Нервова система людини подібна на сітку проводів, команди по яким поступають із мозку. Таким чином здійснюється зв'язок з кожною частиною тіла. Мозок є своєрідним центром такої системи. Команди із мозку через нервові волокна поступають назовні внаслідок чого виникає сміх, збуджується апетит та ін.
Через спеціальні ділянки нервової системи мозок одержує інформацію про все, що відбувається з організмом. Спинний мозок розміщений в хребті і об'єднує в собі нервові стовбури подібно тому, як телеграфний кабель об'єднує в собі всі проводи.
Ця нервова система називається Центральною нервовою системою (ЦНС). Вона відповідає за всі наші усвідомлені дії і за відповідні реакції на зовнішні подразнення.
Але, як вам відомо, тіло може здійснювати і підсвідомі дії. Деякі життєво важдиві органи повинні діяти, хоча свідомість не приймає в цьому участі. Наприклад травлення і дихання здійснюється автоматично і незалежно. Серцебиття також є автоматичною дією.
Ці та інші неусвідомлені дії здійснюються автоматично, регулюються другою нервовою системою-перефиричною. Вона не контролюється свідомістю. Вона пропускає через себе імпульси, які йдуть від ЦНС.
Периферична нервова система.
Периферична нервова система складається із волокон чутливих (аферентних), які передають імпульс до ЦНС, а від ЦНС імпульси передаються по еферентним волокнам до того органу, який повинен відповідати на подразнення.
Напевне, ви усвідомлюєте, що в цій системі постійно відбувається цілий ряд автоматичних реакцій, які контролюють такі процеси як травлення, дихання і кровообіг. А керує роботою цих органів Вегетативна нервова система (ВНС). Імпульси передаються по вегетативним нервовим волокнам, які є парасимпатичні і симпатичні. Ці волокна іннервують ті ж самі органи, але цікаво те, що ефекти виникають при цьому протилежні. Це допомагає нашому організму зберігати збалансований стан. А ще ці волокна перериваються в гангліях. І тому волокно, яке йде від ЦНС до гангілій називається прегангліонарним, а яке йде від гангілій до робочих органів постгангліонарним.
Імпульси не можуть перестрибувати через крихітні щілини між клітинами, вони переходять через них хімічним шляхом. На закінченнях нервових волокон знаходяться везикули, в яких знаходяться хімічні передатчики – медіатори. Коли наступає збудження, медіатори виходять із везикул. Вони пересікають щілину, яка називається синапсом, і попадають на слідуючі клітини. А медіатори називаються Ацетилхоміном і Норадренаміном.
Якщо імпульси передаються по парасимпатичним нервовим волокнам, то послаблюється робота серця, судини розширються, артеріальний тиск (AT) знижується, м'язи внутрішніх органів скорочуються (виникають спазми),зменшується внутріочний тиск, секреція залоз збільшується. А якщо імпульсипередаються по симпатичним нервовим волокнам, то як ви, напевне здогадалися, все буде навпаки.
Але не завжди в нашому організмі всі процеси зрівноважені. Сили медіаторів бувають нерівні. І в цьому випадку на допомогу приходять рятівники нашого організму, які починають діяти подібно або протилежно до того чи іншого медіатора. Рятівників, які діють подібно до медіаторів називають Міметиками, а які пригнічуюють їх дію - Блокаторами. Але на цьому їх назви не закінчуються. О як їх багато ! І зараз ми в цьому переконаємося.
Знову повернемось до Ацетилхоліну .і Норадреналіну. Родичами Ацетилохдюйіну є Холіноміметики, а Норадреналіну - Адреноміметики. Місцем дії Холіноміметиків є холінорецептори. Якщо Холіноміметики подразнюють м-холінорецептори, то вони називаються М-Холіноміметиками, а якщо подразнюють-холінорецептори, то називаються Н-Холіноміметриками. М-холірецептори люблять лише одне місце і живуть лише в клітинах органів біля парасимпатичних нервових волокон. А ось Н-Холірецептори люблять різні місця - це і вегетативні ганглії, і синокаротидна зона, наднирники і нервово-м'язові синапси.
Якщо збуджувати м-холінорецептори, як ви думаєте по яким волокнам побіжать імпульси? Звичайно по парасимпатичним. А чому ?
Тому що біля них знаходяться ці рецептори і звичайно,імпульси від них будуть передаватись по парасимпатичних нервовим волокнам. Тому м-холіноміметики приходять на допомогу до тих у кого глаукома чи атонія. А щоб зрозуміти чому?
пояснимо причину цих хвороб. Можливо ви і чули, що частіше люди ртаршого віку хворіють глаукомою, а причина цьому - підвищений внутріочний тиск. А атонія - це коли м'язи внутрішніх органів розслаблені, т.б. вони не скорочуються. І якщо ви уважно все читали, то зможете пояснити причину застосування м-холіноміметииків. Пам'ятаєте, - при., проходженні імпульсів по парасимпатичним нервовим волокнам внутріочний тиск зменшується, а м'язи внутрішніх органів скорочуються. Ось ми і розкрили причину цьому. А тепер залишилось нам назвати цих героїв, ними є Пілокарпіну гідрохлорид, Ацеклідин, Тімолол.
Не менш важливу роботу виконують і Н-Холіноміметики: Цитітон і Лообеліну гідрохлорид. Вони збуджують центр дихання рефлекторно, починаючи свою дію з н-холінорецепторів, які знаходяться в синокаротидній зоні.
А також як завжди в житті є дія і протидія. Так і в цьому випадку протидією до Холіноміметиків є Холіноблокатори. Як видно з назви,, вони блокують м- і н-холінорецептори, тому і називаються відповідно М-Холіноблокаторами і Н-Холіноблокаторами.
При блокуванні м-холінорецепторів, а ви вже знаєте, де вони знаходяться, імпульси від рецепторів вже не будуть передаватися по парасимпатичним нервовим волокнам , і буде переважати симпатична передача. Тому група М-Холіноблокаторів: Атропіну сульфат. Скополаміну гідробромід, Пластифіліну гідротартат і їх синтетичний брат – Мета цин та інші корисні при бронхіальній астмі, причиною якої є спазм м'язів бронхів, виразці шлунка (підвищена секреція), брадикардії (зменшення частоти серцевих скорочень), кольках ниркових, печінкових, та ін., тобто при сильних спазмах м'язів цих органів.
Проте потрібно пам'ятати, що в ніякому разі не можна М-Холіноблокатори використовувати при глаукомі. А ви подумайте, чому ?
Якщо М-Холіноблокаторам характерні симпатичні зміни, Н-Холіноблокатори проявляють складнішу дію. По-перше вони поділяються на гангліоблокатори і міорелаксанти. Цей поділ залежить від місця знаходження блокованих н-холірецепторів. Так, гангліоблокатори блокують н-холінорецептори вегетативних ганглій, синокаротидної зони і наднирників. Міоелаксанти (міом'язи, релаксація -розслаблення) або їх ще називають курареподібними (назва походить від назви отрути кураре, яка проявляю таку ж дію), так ці речовини блокують н-холінорецептори в нервово-м'язових синапсах, т.б. в сполученнях між закінченням нервового волокна і клітинами скелетних м'язів, внаслідок блокування цих рецепторів збудження з нерва на клітини скелетних м'язів яне пердаються і вони розслабляються.
А якщо м'язи розслаблені (маістенія) їх потрібно скорочувати, т.б. навпаки збуджуввати н-холінорецептори нервово-м'язових синапсів і цю роль виконують Антихоліностеразні засоби (Прозерін, Галантаміну пдробромід).
Завантажити реферат