Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ регулює порядок порушення арбітражного розгляду, формування складу арбітражного суду, процедуру арбітражного розгляду, порядок винесення арбітражного рішення і відшкодування арбітражних витрат.
Вивчивши практику укладання контрактів на ВАТ "Центролит" автор роботи дішов висновку, що на підприємстві існують деякі прогалини у вівченні арбітражного питання. І хотілося б у деякій мірі допомогти менеджерам в плані надання рекомендацій щодо організації проведення розгляду суперечки на випадок звернення до арбітражу.
Перш ніж звернутися до суду необхідно належним чином оформити повідомлення про арбітраж. Воно повинне включати:
- вимога про передачу суперечки на арбітражний розгляд;
- найменування й адреси сторін;
- посилання на відповідне арбітражне застереження чи окрему арбітражну угоду;
- посилання на договір, з якого чи у відношенні якого виникає суперечка;
- виклад у загальній формі характеру суперечки і визначення, у відповідному випадку, розміру спірної суми;
- зміст позовних вимог;
- пропозиція щодо числа арбітрів (тобто, один чи троє), якщо їхнє число не було раніше погоджене сторонами.
Повідомлення про арбітраж може включати також:
- пропозиція про призначення одноособового чи арбітра компетентного органа;
- повідомлення про призначення арбітра;
- позовна заява.
Якщо позовна заява не включена в повідомлення про арбітраж, то протягом терміну, встановлюваного арбітражним судом, позивач направляє відповідачу і кожному з арбітрів позовна заява в писемній формі. До цієї заяви повинна бути прикладена копія договору й арбітражної угоди, якщо воно не міститься в договорі.
Що стосується формування складу арбітражу, головною рисою й одночасно перевагою регламенту ЮНСІТРАЛ є те, що у випадку, якщо сторони не домовилися про кандидатуру арбітра, арбітраж усе-таки відбудеться завдяки цій процедурі. Порядок формування складу арбітражного суду передбачений
розділом II Регламенту.
Відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України при арбітражі з трьома арбітрами (при відсутності угоди сторін про процедуру їхнього призначення), якщо сторона не призначить арбітра протягом 30-ти днів після одержання повідомлення про цьому арбітражного суду, чи, якщо два арбітри протягом 30-ти днів з моменту їхнього призначення не домовляться про призначення третього арбітра, арбітр на підставі п. 3 ст. II Закони України “Про міжнародний комерційний арбітраж” призначається президентом Торгово-промислової палати України. Аналогічно президент ТПП України призначає арбітра при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовилися про його персональне призначення.
У відповідності Арбітражним Регламентом ЮНСИТРАЛ, якщо протягом 30-ти днів після одержання однією зі сторін пропозиції про кандидатуру одноособового арбітра сторони не прийшли до угоди про його вибір, одноособовий арбітр призначається компетентним органом, погодженим сторонами. При арбітражі з трьома арбітрами в аналогічній ситуації другий арбітр чи арбітр-головуючий призначається компетентним органом. Якщо компетентний орган не погоджений сторонами, або, якщо раніше погоджений ними компетентний орган відмовляється діяти чи не призначає арбітра, кожна зі сторін може просити Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі призначити компетентний орган.
Проаналізувавши вищесказане можна уявити собі реальну картину, яка існує у сфері арбітражного регулювання суперечок у зовнішньоекономічній діяльності. Але все ж таки, як правильно, чи як найбільш вигідно вибрати вид арбітражу? На погляд автора, який дійшов згоди з керівництвом зовнішньоторговельної фірми ВАТ "Центролит", найбільш оптимальним варіантом виду арбітражу є Міжнародний комерційний арбітраж при ТПП України. Чому так? Причина в тому, що, як правило, вітчизняні підприємці знають національне законодавство, хоча і не дуже досконало, а норми права інших держав для них - некомпетентність. Тобто боротися за свої права, не знаючи при цьому досконало законодавства країни - нонсенс, справа на 70% може бути програна. І тільки арбітраж при ТТП України зможе об`єктивно і оперативно захистити інтереси українських підприємців. І ще один аспект - вартість ведення справи в такому суді значно менша ніж за кордоном., а, як ми знаємо, більшість підприємців України працює з невеликим капіталом, отже Міжнародний арбітражний суд при ТПП України в м. Київ являється оптимальним варіантом як для ВАТ "Центролит" так і для більшості піприємств нашої держави.
Висновки
Економічна міць країни визначається не тільки обсягами імпорту, але й експортним потенціалом. Національну інфраструктуру розвитку експорту в Україні варто створювати майже з нуля. Ця сфера економічної діяльності найбільше важко постраждала після розвалу СРСР. Росія стала спадкоємцем створеної у радянські часи зовнішньоекономічної галузі. На Україні залишилися тільки деякі елементи колись могутньої системи.
Нарощувати експортний потенціал потрібно в першу чергу шляхом збільшення випуску вітчизняної продукції й надання послуг за рахунок модернізації виробництва, застосування сучасних технологій обробки, збереження, упакування, транспортування товарів.
Великою проблемою є створення вітчизняної системи зовнішньоторговельної інформації щодо державних і регіональних програм, українського законодавства, діяльності українських торгових представництв за кордоном.
Варто проводити єдину політику в сфері контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності шляхом створення відповідної інфраструктури, забезпечення системи міжвідомчої взаємодії для чіткого і повного повернення валютної виручки від експортних операцій, своєчасних розрахунків із резидентами по зовнішньоекономічних операціях, надання юридичної допомоги українським суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
Підводячи підсумки проведеної роботи слід зазначити, що основна мета, яка була поставлена перед нами, досягнута. Іншими словами, ми провели короткий аналіз менеджменту контрактної діяльності на ВАТ "Центролит".
Як результат кожного етапу роботи ми маємо:
· виявлені специфічні особливості укладання контрактів на поставку чугунного лиття за кордон;
· уяву про організаційні підходи щодо знаходження партнерів;
· висунуті деякі пропозиції та рекомендації стосовно удосконалення даного виду діяльності на підприємстві, а саме стосовно цінової політики контракту, застосування базових умов "Інкотермс" та регламентація вирішення спорів у арбітражах.
Отримані результати дослідження та рекомендації є не лише фактами. Їх, у разі необхідності, можно використати для покращення ситуації у сфері контрактної діяльності на підприємстві, як матеріал для подальшого розвитку та вдосконалення виявлених результатів.
Список використаних джерел
1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навчальний посібник /Під ред. А.І.Кредісова.-К.: ВІРА-Р,1998.- 447 с.
Завантажити реферат