Брідж – банк як інструмент врегулювання діяльності проблемної фінансово – кредитної установи

3. Створення та ліквідація брідж-банку.

За результатами опитування ССД, членів Міжнародної Корпорації Страховиків Депозитів (МАСД), підставами для використання бридж-банку в країнах учасницях були такі:

· банк із привабливим бізнесом може збанкрутувати перш ніж буде знайдено для нього покупця;

· для підтримки операцій банку-банкрута;

· у випадку, якщо банк-банкрут занадто великий: немає достатніх для здійснення виплат коштів або ж недостатньо часу, щоб організувати продаж активів банку потенційним покупцям;

· у разі, коли кількість збанкрутілих фінансових інститутів занадто велика й усі банкрутства відбулися протягом короткого проміжку часу.

При цьому, за результатами досліджень МАСД, в різних країнах створення «бридж-банків» має різні законодавчі підстави для їх функціонування, зокрема:

ü деякі країни мають стандартні операційні процедури (СОП) для застосування методу бриджу-банку;

ü у деяких країнах існують певні вимоги до капіталу бридж-банків, як наприклад, у Колумбії або Японії, тоді як у США й Кореї їх немає;

ü у деяких країнах «бридж-банк» є членом системи страхування депозитів.

Загалом алгоритм створення «бридж-банку» виглядає так:

§ Оцінка активів збанкрутілої установи;

§ Закриття збанкрутілого банку та введення відповідальної особи, яка керує майном збанкрутілої установи;

§ Аналіз витрат, який має показати, що оцінені витрати на функціонування перехідного банку є меншими, ніж у випадку прямого відшкодування депозитів;

§ Створення наглядовим органом (страховиком депозитів) «бридж-банку» для отримання часу, необхідного для налагодження операцій;

§ Оцінка потенційними покупцями стану банку-банкрута для підтвердження їх цінових пропозицій.

Продаж та закриття перехідного банку є подібними до продажу та закриття інших збанкрутілих банків. ФКСД вимагає принаймні від 16 до 24 тижнів для відповідної підготовки до продажу, що передбачає збирання інформації, знаходження потенційних покупців, домовленість про проведення аналізу фінансового стану потенційними покупцями, отримання та аналіз цінових пропозицій від них.

4. . Основні функції брідж-банку.

Управління активами. Головною метою посадових осіб перехідного банку щодо активів є утримання вартості працівників та визначення проблемних активів, які мають бути переведені до ліквідатора. Встановлюється реалістична ринкова вартість активів та створюються відповідні резерви. Проводиться повна інвентаризація активів з метою визначення та оцінки проблем збанкрутілого банку. Найбільш проблемні активи з найменшим потенціалом поліпшення, серед яких непрацюючі активи, нерухомість та активи, пов'язані з махінаціями, залишаються у збанкрутілому банку чи переводяться до ліквідатора. В США в період від ЗО до 90 днів після ліцензування перехідного банку, активи можуть бути переведені до ліквідатора чи, в рідкісних випадках, повернені до перехідного банку від ліквідатора.

Кредитування.Для запобігання значному відпливу клієнтів перехідний банк намагатиметься підтримати рівень їх довіри. Перехідний банк може надавати обмежені позики та погашати деякі зобов'язання, зроблені попередньою установою, якщо це не спричинить додаткових втрат для установи. Якщо ж позичальник не може оплатити повної суми боргу і якщо передбачається, що по­тенційні витрати на судовий процес будуть значними, то перехідний банк може досягти компромісного рішення з позичальником, приймаючи меншу за повну суму плату.

Розрахунки за зобов'язаннями.Перед закриттям збанкрутілого банку ФКСД вирішує, чи передавати всі, чи тільки застраховані депозити перехідному банку. За­звичай, передають тільки застраховані депозити. Клієнти з незастрахованими депозитами поділяють втрати разом з ФКСД. ФКСД повинна сповістити всіх вкладників, що їхні рахунки були переведені до перехідного банку і вкладники, своєю чергою, повинні контактувати з «бридж-банком» для підтвердження своїх вкладів. Непідтверджені депозити повертають до уряду відповідного штату. Правління перехідного банку вирішує, чи підтримувати, чи знижувати відсоткові ставки за депозитами збанкрутілого банку. ФКСД вимагає, щоб ставки залишалися однаковими перші 14 днів; вкладників повинні попередити про зміну ставки за сім днів.

Підтримка ліквідності.ФКСД переглядає рівень ліквідності збанкрутілого банку на підготовчій стадії створення перехідного банку. Вона проводить моніторинг рівня ліквідності, щоб визначити – перехідному банку буде достатньо його власних коштів чи він потребуватиме кредитів ФКСД. Перехідний банк також намагається відновити кредитні лінії та відповідні відносини з іншими установами, що підтримувались збанкрутілим банком.

Зв'язки з громадськістю.Коли ФКСД призначено ліквідатором збанкрутілого банку, вона інформує населення про свої дії та плани щодо відновлення збанкрутілої установи. Відбувається інформування громадськості про всі важливі події під час функціонування перехідного банку, серед яких продаж банку та ім'я покупця.

Крім США, успішно практикують створення «бридж-банків» Корея, Тайвань та Японія. Особливістю корейського досвіду є те, що перехідний банк створюється як квазідочірня компанія Корейської компанії гарантування депозитів на строк до трьох років, з можливістю продовження часу роботи на один рік. Перший перехідний банк у цій країні було створено 2005 року для прийняття рішення щодо двох ощадних банків. У Японії перехідні банки можуть створюватися терміном до двох років із пролонгацією на один рік. Вперше такий досвід тут було застосовано 2002 року для вирішення долі двох збанкрутілих банків. Перехідному банку не довелося проводити операційної діяльності, оскільки покупців знайшли дуже швидко. Другий бридж-банк у Японії було створено в 2004 році для запобігання потенційним банкрутствам банків у майбутньому.

5. Позитивні та негативні сторони брідж-банку.

Створення «бридж-банку» має як позитивні, так і негативні сторони.

До позитивних належать такі:

§ метод створення «бридж-банку» є переважним з погляду додаткових строків урегулювання та збереження функцій банку-банкрута;

§ «бридж-банк» сприяє збільшенню довіри з боку вкладників і кредиторів фінансового інституту;

§ створення «бридж-банку» дозволяє виграти час як наглядовому органу (страховикові депозитів) для пошуків потрібного покупця, так і потенційним покупцям для оцінки вартості банку, щоб сформулювати свою комерційну пропозицію;

§ активи банку, зазвичай, коштують дорожче в умовах діючої установи.

До потенційно негативних сторін можна зарахувати:

§ можливе збільшення витрат для страховика депозитів або держави, оскільки вони стають тимчасовими власниками проблемного банку з метою його подальшого продажу. Отже, збільшуються витрати на врегулювання й адміністративні витрати;

§ цей метод може виявитися більш витратним для страховика депозитів, оскільки для створення «бридж-банку» може знадобитися більше часу й зусиль, ніж на альтернативні методи врегулювання. За відсутності потрібного покупця або зацікавлених осіб щодо купівлі може піти більше часу, ніж було заплановано.