2 Ефект зміни сукупного попиту і сукупної пропозиції
Як відомо,перетин кривих попиту і пропозиції вказує на ціну рівноваги даного ринку.Перехрещення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва.Ця ситуація відображена на малюнку.
Якщо криві сукупної пропозиції(AS) P AD6
і сукупного попиту (AD4)перехрещуються P5 AD5 AS
напроміжному відрізку кривої прпозиції, AD4
то встановлюється такий рівноважний рі- P4 AD2 AD3
вень цін,зміна якого приведе до зміни AD1
рівноважного обсягу виробництва,а змі- P1
на останнього - до зміни рівноважного
рівня цін.На кейнсіанському відрізку(AS-
AD2) - будь-яка зміна обсягу виробництва
не викличе зміни рівноважного рівня цін.
На класичному відрізку кривої сукупної
пропозиції(криві AS-AD6),то будь-яка зміна рівня ціни не спричинить зміни рівноважного обсягу виробництва.
Водночас графік показує,як під тиском нецінових факторів крива сукупного попиту зміщується вправо(від AD1 до AD6)і обсяг виробництва зростає(до межі,визначеної класичним відрізком кривої пропозиції).
На кейнсіанському відрізку,який характеризується високим рівнем безробіття і великою кільістю невикористаних виробничих ресурсів,розширення сукупного попиту(від AD1 до AD2 )приведе до суттєвого збільшення обсягу суспільного виробництва(від Q1 до Q2 )і зайнятості без помітного зростання цін.На класичному відрізку трудові та інші виробничі ресурси використовуються повністю,і розширення сукупного попиту(від AD5 до AD6)виявить вплив лише на рівень цін(зростання від Р4 до Р5).Реальний обсяг суспільного виробництва залишиться залишиться на рівні Q5 .На проміжному відрізку зростання сукупного попиту(від AD3 до AD4) приведе до збільшення реального обсягу суспільного виробництва(від Q3 до Q4)і до зростання рівня цін(з P2 до Р3).
Загальне зростання рівня цін,пов'язане із збільшенням сукупного попиту як на класичному,так і на проміжному відрізках кривої сукупної пропозиції,приводить до інфляції попиту.Процес зростання інфляції попиту супроводжується збільшенням зайнятості.
На графіку можна побачити зміни при зменшенні сукупного попиту.Однак,слід врахувати,що ціни не мають тенденції до зниження у силу двох причин.Перша із них полягає у тому,що заробітна плата,яка складає три чверті(в ринкових країнах)загальних затрат фірм,має тенденцію до постійного зростання.Притакій її негнучкості фірмам надзвичайно важко знизити ціни і залишитись рентабельними.Інша обставина пояснюється монопольною чи олігопольною владою сучасних великих фірм,які не бажають знижувати ціни навіть в період зменшення попиту.Зокрема навіть в період кризи 1929-1933рр.виробники сільськогосподарських знарядь,автомобілів,цементу і сталі протидіяли зниженню цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике ско-
рочення виробництва і зайнятості. Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика(шестерня неправильної форми,яка дозволяє крутити колесо вперед,але не назад.У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.