Дослідження напрямів психології

Для О. М. Леонтьєва був принципово важливим шлях психологічного аналізу: від діяльності до психіки. Це відмінна ознака діяльнісного підходу в психології.

Висновок

Стан сучасної психології визначають такі її основні напрями, як ґештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз, генетична психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія, діяльнісний підхід.

На думку академіка В. А. Роменця, на кожному етапі історії психології (міфологічному, філософському і науковому) людина, щоразу зосереджуючись на певному компоненті вчинку, здійснює самопізнання закономірним чином: спочатку зводить психіку до її виявів, потім освоює її як реальність і, зрештою, здійснює процес її цілеспрямованого пізнання.

XX ст. щодо цього має свої відмінності: вчинок заявляє про себе післядією, яка виконує особливу культурно-історичну функцію у психології спонукає людину до рефлексії. Самопізнання трансформується у самоаналіз. Відтак людина знову звертається до себе, але вже на рівні історичного самоусвідомлення, що відкриває перед нею шлях до самостворення.

Відбувається це в ході розвитку культури XX ст. Якщо ж розглядати напрямки психології, то вони «ніби втратили предмет своєї дисципліни у наукових пошуках, психологія має повернутись до самої себе». Для цього вона із сцієнтистської має перетворитися на гуманістичну, тобто культурно-історичну.

Очевидно, психологію майбутнього очікує поява нових теорій ланок безперервного процесу пізнання людиною самої себе.

Використана література

1. История зарубежной психологии: 30-60е гг. ХХ в.: Тексты / Под ред. П.Я. Гальперина, А.Н. Ждан. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 344 с.

2. Хрестоматия по психологии / Сост. В.В. Мироненко; Под. ред. А.В. Петровского. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1987.

3. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим: Курс лекцій:Навч. посіб К. : Наукова думка, 2000. 189с. Ярошевский М.Г. История психологии. 3-е изд., перераб. М.: Мысль, 1985. 575 с.

4. Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии. 2-е изд., перераб. М.: Политиздат, 1984. 447 с.