1. Спроби визначити, якими рисами характеру чи якостями повинен володіти ідеальний керівник, складають основу різноманітних теорій про стилі керівництва.
Дослідники зупиняються на персональних якостях, фізичних характеристиках та розумових здібностях.
Слід зауважити, що всі дослідники одностайно стверджують той факт, що ніяких фізичних відмінностей між лідером та звичайною, пересічною людиною не виявлено. Ні стать, ні вік, ні вага чи ріст, ні зовнішні дані не впливають на успіх чи фіаско будь-якого заходу.
Намагання визначити особливий набір рис характеру та розумових здібностей, притаманних керівнику, мали сумнівний успіх. Едвін Гізеллі, який присвятив аналізові цієї проблеми більше 20-ти років наукових пошуків дає таке скорочене резюме (табл. 1).
Схоже дослідження на цю тему було проведено Фредом Філдером. Він прийшов до висновку, що індивідуальні риси особистості керівника майже не впливають на успіх загальної справи, отже, вони не повинні грати роль критерію при виборі керівника.
Таблиця 1.Шкала найбільш суттєвих характеристик керівника за Гізеллі
|
Характеристики |
Ступінь важливості |
|
|
А |
Авторитарні нахили |
100 |
|
М |
Професійні досягнення |
76 |
|
А |
Рівень освіти |
64 |
|
М |
Самореалізація |
63 |
|
Р |
Самовпевненість |
62 |
|
Р |
Рішучість |
61 |
|
М |
Відсутність потреб у захисті |
54 |
|
Р |
Походження із робітничого середовища (знання всіх його особливостей) |
47 |
|
А |
Ініціативність |
34 |
|
М |
Відсутність фінансової залежності |
20 |
|
М |
Бажання володіти владою |
12 |
|
Р |
Зрілість |
5 |
|
Р |
Фізичні дані |
0 |
Буквами позначено:
A - професійні навички; Р - персональні характеристики; М - мотивуючі фактори; 100 - дуже важлива характеристика; О - немає ніякого значення у створенні образу.
Проте оптимальне поєднання індивідуальних характеристик керівника та особливостей керованої ним групи дозволяє різко підвищити показники продуктивності колективу.136
Девід МакГрегор наприкінці 50-тих років розробив теорії "X" та"У", що характеризують стилі управління. Спираючись на класифікацію А. Маслоу та на ту обставину, що керівники в організаціях не використовують повністю творчу енергію підлеглих, яка прагне виходу, МакГрегор виявив дві концепції людської поведінки (табл. 2).
Таблиця 2. Теорії "X" та "У" Мак-Грегора
|
Поняття |
Теорія "X" |
Теорія "У" |
|
1. Стиль керівництва |
Авторитарний |
Демократичний |
|
2. Уявлення про людину |
Люди за своею природою не бажають працювати і при першій-ліпшій можливості прагнуть уникати праці. У виконавців відсутнє або нерозвинуте честолюбство і вони прагнуть уникати відповідальності, бажають, аби ними керували. Більш за все люди прагнуть відчуття захищеності. Аби змусити персонал працювати, необхідно використовувати примус, контроль та загрозу покарання. |
Праця - природній процес. При сприятливих умовах людина прагне до все більшої відповідальності. Якщо людина поділяє організаційні цілі, то вона активно використовує самоуправління та самоконтроль. У людей розвинуті потреби вищих рівнів. Здатність до творчого вирішення проблем у людей зустрічається досить часто, тому потенційні можливості та інтелект опосередкованого виконавця, як правило, використовується неповністю. |
|
2. Практика керівництва: а) планування б) організація діяльності в) мотивація г)контроль д) спілкування е) ухвалення рішень |
Централізований розподіл завдань, одноособове визначення цілей, стратегії та тактики. Чітке структурування завдань, повноваження не делегуються. Апеляція до потреб (мотивів поведінки) нижчих рівнів. Тотальний, всеохоплюючий. Жорстка регламентація поведінки. Заперечення права вільного ухвалення рішень підлеглими. |
Заохочення визначення цілей підлеглими відповідно до цілей організації. Високий ступінь децентралізації повноважень. Орієнтація на потреби вищих рівнів. Самоконтроль підлеглих в процесі роботи та контроль керівника по її завершенні. Керівник діє як зв'язкова ланка в інформаційному обміні. Активна участь підлеглих в процесі розробки та прийняття рішень. |
|
3. Використання влади та впливу |
Психологічний тиск, загроза покарання, влада, що заснована на примусі. |
Переконання та участь, влада через позитивне підкріплення. |
Теорія "X" виражає традиційний підхід до функції управління, що полягає у використанні людської праці за призначенням на вимогу організації. Перш за все управління передбачає керування, згідно з законами економіки, різними змінними факторами підприємства: фінансами, устаткуванням, сировиною, персоналом та ін. Крім того, воно включає керування зусиллями працівників, їх мотивацією до праці, контроль і коригування їх ставлення до праці та виконання посадових обов'язків у відповідності до потреб організації.
Теорія "X" заснована на переконанні, що без активного втручання керівників працівники залишаються пасивними, отже їх необхідно переконувати, заохочувати чи карати і пильнувати за їх діяльністю.
Завантажити реферат