Таблиця 1. Стилі прийняття рішень за Врумом – Йєттоном
А1 |
Керівник сам вирішує проблему чи ухвалює рішення, використовуючи наявну у нього в даний час інформацію |
А2 |
Керівник отримує необхідну інформацію від своїх підлеглих, а потім самостійно приймає рішення. Роль підлеглих - надання інформації, а не пошук та оцінка альтернативних рішень |
С1 |
Керівник індивідуально обговорює проблему лише з тими підлеглими, яких вона безпосередньо стосується, поодинці вислуховує їх ідеї та пропозиції'. Кінцеве рішення ухвалюється на власний розсуд, або враховуючи думки підлеглих, або ж ігноруючи їх |
С2 |
Проблема доводиться до відому персоналу, колектив спільно вислуховує всі ідеї та пропозиції, в рішення ухвалюється керівником |
G2 |
Проблема обговорюється усією групою, разом вислуховуються побажання і збори прагнуть дійти згоди (консенсусу). Роль керівника -головування на зборах. Він не намагається вплинути на групу, а ухвалює рішення, котре отримало більшість голосів присутніх |
Дана модель також підкреслює відсутність універсального методу впливу на підлеглих. Оптимальність стилю залежить від чинників ситуації. Врум і Йєттон розробили критерії оцінки ситуації "підлеглий-керівник":
Таблиця 2. Критерії проблеми Врума - Йєттона
1 |
Значення якості рішення |
2 |
Наявність у керівника досвіду чи достатньої інформації для ухвалення якісного рішення |
3 |
Ступінь структурованості проблеми |
4 |
Значення згоди підлеглих з цілями організації |
5 |
Визначена на підставі минулого досвіду імовірність, що авторитарне рішення керівника не зустріне опору підлеглих |
6 |
Зв'язок між мотивацією та досягненням мети |
7 |
Міра імовірності конфлікту між підлеглими при виборі альтернативи |
Останнім часом найбільш суттєвий внесок у дослідження проблем лідерства зробив Гаррі Юкл. Ним розроблено дев'ятнадцять категорій поведінки лідера:
1. Головний акцент на виробництво.
2. Увага, підтримка, чутливість.
3. Натхнення.
4. Схвалення і визнання.
5. Винагорода за діяльність на користь фірми.
6. Участь у прийнятті рішень.
7. Розподіл повноважень.
8. Пояснення ролей.
9. Постановка цілей.
10. Навчання.
11. Розповсюдження інформації.
12. Вирішення проблем.
13. Планування.
14. Координація дій.
15. Полегшення роботи.
16. Залучення консультантів.
17. Налагодження сприятливого мікроклімату в колективі.
18. Управління конфліктами.
19. Дисципліна і критика.