в грудну порожнину грудної клітки. В черевну порожнину, регулюючи процес дихання, серцеву діяльність, органів травного тракту.
ПЛАН
1. Функція черепно-мозкових нервів склад, ядра.
2. Місце розміщення на основі мозку.
3. Місце виходу ( входу)черепних нервів з порожнини черепа.
4. Великі гілки черепно-мозкових нервів.
5. Область іннервації.
I. Нюхові нерви (n. Olfactorius) складається з чутливих нервових волокон (сукупність тонких нервових ниток – fila olfactoria), які являться центральними відростками нюхових клітин, що залягають в regio olfactoria слизової оболонки носової порожнини, в області верхньої носової раковини (верхній носовий хід) тобто з органа нюху. Нюхові нервові нитки проходять через отвори решітчастої пластинки решітчастої кістки ( у верхній стінці носової порожнини) і проникають в порожнину черепа і підходять до другого нейрона в нюховій цибулині. Звідси, тобто з нейронів нюхової цибулини нервові імпульси по нервових волокнах передаються по нюховому тракту і закінчуються нервові волокна в клітинах сірої речовини нюхового тракту, trigonum olfactorium, substantia perforata anterior I septum pellucidum. Більша частина нервових волокон доходить до кори dyrus para hyppocampalis, gouncus де розміщується коковий кінець нюхового аналізатора. По функції – чутливий, не мають чутливого ядра.
II. Зоровий нерв, n. Opticus; він являється провідником світлових відчуттів і складається з чутливих нервових волокон, які являються відростками гангліозних клітин сітчастої оболонки очного яблука. Нервові волокна вийшовши від задньої периферії очного яблука в орбіту, і покидають орбіту через зоровий канал, проникаючи в порожнину черепа зоровий нерв утворює перехрест з таким самим нервом іншої сторони. Перехрест неповний, перехрещуються лише медіальні волока нерва. Перехрест chiasma opticum розміщується в борозні клиноподібної кістки, поблизу турецького сідла. Продовженням зорового шляху за хіазмою служить зоровий тракт, який йде до підкоркових зорових центрів, - до ядер верхніх горбиків покрівлі середнього мозку, до латеральних колінчастих тіл метала мусу, до подушки таламуса, а від них нервові волокна в складі білої речовини півкуль йдуть в кору, а саме в потиличні долі півкуль великого мозку ( зорова сенсорна зона кори). По функції – чутливий, немає чутливого ядра.
III. Окоруховий нерв n. Oculomotorius, по функції руховий, і парасимпатичний складається з рухових, соматичних і еферентних парасимпатичних нервових волокон. Має рухове і додатково парасимпатичне ядро. Волокна цього нерва, являються аксонами нейронів, що складають ядра нейронів. Ядра знаходяться на дні водопроводу середнього мозку, в його центральній сірій речовині, на рівні покрівлі середнього мозку. На основі мозку виходить в окоруховій борозні, поблизу соскоподібних тіл, і з порожнини черепа через верхню очну щілину проникає в орбіту і ділиться на дві гілки: верхню і нижню. Рухові соматичні волокна цих гілок іннервують верхній, медіальний, нижній прямі м’язи, нижній косий м’яз, і м’яз, що піднімає верхню повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи, які звужують зіницю ока і війковий м’яз.
Завантажити реферат