Прикладом спеціалізованої глобальної фірми, що надає оброблену біржеву та фінансову інформацію, є згадана вище фірма “Quotron Systems” – піонер цього сектору ринку інформаційних послуг. Вона, як і раніше, займає перше місце на ринку інформації про акції (контролюючи 60% ринку та маючи 95 тисяч терміналів). “Quotron Systems” надає інформацію ведучих бірж світу про ціни та котировкі акцій, облігацій, закладних, взаємних фондах, а також котировках декількох біржевих товарів. Друге місце належіть фірмі “Automatic Data Processing (ADP)” (що контролює 30% даного сектору ринку та має 65 тисяч терміналів), яка з’явилась на ринку на початку 1986 року після купівлі фірми “Bunker Ramo”. ADP в доповнення до інформації про котировки товарів та цінних паперів – акцій, облігацій, векселів, а також валюти надає аналітичні послуги та графічну інформацію.
Однак, їх ринкові позиції починають послаблюватись через прорив на ринок США міжнародних компаній, таких як, наприклад, “Reuter’s Holding PLS”, що має 145 тисяч терміналів в усьому світі та контролює 80% світового ринку інформації про курси валют. Намагаються зайняти свій ринковий сектор й менш великі фірми, такі як “Telerate” (67 тисяч терміналів), “Bridge Information System”, “Knight-Ridder Financial Information” (навколо 20 тисяч).
Служби, що орієнтуються на споживацький ринок власників мікроЕВМ та непрофесійних інвесторів, з’явились нещодавно, приблизно наприкінці першої половини 80-х років, але зуміли досить швидко завоювати місце на ринку, перед усім за рахунок вовлікання нових категорій споживачів, пропонуючи їм нові послуги.
Ці служби, що мають, як правило, не регіональну, а національну чи навіть глобальну сферу діяльності, розвиваються в останні роки найбільш швидкими темпами та починають складати конкуренцію таким службам як “Quotron Systems” чи “ADP”.
Швидкому розвитку послуг доступу до біржевої та фінансової інформації у межах мереж, об’єднуючих власників персональних мікроЕВМ, та перетворенню даного ринку на масовий сприяло те, що багато користувачів почали сприймати роботу з біржевими котировками та курсами валют як гру, аналогічно іграм типу “Монополія”, в які грають діти та які знайшли широке визнання в нас. На ринку програмного забезпечення доступно багато програмних засобів, призначених для аналізу та обробки біржевої та фінансової інформації та дозволяючих прогнозувати оптимальну поведінку інвесторів на ринку. Ці моделі, як правило, є спрощеними та не дають тих можливостей, які надаються програмними системами служб біржевої інформації. Однак, дозволяють виконати майже всі операції роботи з даними, що потребуються для постійних інвесторів. Звичайно ж не всі власники мікроЕВМ стають професійними інвесторами, але із задоволенням уявляють себе ними або навіть воротилами бізнесу, працюючи з реальною біржевою інформацією.
Більш низькі потреби до оперативності надаваємої інформації та якості моделей, а також ріст кількості споживачів, дозволили ще раз значно знизити сплату за доступ до біржевої та фінансової інформації в межах мереж мікроЕВМ. При цьому сплата за доступ до біржевої інформації в цих мережах, як правило, не відокремлюється, та цьому доступ до цієї інформації виступає практично безкоштовним. Ця обставина слід мати на увазі українським користувачам, так як в останні роки послуги в галузі юіржевої інформації перетворились на стандарт обслуговування для фактично усіх закордонних інформаційно-комунікаційних мереж.
Фінансова інформація містить, перед усім, інформацію про обмінні курси валют та інформацію про ринок тимчасово вільних грошових коштів. Як й у випадку біржевої інформації, для користання базами даних фінансової інформації споживачу часто потрібно мати спеціальне програмне забезпечення, що надається при купівля доступу до бази даних.
Для того, щоб зрозуміти важливість такого такого виду фінансової інформації, як інформація про курси валют, необхідно мати на увазі, що щоденний оберт валютних бірж складав наприкінці 80-х років майже 500 міліардів доларів та 90% угод були не пов’язані із торгівельними операціями та здійснювались міжнародними банками.
Такі обсяги та динаміка валютного ринку примушують підприємців постійно слідкувати за даним ринком, а, отже, постійно отримувати та використовувати інформацію про нього. Це стосується як фінансових менеджерів торгівельних чи промислових підприємств, так й валютні відділи банків.
Менеджери повинні, виходячи з реального розвитку курсу, вкладати вільні кошти свого підприємства у ту валюту, яка на даний момент характеризується найменшими коливаннями та де відсоткова ставка найбільш вигідна. З урахуванням цієї обставини, зкошти західноєвропейського підприємства, що діє на ринку євровалют (валюти однієї крайни, що знаходиться в іншій країні) та євродоларів, звичайно змінюють валютне обличчя не менше ніж три рази на місяць.
Валютні відділи банків звичайно не мають такого великого часового горизонту, в особливості, в Європі. Курси, як правило, коливаються сильніше всього в європейський нічний час, так як валютні ринки дальнього сходу та західного узбережжя США по місткості значно менші європейського та великі угоди на них призводять до значних коливань курсів. Європейські валютні ринки є найбільш активними у другій половині дня, коли валютні угоди укладаються одночасно в Лондоні, Франкфурті-на-Майні та в Нью-Йорку та в цей час навіть великі операції не призводять до значної зміни курсу. Середній розмір валютообмінної операції складає 5 мільонів доларів.
Очевидно, що на валютному ринку, який охоплює весь світ та функціонує вдень та вночі, швидкість отримання інформації є вирішальним фактором, так як курси змінюються протягом секунд. Тому, термінали служб валютної інформації є в більшості банків та в брокерів, а також у великих підприємств. Отримання інформації про умови валютних угод здійснюється без спеціального підтвердження продавця чи покупця, на основі ними в мережу даних. Продавці та покупці не зобов’язані укладати угоду виходячи з тієї інформації, яка надана в мережу, але такі відмови можуть відлякати партнерів.
Для більшості підприємств, як правило, не маючих спеціального вміння валютної торгівлі, участь в діалогових угодах може бути просто небезпечною (наприклад, така відома компанія як “Фольксваген” одного разу втратила на цьому багато мільонів марок). Тому, більшість підприємств використовують друковану інформацію з ділових газет, яка, звичайно, надходить наступного дня, замість діалогової інформації.
Бази даних по валютних курсах, як правило, містять наявну інформацію валютних бірж та ведучих банків, що оновлюється у реальному масштабі часу, а також історичну інформацію, підготовлену організацієй, що створює базу даних, а також службами новин. В підготовці баз даних фінансової інформації та, передусім, по валютних курсах, беруть участь організації, що спеціалізуються на підготовці баз даних економічної та статистичної інформації, наприклад, “I.P. Sharp Associates”. Інформація про валютні курси може використовуватись безпосередньо у валютних операціях, багато систем фінансової інформації надають можливість ведення таких операцій в діалоговому режимі. З інформацією про валютні курси тісно пов’язана товарна біржева інформація про дорогоцінні метали, в деяких базах даних цю інформацію поєднано. Крім того, валютна інформація звичайно супроводжується загальноекономічними та статистичними даними, наприклад, про стан платіжного балансу країни, а також діловими новинами у вигляді думок великих банків та звітів про здійснені угоди.
Завантажити реферат