2.2 Еволюція конкуренції та її форми.
Виникнення і становлення економічної конкуренції відбувалося протягом декількох тисячоріч еволюційного переходу від натурального господарства до товарного виробництва на основі і поряд з товарно-ринковим обміном. Передумовою її виникнення було просте товарне виробництво дрібних товаровиробників і ремісників.
В умовах простого товарного виробництва в процесі його поширення і еволюційно наростаючому структурному ускладненні економічна конкуренція, як правило, не здобувала яких-небудь істотних перетворень, нашарувань. Аж до виникнення монополій це була історично перша модель конкуренції – досконала немонополістична конкуренція спочатку дрібних товаровиробників, а потім – в основному порівняно невеликих розрізнених фірм, що виробляли головним чином однакові, однотипні товари споживчого призначення нескладного асортименту. Збувалися товари на дрібних локальних ринках при вільному коливанні цін під впливом попиту та пропозиції.
Відсутність яких-небудь обмежень для діяльності капіталів в той період надавало можливість будь-якому виробнику відносно вільно приймати рішення. Саме ця обставина дозволила характеризувати конкуренцію того періоду як вільну. Така конкуренція в економічній літературі одержала також назву чистої, ідеальної, абсолютної, вільної, досконалої конкуренції. Остання її назва – найбільш поширена.
Найбільшого розквіту досконала (вільна) конкуренція досягла у другій половині ХХ століття, коли монополії тільки почали зароджуватися. В наступні роки ріст концентрації виробництва в руках окремих фірм став давати їм можливість натискувати на суперників. У результаті свобода конкуренції стала порушуватися і з'явилася недосконала монополістична конкуренція, тобто конкуренція монополій. Конкурентна боротьба на ринку придбала нові різноманітні форми і методи.
Конкуренція розвивається, насамперед, у двох напрямках: внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція.
Сутність внутрішньогалузевої конкуренції полягає в наступному. Виробляючи однаковий товар. Підприємства даної галузі мають різну індивідуальну вартість цього товару, оскільки в них різні витрати виробництва. Однак на товарному ринку ідентичні товари продаються за єдиною ринковою ціною. В результаті підприємства будуть мати різну норму прибутку. Між підприємствами виникає конкурентна боротьба з метою або утримання своїх переваг, або підвищення норми прибутку, доведення її хоча б до рівня середньої по галузі. Це змушує відстаючі підприємства скорочувати свої витрати, удосконалювати свою продукцію, шукати нові ринки збуту своїх товарів та ін.
Міжгалузева конкуренція виникла на основі внутрішньогалузевої і функціонувала поряд з нею як один з напрямків досконалої конкуренції. Спочатку це було суперництво за покупця між виробниками продукції різних галузей, які створювали так названі товари-субститути. Товари-субститути здатні задовольнити схожі, однотипні потреби, наприклад, до них відносяться різні види палива, будівельних матеріалів та ін. Надалі одержали розвиток і такі її напрямки, як міжгалузева міграція капіталів, їх перелив з менш прибуткових у більш прибуткові галузі виробництва, диверсифікація виробництва.
Міжгалузева міграція капіталів приводить до того, що в менш прибуткових галузях зменшуються, а у високоприбуткових збільшуються обсяги виробництва, і відповідно в першому випадку скорочується, а в другому підвищується напруга внутрішньогалузевої конкуренції. У результаті вирівнюється прибутковість у всіх галузях виробництва, з'являється і панує тенденція до утримання в основному єдиної середньої норми прибутку.
Міжгалузева конкуренція більш різноманітна, ніж внутрішньогалузева. Загальними для них є підвищення використання в конкурентній боротьбі за ринок досягнень науково-технічного прогресу, освоєння і виробництво нових товарів. Загальною рисою як внутрішньогалузевої так і міжгалузевої конкуренції є не тільки здатність фірми освоїти виробництво нових товарів, але і вчасно припинити виробничу чи збутову, торговельну діяльність на безперспективних ринках.
2.3 Бар'єри і фактори, що впливають на обмеження конкуренції в Україні.
Штучно створені бар'єри вступу суб'єктів господарювання на ринки виникають внаслідок дискримінації підприємців з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування і адміністративно-господарського управління та контролю, а також анти конкурентних дій суб'єктів господарювання.
Дискримінацією підприємців згідно з Законом України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” є:
1) заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції;
2) прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призвело або може призвести до монопольного становища на ринку;
3) встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону країни в іншому;
4) надання окремим суб'єктам господарювання податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призвело або може призвести до монополізації ринку певного товару;
5) обмеження прав суб'єктів господарювання щодо набуття та реалізації товарів;
6) встановлення заборон чи обмежень щодо окремих суб'єктів господарювання або груп суб'єктів господарювання.
До обмежень, що виникають внаслідок антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, відносяться такі дії, що привели або можуть призвести до:
1) встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
2) розподілу ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками, що призвели чи можуть призвести до їх монополізації;
3) усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Крім штучно створених бар'єрів, конкуренцію стримують такі фактори:
- державне регулювання цін, тарифів;
- несприятливі умови для підприємницької діяльності (великі податки, не конвертованість національної валюти, труднощі в реєстрації підприємства тощо);
- бюджетне фінансування монопольних утворень;
- обмежений доступ на валютний ринок;
- недостатньо розвинуті банківська система і ринкова інфраструктура (транспортна та інформаційна мережа, складське господарство, зв'язок, система товарного і фінансового посередництва тощо).
2.4 Роль держави у розвитку конкуренції.
Конкурентна боротьба між товаровиробниками увесь час тримає їх у стані активного пошуку, необхідності впровадження нових виробничо-технологічних досягнень, стимулює економію ресурсів, змушує розширювати й оновлювати товарний асортимент, підвищувати якість товарів і послуг.
Завантажити реферат