Проблеми мотивації у підприємствах

Рис. 1. Схема моделі мотивації через потреби

Мотиваційні теорії розвивалися протягом історії економічної науки. Мабуть, важко знайти економіста, який би в своїх дослідженнях не торкався мотиваційних проблем. Суттєвий внесок у розвиток теорії мотивації внесли українські вчені. Так, Михайло Вольський (1834-1876) вважав необхідним поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. Він підкреслював, що політекономія є науковю про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Григорій Цехановецький (1833-1889) виступав проти узагальнень Адама Сміта про людську поведінку. Він зробив висновок, що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці, а й за рахунок інших. Михайло Туган-Барановський (1865-1919) одним із перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

1.2. Класифікація та зміст мотиваційних теорій

перші наукові конференції мотивації було сформульовано в зарубіжній науковій літературі в 40-их роках. Дослідження в цій галузі тривають і досі. Сучасні концепції мотивації можна поділити на дві групи: змістові і процесійні. Класифікацію теорій мотивації з виділенням груп змістовних та процесійних теорій можна подати у вигляді схеми на рис. 2.

Змістовні концепції мотивації грунтуються на дослідженні внутрішніх спонукань або потреб, які примушують людей діяти певним чином. На відміну від змістовних, процесійні концепції спрямовані на дослідження поведінки людей. Зазначені теорії не виключають, а доповнюють одна одну і широко використовуються у практиці управління.

Спочатку розглянемо змістовні теорії.

Видатний український вчений Туган-Барановський виділив п¢ять груп потреб:

1) фізіологічні;

2) статеві;

3) систематичні інстинкти та потреби;

4) альтруїстичні;

5) потреби практичного характеру.

Рис. 2 Класифікація теорій мотивації

Туган-Барановський вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.

Ієрархію потреб за Маслоу охарактеризовано на рис. 3.

Теорія базується на біхевіристичній доктрині, тобто на вивченні поведінки людей на відміну від вивчення свідомості, мислення. Згідно з підходами Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а останні три - вторинними. Форма піраміди (рис. 3.) підкреслює значення різних потреб.

Са-

мови-

раження

Поваги

Соціальні

Безпеки і захищеності

Фізіологічні

Рис. 3. Класифікація потреб за теорією Маслоу

У теорії Мак-Кліпленда йдеться про те, що треба три потреби: влади, успіху, причетності.

Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічній та мотиваційній (табл. 1.)

Таблиця 1.

Групи факторів за теорією Герцберга

Гігієнічні фактори пов¢язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні - зі змістом самої роботи.

Тепер охарактеризуємо процесійні теорії.

Теорія очікувань Врума базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує влаштуватися на роботу.

Виділяють такі очікування:

- щодо «затрат-результатів» (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);

- щодо «результатів-винагород» (працівник чекає винагороду)

- щодо цінності заохочення або винагороди.

Згідно з теорією справедливості працівники суб¢єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Доки працівники не будуть вважати винагороди справедливими, їхня віддача в роботі буде незначною.

Комплексна теорія Портера-Лоулера базується на можлеі, яка показана на рис. 4. Модель враховує цінність винагород, зв¢язки «зусилля-винагорода», здібності, характер, роль працівника.

Рис. 4. Схематична модель комплексної теорії Портера-Лоулера

1.3. Матеріальне стимулювання праці

Однією з найважливіших форм мотивації в організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці (рис. 5).

Рис. 5. Зміст матеріального стимулювання праці

Система матеріальних стимулів праці складається з різноманітних спонукальних мотивів, які доповнюють один одного і пов¢язані єдиним процесом матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності.

Розв¢язання проблем матеріального стимулювання праці потребує пошуку і дослідження факторів, які визначають системи матеріальних стимулів. Під даними факторами розуміють рушійні сили, які забезпечують формування і використання всієї сукупності спонукаючих мотивів з метою задоволення колективних та особистих економічних інтересів працівників. Вивчення і аналіз розвитку матеріального стимулювання праці свідчить, що за характером дії на колективи працівників та окремих виконавців можна виділити три групи факторів: соціально-психологічні, економічні й організаційні. (рис. 6.).