Відповідно до завдань збереження психічного здоров'я, та психологічної корекції психічного розвитку дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.
ІІІ.
3.1.
В результаті проведеного дослідження виявлено, що відносно високий загальний інтелектуальний показник породжує низьку розумову працездатність (r = - 0,60) в дітей шестирічного віку та низький рівень стійкості та переключення уваги в 7-річних (r = - 0,67) та 10 років (r = - 0,55). Схожа ситуація також простежується і в підлітковому віці, зокрема в 13 років, коли високий інтелектуальний показник не сприяє високому рівню розумової працездатності.
Виявлені психологами типові порушення вищих нервових функцій - уваги, пам'яті та ін. у потерпілих від чонобильської катастрофи, які спочатку намагалися пояснити впливом стресу, не віднолюються до нормативного рівня навіть через декілька років після аварії.
Проблема співвідношення морфологічних та функціональних порушень психічної діяльності залишається дискусійною і потребує подальшого вивчення.
Дослідження "чорнобильських" дітей (які зазнали іонізуючого опромінення "іn virto"), проведене під керівництвом Є.І.Степанової (332) показало, що їхній фізичний розвиток відповідає нормі, а психічний у 50% випадках відхиляється від неї і може оцінюватися як "дезонтогенитична форма межової інтелектуальної недостатності".
Слід врахувати, що як в молодшому шкільному віці, так і в підлітковому простежується ситуація, при якій високий інтелектуальний показник сприяє низькому емоційному напруженню (r = -0,53; r = -0,58). Таким чином, школярі з більш високим рівнем інтелектуального розвитку характеризуються більш високим рівнем емоційної стабільності, що можна розглядати як ознаку особистісної адаптації до несприятливих екологічних умов. Однак школярі з низьким інтелектуальним розвитком, навпаки, проявляють високий рівень емоційного напруження.
В той же час існування іншого кореляційного взаємозв'язку свідчить, що в молодшому шкільному віці, де високий рівень емоційного напруження тягне за собою зниження самооцінки (r = -0,51).
Такі обставини можуть бути причиною порушення шкільної адаптації категорії учнів, які проживають на радіаційно забрудненій території, найвищий відсоток у школярів зони РЕК (28,6 ? 3,4 при Р ? 0,001).
Таким чином наше дослідження підтверджує думку Яковенка С.І, який відзначає, що перебування дітей та підлітків у зоні посиленого радіоекологічного контролю в умовах хронічного стресу викликає певні відхилення в особистісній та поведінковій сферах.
За даними Яковенка С.І. для даної категорії дітей більш характерні дефекти у формуванні емоційно-вольової, ніж інтелектуальної сфери, де можлива достатня компенсація за рахунок підвищеної уваги батьків до розумового розвитку дітей, але така увага може призвести до індукції тривоги.
Іонізуюче опромінення викликає у мешканців радіаційно забруднених регіонів крім небезпечного катастрофічного зниження імунітету, багаторазового зростання захворюваності і психосоматичні ефекти, які проявляються у погіршенні функціонального та психічного стану потерпілих (хронічна втома, тривожність, еспресивний стан тощо).
Опосередкований вплив радіаційних інцидентів пов'язаний з такими психотравмуючими чинниками, як інформація про радіаційну загрозу та масового ядерного жаху; "вторинна травматизація під час евакуації та переселення, руйнування життєвого устрою, деформація образу "я" та довкілля; незадоволення компенсацією радіаційного ризику на віддаленому етапі інциденту; відчуття соціальної незахищеності та втрата впевненості у майбутньому.