Макросередовище організації і необхідність його вивчення

3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.

Вивчення соціальної компоненти макрооточення спрямоване на те, щоб усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як відношення людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей і інше. Особливість соціальної компоненти перебуває в тому, що вона впливає як на інші компоненти макрооточення, так і на внутрішнє середовище організації. Ще однією відмінною рисою соціальних процесів є те, що вони змінюються відносно повільно, але приводять до дуже істотних змін в оточенні організації.

4. Технологічні - фактори, що пов'язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій.

Прогрес науки і техніки несе в собі величезні можливості і не менше величезні загрози для фірм. Багато організацій не в змозі побачити нові перспективи, що відкриваються, тому що технічний потенціал для здійснення корінних змін переважно створюється за межами галузі, у якій вони функціонують. Запізнившись із модернізацією, вони втрачають свою частку ринку, що може привести до вкрай негативним наслідкам.

6. Географічні - фактори, пов'язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами (зокрема корисними копалинами).

Інший підхід до переліку компонентів зовнішнього середовища належить О.С. Віханському, який додає до вищезгаданих правове та міжнародне середовище.

Аналіз правового регулювання, що передбачає вивчення законів та інших нормативних актів, які встановлюють правові норми і межі відносин, дає організації можливість визначити для себе допустимі межі дій у взаємовідносинах з іншими суб'єктами права і прийнятні методи відстоювання своїх інтересів. Важливо звертати увагу на такі аспекти правового середовища, як дієвість правової системи, які склалися традиції в цій сфері та процесуальний бік практичної реалізації законодавства.

При вивченні правової компоненти макрооточення стратегічне управління цікавить ступінь правової захищеності, динамізм правового середовища, рівень суспільного контролю за діяльністю правової системи суспільства.

Загальний стан зовнішнього середовища може бути визначений за допомогою такої групи показників (чинників):

1. Стан економіки та ринків (економічні фактори):

¨ характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або дефляція);

¨ система оподаткування та якість економічного законодавства;

¨ масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств);

¨ загальна кон’юнктура національного ринку;

¨ розміри та темпи зростання чи зменшення ринку;

¨ розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів фірми;

¨ стан фондового ринку;

¨ інвестиційні процеси;

¨ ставки банківського проценту;

¨ система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін;

¨ вартість землі.

2. Діяльність уряду (політико-інституційні фактори).

¨ стабільність уряду;

¨ державна політика приватизації;

¨ державний контроль і регулювання діяльності підприємств;

¨ рівень протекціонізму;

¨ міждержавні угоди з іншими урядами;

¨ рішення уряду щодо підтримки окремих галузей;

¨ вимоги забезпечення рівня зайнятості;

¨ рівень корупції державних структур;

¨ рівень економічної свободи держави.

3. Структурні тенденції

¨ структура галузей національної економіки

¨ виникнення нових галузей

¨ згортання діяльності застарілих галузей

4. Науково-технічні тенденції

¨ технологічні прориви

¨ скорочення або продовження ''життєвого циклу технологій

¨ питома вага наукоємких виробництв і продукції

¨ вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність

¨ вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічного виробництва

¨ вимоги до науково-технічного рівня конкурентноспроможної продукції

5.Природно-економічна складова

¨ природно-економічні умови

¨ територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів

¨ розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів

¨ законодавство з економічних питань

¨ стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6. Тенденції ресурсного забезпечення

¨ структура і наявність національних ресурсів

¨ імпорт/ експорт

¨ рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами.

¨ доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7. Демографічні тенденції

¨ кількість потенційних споживачів( структура населення, зміни в групах та в їх доходах)

¨ наявна та потенційна кількість робочої сили

¨ кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили)

8. Соціально - культурна складова

¨ сприяння / недовіра до приватного бізнесу

¨ відносини підприємства - громадські організації

¨ ставлення до іноземців

¨ профспілкова активність

9. Міжнародне середовище

¨ структура господарства країни

¨ характер розподілу доходів

¨ середній рівень заробітної плати

¨ вартість транспортних послуг

¨ інфляція та ставка банківського процента

¨ обмінний курс валюти відносно країни-партнера

¨ рівень ВНП

¨ -рівень податків.

При побудові системи факторів для аналізу зовнішнього середовища потрібно враховувати такі властивості:

взаємозв'язок факторів, що характеризується силою, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища;

складність системи факторів, що впливає на організацію, зумовлена кількістю, різноманітністю зв'язків і наслідків впливу;

динамічність і рухомість, тобто відносна швидкість і різні темпи зміни факторів середовища;

невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її достовірності.

Підхід до вивчення компонент

Вивчаючи різні компоненти макрооточення, дуже важливо завжди мати на увазі наступні два моменти. По-перше - це те, що всі компоненти макрооточення сильно впливають один на одного. Зміни в одній із компонент обов'язково приводять до того, що відбуваються зміни в інших компонентах макрооточення. Тому їхнє вивчення й аналіз повинні вестися не окремо, а системно, із спостереженням не тільки власне за змінами в окремій компоненті, але і з з'ясуванням того, як ці зміни позначаться на інших компонентах макрооточення.

По-друге - це те, що ступінь впливу окремих компонент макрооточення на різні організації різна. Зокрема, ступінь впливу залежить від розміру організації, її галузевої спрямованості, територіального розташування і т.п. Вважаються, що великі організації мають більшу залежність від макрооточення, ніж дрібні.