Складання проекту внутрігосподарського землевпорядкування

Площі немасштабних лінійних контурів включають в площі угідь, як вкраплені контури.

Допустиме розходження площі угідь до площі секцій визначають по формулі:

f доп = + 0.08 * М / 10000 *

Складання контурної відомості.

В контурну відомість виписують з плану і відомості вирахування площ всі контури в послідовності зростання номерів по виду угідь в стовпчик, підбивають їх суму і записують під загальною рискою.

5. Складання по контурної відомості.

В контурну відомість виписують з плану і відомості вирахування площ всі контури в послідовності зростання номерів по виду угідь в стовпчик, підбивають їх суму і записують під загальною рискою.

6. Складання експлікації земель.

Під час складання експлікації земель виписують з по контурної відомості площі угідь (окремо сільськогосподарських і не сільськогосподарських ), підбивають їх суму і записують під загальною рискою.

7 Організація системи угідь і сівозмін

Використання землі , як головного засобу виробництва в сільському господарстві здійснюється у формі різних угідь і системи сівозмін. Правильна організація угідь і системи сівоз­мін у господарстві визначає господарське призначення і характер використання кожної земельної ділянки. Організація угідь і сис­теми сівозмін тісно пов'язана з організацією всього виробництва конкретного сільськогосподарського підприємства, оскільки воно відображає спеціалізацію господарства, рівень інтенсивності, технічні процеси в окремих його галузях, а також весь комплекс виробничих зв'язків, які існують і розвиваються в господарстві.

Завданням організації вгідь і системи сівозмін є створен­ням максимуму зручності для раціонального співвідношення і роз­витку галузей рослинництва і тваринництва, підвищення продук­тивності праці, збереження та підвищення продуктивності землі . В ринкових умовах організація угідь і системи сівозмін вирішується на основі потенційної можливості землі, можливості отримання максимального прибутку при відповідних затратах. Структура посівівмає основний вплив на економічну та еко­логічну ситуацію в господарстві. Так, високодохідні культури, наприклад цукрові буряки, виносять з ґрунту велику частину ор­ганічної речовини. Водночас багаторічні трави, що використову­ються на сінокосіння, значну частину органічної речовини зали­шають у ґрунті.

Таким чином, завдання полягає в тому, щоб знайти таке співвідношення культур, при якомувміст органічної речовини (гумусу) залишався б незмінним або збільшувався,а господар­ство отримувало високі прибутки. Розв'язання цієї проблеми мож­ливе при використанні перспективних сільськогосподарських культур, які будуть вирощуватись в господарстві , знанні проектної урожайності , балансу органічної речовини (гумусу) в ґрунті. Товарними культурами в господарстві передбачено озиму пшеницю, ярий ячмінь, цукровий буряк, гречка. Основними кормовими культурами будуть: для концентрованих кормів - ярий ячмінь, овес, горох; для соковитих - кормові буряки, кукурудза на силос; для зелених - кукурудза на зелений корм, однорічні і багаторічні трави; для грубих кормів - однорічні та багаторічні трави.

Таблиця 5.1 – Вихід кормів з 1 гектара

Таблиця 5.2- Баланс органічної речовини в ґрунті під сільськогосподарськими культурами