[Джерело 5, с.18-20]
IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО ТЕМІ
Стан справ в якому сьогодні знаходиться лісовий комплекс можна назвати дійсно критичним. Комплекс у сьогоденні стовкнувся з рядом таких проблем – екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів, конкуренція з закордонними виробниками (якість вітчизняної продукції у порівнянні із закордонню, показує не на нашу користь), недостача інвестиційних ресурсів, застрарілість техніки тощо.
Розвиток ринкових умов господарювання поставив перед працівниками лісу складні завдання в зв’язку з приватизацією державного майна і можливою зміною форм організації виробництва в комплексних лісогосподарських підприємствах.
Основними напрямками розв’язання проблем розвитку лісового комплексу (лісогосподарського і лісопромислового виробництв) є: вдосконалення форм управління цим комплексом; комплексне використання наявних деревних ресурсів (власних і завізних); інтенсифікація вітдворення лісів і користування лісом.
При ситуації, що складається в нашій державі (корпоратизації лісопромислових підприємств і державної власності на ліси), визначальним стає вибір форм організації виробництва в комплексних підприємствах, і в тому числі – забезпечення реалізації основних принципів відтворення лісів, користування лісом, ефективної переробки лісосировинних ресурсів.
Сьогодні лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом управляють ті самі відомства з виконанням тих самих функцій, що й раніше. Звичайно, за час своєї діяльності існуючі форми управління мали певні здобутки, але їх структура громіздка, їх функції не сприяють розвиткові самостійності підприємств входять у суперечність з економічними методами управління виробничими процесами, а зовнішньоекономічна діяльність орієнтується на експорт продукції, головним чином сировинного напрямку.
З огляду на стан навколишнього середовища, лісового фонду і користування ним, на необхідність комплексної переробки лісосировинних ресурсів, вітчизняний і зарубіжний досвід, на особливості економіки лісового комплексу в умовах становлення ринкової моделі господарювання, у правління лісогосподарським і лісопромисловим виробництвом в Україні доцільно організувати з урахуванням чіткого поділу функцій між структурними формуваннями: Міністерством лісів України, Міністерством промисловості України, Міністерством охорони навколишнього середовища України.
Реалізація запропонованої моделі управління лісовим комплексом можлива за умови розробки концепції господарювання в галузі та пакета нормативних матеріалів, відповідного доопрацювання Лісового Кодексу, а також становлення основних інститутів ринку, які в цілому повинні забезпечити ведення робіт по відтворенню лісів, користуванню лісосировинними ресурсами та їх промисловій переробці на науковій основі. Трансформування існуючої системи може бути і частковим – у порядку експерименту у певних природно-економічних зонах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Шаблій О. “Економічна географія” // Львів. Світ. 1994.
2. Сенякевич І. Економіка галузей лісового комплексу // Кіїв. Знання. 1992.
3. Маценко Г. Все про ліс. Які вони дерева України. // Магістраль. – 1997. - №42 – 43., спец.випуск
4. Рущак М. Ліси України : управління, експлуатація, відтворення. // Економіка України. 1995р. №6.
5. Медведев Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку лісопромислового комплексу : пріоритети, структура, ефективність. // Економіка України 1999. №1
6. Голуб О. Реструктуризувати лісовий фонд України. // Економіка України 1998. №11.
7. Бобко А. За деревиною лісу не бачать. // Віче 1999. - № 2
8. Я. Дяченко. “Організація управління лісовим комплексом” // Економіка України 1996 № 7
9. О. Голуб. “Про ліс та його вартість”. // Віче 1997. - № 9
10. Статистичний щорічник України. 1996 рік. Міністерство статистики України.
11. Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990
12. Навчальний атлас України. //Київ , НВП “Картографія”, 1997.
Завантажити реферат