Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження безробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави.
З кейнціанської моделі виходить , що уряд може стабілізувати економіку з допомогою відповідної фіскальної політики. Збільшення державних видатків і скорочення податкових ставок веде до збільшення сукупного попиту. Масштаби збільшення залежать від величини мультиплікатора, яка буде різною для державних видатків, трансфертних платежів і податків. Під час Великої депресії 30-х років уряд США намагався вплинути таким чином на сукупний попит, а також сформував програму суспільних робіт, в відповідності з якою було утворено близько 4 млн. робочих місць. Такий же підхід мав місце і в інших ринкових економіках в періоди стагнації і масового безробіття. Критики цього підходу рахують, що збільшення зайнятості в державному секторі повністю або частково нейтралізується її скороченням в приватному секторі. Вони також рахують, що програми по створенню робочих місць неефективні ще і того, що вони надають допомогу робітника з низькими доходами і з низьким рівнем кваліфікації, тоді як безробітними часто виявляються висококваліфіковані робітники, що ці програми не мають довгострокового ефекту. Прибічники цих програм визначають, що ринок праці суттєво диференційований, що попит на працівників низької кваліфікації в приватному секторі являється обмеженим, що програми суспільних робіт зменшують безробіття серед некваліфікованих працівників.
4. Розглянемо з позиції центральної для даної теми проблеми "безробіття та рівновага" різні види безробіття: фрикційне,структурне та циклічне.
Проблема фрикційного безробіття - проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку,коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу.Для оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати дві обставини:кількість людей,що добровільно змінили роботу,і тривалість їх перебування " між роботами".
Наприклад,нехай протягом року 6 % працездатних змінило роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного безробіття складає: 1
6 % -- = 0,5 %.
Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільно го і тимчасового скорочення пропозиції,то в його моделімають бути відображені зміни у пропозиції праці.
 |
W S2 1.На графіку відображено скорочення
S1 пропозиції праці і відповідне ско-
pочення зайнятості.
2.Стрілками показано зміщення про-
W1 D позиції і її повернення у поперед-
ній стан.
L2 L1 L
Структурне безробіття,на відміну від фрикційного,стосується зрушень лінії попиту на працю.
Розглянемо явище структурного безробіття на умовному прикладі,що дасть змогу побудувати графічну модель.
Нехай ринок країни складається лише з ринку вчительських послуг.Певного року,коли попит і пропозиція врівноважились,на ринку були представлені 8 вчителів фізики і 2 - економіки.Наступного року структура попиту змінилась:ринок потребував 4 викладачів фізики і 6 - економіки.
На перший погляд,сукупний попит має залишатись незмінним адже 8+2=4+6.Але насправді попит зменшується і виникає безробіття,тому що вчителі фізики не можуть одразу стати вчителями економіки.Таким чином,другого року роботу матимуть лише 4 вчителі фізики і все ті ж 2 вчителі економіки.
W
Ринок послуг вчителів фізики.
 |
2 4 6 8 L
W D D
A
B Ринок послуг вчителів економіки.
 |
Завантажити реферат