У хворих на неврози молодших школярів на етапі наявності медико-психологічних показань щодо стаціонарного лікування (передстаціонарний період) мають місце суттєві зміни психологічних показників їх розумової працездатності (у порівнянні з нормативними величинами). Це:
-вірогідне зниження продуктивності та стійкості довільної уваги (за даними коректурної проби); -вірогідне зниження зорового відчуття, лабільності та рухливості нервових процесів (за даними КЧСМ); -вірогідне зниження об'єму та якості короткочасної пам'яті (за даними тесту "Запам'ятовування десяти слів"); -вірогідна наявність відчуття розумової втоми (за даними суб'єктивного шкалювання втоми); -зниження (від тенденції до достовірності) бала академічної успішності (за даними оцінки річної успішності).
Доцільно, на нашу думку, говорити про існування на даному етапі комплексу психологічних ознак неврозів (у даному випадку, -молодших школярів) як діагностичного психологічного симптомокомплексу, на наш погляд, є доцільним і узгоджується з основними вимогами теорії діагнозу і методичного забезпечення психодіагностики. По-перше, виявлення цього симптомокомплексу пов'язане з чітко окресленим причинно-наслідковим зв'язком (неврози -працездатність), по-друге, його ознаки мають статистично достовірну негативну спрямованість (за силою та знаком), по-третє, симптоми цього комплексу зникають або ослаблюються під час лікування хворих на неврози учнів (Б.И. Бенькович, О.В. Маршак, 1986; Н.Д. Корольова, 1994; В.В. Поляруш, 1998 та ін.), що співпадає також з результатами даного дослідження.
За кількісні ознаки діагностичного симптомокомплексу нами визначені середні величини показників розумової працездатності хворих на неврози молодших школярів у передстаціонарний період. Ці, встановлені нами, відомості є пріоритетними у діагностиці неврозів. Такі дані відсутні як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі.
За показники розумової працездатності хворих на неврози молодших школярів нами були взяті середні величини показників, отриманих при обстеженні учнів основної і контрольної груп в умовах психоневрологічного стаціонару до лікування.
Зміни показників розумової працездатності негативної спрямованості переважають у учнів третіх класів (особливо, у порівнянні з учнями перших класів). Це, як ми вважаємо, викликано гальмівною дією неврозів на генетично детерміноване онтогенетичне вдосконалення психічних функцій, зокрема, аттенційного, сенсорного та інших структурних елементів розумової працездатності (В.С. Компанець, 1985 та ін.). Неврози порушують функціональну спроможність зорового аналізатора. Так, зорове відчуття на праве око знизилося в учнів третіх класів більше, ніж на ліве око, тобто при неврозах уражується, в першу чергу, праве, як правило, ведуче око. Це має значення для прикладної психології та педагогіки.
Зниження розумової працездатності в даному випадку є наслідком сумаційного негативного впливу, як ми вважаємо, - самого хворобливого стану (неврозів) та розумової втоми, викликаної навчальним навантаженням у школі.
У плані диференційного розпізнавання впливу цих факторів, відомо (В.С. Компанець, 1994 та ін.), що зниження розумової працездатності, в разі втоми, є нормальною фізіологічною відповіддю організму (притаманною даній особистості), викликаною виконаною розумовою роботою, а причиною зниження розумової працездатності є втома. Таке зниження розумової працездатності відрізняється від подібного зниження, викликаного хворобою, тим, що воно минає не після лікування, а тільки після відпочинку та сну і сприяє подальшому підвищенню розумової працездатності особистості.
Практично на передстаціонарному періоді патопсихологічний розвиток неврозів у молодших школярів за тяжкістю досягає свого апогею (піку) і відповідає періоду прогресивного зниження продуктивності класичної "кривої роботи" з притаманними йому психологічними зсувами, що, в свою чергу, знижує ефективність стаціонарного лікування та продовження навчання в умовах психоневрологічного стаціонару.
Завантажити реферат