Історія фізіологічних пологів

1. Катетерізація сечового міхура.

2. Недопускати масажування матки.

3. Вводити утеротонічні препарати.

4. Виявлення групи ризику по кровотечі у третьому періоді, у цьому випадку пологи ведуть “з іглою у вені”, та заздалегідь заготовленною кров’ю.

5.Холод на низ черева.

Огляд плаценти.

Послід, що народився, старанно оглядають, щоб переконатися в цілості плаценти і оболонок.

Плаценту розкладають на маленькому підносі або на долонях материнською поверхнею вгору і уважно оглядають усю плаценту, одну частинку за одною. Треба дуже старанно оглянути краї плаценти; краї цілої плаценти маленькі і не мають обірваних судин, що відходять від них. Після огляду плаценти переходять до огляду оболонок. Для цього перевертають плаценту материнською стороною вниз. Краї розриву оболонок беруть пальцями і розправляють оболонки, намагаючись відновити яйцеву камеру, в якій містився плід разом з водами. При цьому звертають увагу на цілість водної та ворсистої оболонок і з’ясовують, чи немає між оболонками обірваних судин, які відходять від краю плаценти. Наявність таких судин свідчить про те, що була додаткова частинка плаценти, яка залишилась в порожнині матки. При огляді оболонок з’ясовують місце розриву її, що дає можливість до певної міри зробити висновок про місце прикріплення плаценти до стінки матки. Чим ближче від краю плаценти є місце розриву оболонки під час пологів, тим нижче була прикріплена плацента до стінки матки.

Встановлення цілості плаценти має дуже важливе значення. Затримка у матці частинок плаценти є грізним ускладненням пологів. Наслідком такого ускладнення буває кровотеча, яка настає незебаром після народження посліду або в пізніші строки післяродового періоду. Кровотеча може бути дуже сильною, загрозливою для життя породіллі.

Частинки плаценти, що затрималися, сприяють також розвиткові септичних післяпологових захворювань.

Тому частинки плаценти, що затрималися в матці, видавлюють рукою безпосередньо після встановлення дефекту в плаценті. Частинки оболонок, що затрималися, не потребують внутрішньоматкового втручання, вони виходять разом з виділеннями.

Щоденник III періоду пологів.

Резюме пологів.

Пологи строкові, фізіологічні, народилась 09.10.98 р. у 03:20, дівчина.

I період пологів почався 08.10.98 р. біля 21 години вдома, проявлявся схваткоподібним болем внизу живота. З часом інтенсивність та тривалість перейм збільшувалась (з 10 - 15 сек до 80 - 85 сек), а інтервал між ними зменшувався (з 15хв до 2 - 3 хв). Поступила до пологового будинку у 22:05. Тривалість першого періоду пологів - 5 годин 45 хвилин.

II період пологів - перейми по 1-й хв. через кожні 3 хв. Тривалість II періоду 20 хв. 09.10.98 р. у 03:20 народилась одна жива дитина жіночої статі, голівкою, вага 3400 г., зріст 54 см., окружність голівки 36 см., окружність грудей 35см., оцінка по Апгар на 1-й хв. 8 балів (2 2 1 2 1), на 5-й хв. – 10 балів (2 2 2 2 2).

III період пологів - тривалість 25 хв. Виділення посліду відбулось на 15 хвилині у 03:35, плацента та оболонки цілі. Загальна крововтрата під час пологів 250 мл., розривів шийки матки та піхви немає.

Знечулення пологів.

1.Психопрофілактична бесіда.

2.Медікаментозне знечулення: у I періоді:

Sol. No-spani 2% 4 ml,

Sol. Аnalgini 50% 2 ml.

Введено внутрішньом’язево.

Для профілактики маткових кровотеч: у III періоді:

Sol. Methylergometrini 0,02% 1 мл,

Sol. Glucosi 40% 10 мл,

Введено внутрішньовенно, повільно.

VI. Післяпологовий період.

Зміни в організмі жінки після пологів.

З моменту народження посліду починається післяпологовий (пуерперальний) період, тривалість якого становить приблизно 6 - 8 тижнів. Протягом цього часу в організмі породіллі відбуваються дуже важливі фізіологічні процеси: всі зміни, які виникають у зв’язку з вагітністю та пологами, зазнають зворотного розвитку (інволюції). Такі зміни відбуваються у статевих органах, ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах. Виняток становлять молочні залози, функція яких досягає максимального розвитку саме в післяпологовий період.

Темп інволюційних процесів максимально виражений в перші 8 – 12 днів.

Найближчі 2 год, після пологорозрішення, виділяють як ранній післяпологовий період.

Найбільш значні зміни в післяпологовий період відмічаються у статевій системі, особливо в матці. В перші години після пологів стінки матки стовщуються, вона набуває кульоподібної форми, дно її розташовується на рівні пупка, тобто в середньому на 15 сантиметрів вище лонного зчленування. Поперечний розмір матки відразу після пологів становить 12-13 сантиметрів, маса 1000 грамів.

Процес інволюції матки стрімкий. Внаслідок скорочень м’язів розміри її зменшуються. Про ступінь скорочення матки можно робити висновок за рівнем стояння її дна. Щодня цей рівень зменшується на 1.5-2 сантиметра. Формування шийки і зіву відбувається внаслідок скорочення циркулярних мязів, що оточують внутрішній отвір каналу шийки матки. На 10 добу після пологів канал цілком відновлюється, але зовнішній зів закривається повністю протягом третього тижня після пологів, набуваючи при цьому щілиноподібної форми. Наприкінці 6-8 тижня після пологів величина матки відповідає її величині до вагітності, а маса дорівнює 50-60 грамів. Після відокремлення плаценти і народження посліду внутрішня поверхня матки - суцільна рана, особливо в тій ділянці, де раніше прикріплялась плацента. В процесі заживлення внутрішньої поверхні матки з’являються післяпологові виділення - лохії. Їх характер протягом післяпологового періоду змінюється. В перші 3-4 доби вони кров’янисті, на 4-5 добу мають серозно-сукровичний характер, на 10 добу - світлі, рідкі. Поступово зменшується і кількість лохій.