Череп (cranium) захищає головний мозок та органи чуття і створює опору обличчю, початковим відділам травного апарату. Череп умовно поділяють на мозковий та лицьовий відділи. Обидва відділи поєднані анатомічно, але мають різне походження. У людини та інших вищих ссавців основа черепа розвивється із хряща. На цій основі розташовується мозок, який швидко росте. Над ним із сполучної тканини формуються кісткові пластинки (перетинчасті кістки), які не проходять хрящової стадії розвитку.
Череп людини складається із 23 кісток: 8 парних і 7 непарних. Кістки криші черепа людини плоскі: вони складаються із товстішої зовнішньої і тонкої внутрішньої пластинок компактної речовини між якими розташована губчаста речовина із червоним кістковим мозком і багаточисельними кровоносними судинами. На внутрішній поверхні кісток черепа є багато ямок, які конгруентні до борозен і звивин головного мозку. Багато тут і борозен, по яких розташовуються кровоносні судини мозку.
Мозковий відділ черепа людини побудований: лобною, потиличною,
клиноподібною, решітчастою (непарні) та тім'яні, скроневі (парні). Лицьовий відділ містить: верхні щелепи, піднебінні, виличні, носові, слізні, нижні носові раковини (парні) і леміш, нижню щелепу. До черепа відносять і під’язикову кістку. Решітчаста кістка своєю вертикальною пластинкою і верхніми та середніми носовими раковинами входить до лицьового відділу (носовї порожнини).
На потиличній кістці (os occipitale) є зовнішній потиличний виступ (до нього прикріплюється вийна зв'язка). По боках цього виступу розташована верхня вийна лінія (до неї прикріплюється трапецієподібний м'яз спини). Нижче розташована нижня вийна лінія, до якої прикріплюються великий і малий прямі і верхній косий м'яз голови, що належать до підпотиличних м'язів.
На нижній поверхні латерально від великого (потиличного) отвору потиличної кістки розташовані парні овальні потиличні горбики (виростки) - тут розташовані суглобові поверхні для сполучення черепа і атланта. Вентральний край кістки змикається із клиноподібною. На його нижньому боці є горбик до якого прикріплюється задня стінка глотки.
У клиноподібної кістки є тіло, в центрі якого знаходиться турецьке сідло з гіпофізарною ямкою. Всередині тіла є повітряна порожнина (клиноподібна пазуха), яка сполучається з порожниною носа. Від тіла в боки (латерально) відходять великі крила (лежать майже у фронатальній площині), вверх і латерально - малі крила, вниз звисають крилоподібні відростки. У основі кожного малого крила є отвори зорового нерва.
Решітчаста кістка (os etmoidale) лежить спереду тіла клиноподібної кістки. Це найбільш крихка кістка черепа. У неї є горизонтальна та вертикальна (перпендикулярна) пластинки. Остання переходить у півнячий гребінь, який виступає над горизонтальною пластинкою. На перпендикулярній пластинці є відростки - верхні і нижні носові раковини. Горизонтальна (поперечна) пластинка продирявлена і крізь її отвори до мозку проходять нюхові отвори. До цієї пластинки ніби підвішені лабіринти решітчастої кістки, які побудовані із багатьох повітроносних чарунок, сполучених між собою та носовою порожниною. Від медіальних поверхонь лабіринту відходять носові раковини. Латеральна стінка лабіринту вкрита паперовою пластинкою (дуже тонка і крихка) бере участь у формуванні очниці.
Найскладнішою у черепі є скронева кістка (os temporale). Вона складається із 3-х частин: лускатої, барабанної та піраміди (кам'яниста), які розташовані навколо слухового проходу. У скроневій кістці розташований орган слуху і рівноваги. Пірамідна частина завершується сосцеподібним відростком, біля якого розташований шилоподібний відросток. Від нижньої частини зовнішньої поверхні лускатої ділянки скроневої кістки відходить виличний відросток, у основі якого розташована суглобова поверхня (горбик) і овальна нижньощелепна ямка, куди входить горбик нижньої щелепи, утворюючи скронево-нижньощелепний суглоб.
Тім'яна кістка (os parietale) має вигляд чотирикутної пластинки, зовнішня поверхня якої випукла (в центрі - тім'яний горб), внутрішня - увігнута (на ній є артеріальні борозни).
Лобна кістка (os frontale) має вертикальну лобну луску і горизонтальні частки, що переходять одна в одну і утворюють надочні краї. Лобна луска ззовні опукла і несе на собі лобні горби - характерна ознака черепа людини. Луска лобної кістки людини широка і розташована вертикально. Вище від надочних країв розташовані надбрівні дуги, які сходячись медіально утворюють над коренем носа площадку - глабелу. Надочний край латерально продовжується у виличний відросток, який сполучається із виличною кісткою. Горизонтальні частки лобної кістки (права і ліва) розташовані горизонтально і утворюють верхню поверхню очниці. Одна від одної ці частки відділені решітчастою вирізкою (тут розташована решітчаста кістка). У товщі лобної кістки (в районі глабели і надбрівних дуг) є повітряні пазухи.
Верхня щелепа (maxilla) складається із тіла та 4-х відростків: лобного, виличного, піднебінного і альвеолярного. На останньому розташовані альвеоли зубів. Піднебінний відросток бере участь у формуванні твердого піднебіння. У верхній щелепі є повітряна порожнина (гайморова).
Піднебінна кістка (os palatinum) має дві пластинки: перпендикулярну (вертикальну) і горизонтальну. Від верхнього краю вертикальної пластинки відходять очний та клиноподібний відростки. Перший бере участь у формуванні очниці, другий примикає до клиноподібної кістки. Горизонтальні пластинки обох піднебінних кісток утворюють задню частину твердого піднебіння, яке у людини укорочене.
Нижня носова раковина (concha nasalis inferior) розташована в носовій порожнині і відмежовує середній носовий хід від нижнього.
Парна носова кістка (os nasale) має вигляд видовженої чотирикутної пластинки. Сполучаючись між собою медіальними краями вони утворюють спинку носа.
Слізна кістка (os lacrimale) - тонка чотирикутна пластинка і є частиною медіальної стінки очниці.
Леміш (vomer) утворює більшу частину носової перегородки. Від верхньозаднього краю леміша відходить два крила, між якими розташовані гребінь і дзьоб тіла клиноподібної кістки. Передній край верхньою частиною сполучається з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки. Вільний задній край леміша розмежовує хоани.
Вилична кістка (os zygomaticum) формує рельєф обличчя. З нею сполучаються одноіменні відростки скроневої, лобної та верхньощелепної кісток. Скроневий відросток виличної кістки та виличний відросток скроневої кістки утворюють виличну дугу.
Нижньощелепна кістка (mandibula) єдина рухлива кістка черепа. Складається із тіла та двох гілок, сполучених з тілом під кутом 110-130°. Основа тіла масивна. По середній лінії видно звернений вентрально підборідочний виступ, який є характерною властивістю черепа людини. На гілках розташовані альвеоли зубів. Гілки щелепи спрямовуються краніально і закінчуються двома відростками: переднім - вінцевим і заднім - суглобовим, розділеними вирізкою. До вінцевого приєднується скроневий м'яз, на другому розташована суглобова голівка скронево-нижньощелепного суглобу. Збоку до суглобового відростка приєднується крилоподібний м'яз.
Завантажити реферат