в) Скорочення і переорієнтація. Багато фірм вважають за необхідне скоротити частину своєї діяльності, що дасть можливість збільшити прибуток.
Стратегічне скорочення повертається тоді, коли показники діяльності продовжують погіршуватись (знижуватись).
г) Поєднання попередніх альтернатив - використовують великі фірми, які активно діють в декількох галузях.
6. Вибір стратегії.
Після того, як керівництво розгляне стратегічні альтернативи, воно повертається до конкретної стратегії, яка максимально підвищить довгострокову ефективність організації.
Слід пам'ятати про те, що кінцевим результатом стратегічного планування будуть конкретні рішення і показники.
3. Стратегічне планування має зміст тоді, коли воно реалізується.
Обґрунтовані цілі є важливим компонентом ефективного планування.
Реалізація перетворює стратегічний план в дію. Успішна реалізація стратегічного плану потребує довгострокових та короткострокових програм, політики, процедур, правил, бюджету та управління за цілями.
Реалізація стратегії здійснюється в двох напрямках:
• За використанням економічних важелів на основі бюджету та управлінням за цілями.
• 3 використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
Розглянемо складові адміністративного напрямку.
Тактика - це плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки.
Політика - загальні орієнтири для дії і прийняття рішень, які полегшують досягнення
Політика, як правило, формується вищим керівництвом на більш тривалий період часу.
Для керівництва управлінськими діями однієї політики часто буває недостатньо, В такому випадку керівництво розробляє процедури.
Процедура - вказівка відносно того, які дії слід приймати в конкретній ситуації.
Процедури, як правило, описують послідовність дій, які необхідно приймати в конкретній ситуації.
Правила - точне визначення того, що потрібно робити в конкретній ситуації.
Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання.
Розробка правил та процедур сприяє досягненню намічених цілей через те, що вони:
• Вказують працівникам напрям дії, які відповідно до досліду діяльності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;
• Підвищують ефективність діяльності шляхом виключення зайвих повторів процесу;
• Дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;
• Дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами (оскільки аналогічні завдання виконуються, як правило, аналогічним способом, то завдання повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою ефективністю).
Таким чином, застосування тактики, політики, процедур та правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації цілей.
Економічний напрямок базується на формуванні бюджету та управлінню за цілями.
Одним із основних завдань планування є можливість більш ефективно використовувати ресурси.
Для того, щоб вирішити питання, які ресурси є в наявності у підприємства, керівники використовують бюджет.
Бюджет - це метод розподілу ресурсів у кількісній формі.
Бюджет можна розглядати з різних позицій:
а) з позиції виявлення майбутнього стану організації;
б) з позиції відображення діяльності підприємства (розпис надходжень та видатків, які повинні бути збалансованими);
в) з позиції реалізації контрольних функцій, що характеризує формування та рівень зростання;
г) з фінансової точки зору (відображає надходження та використання коштів для забезпечення функцій організації).
бюджети класифікуються за такими ознаками:
Класифікація бюджетів підприємств
Ознаки класифікації |
Види бюджетів |
1. За періодом дії |
Місячний, квартальний, річний |
2. За об’єктом бюджетування |
Бюджет виготовлення окремих виробів, бюджет робочих груп, відділів, підрозділів, зведений бюджет |
3. За формою вираження |
Грошовий, негрошовий |
4. За відповідністю видатків та надходжень |
Дефіцитний, збалансований |
5. За сферами діяльності |
Операційний, фінансовий, інвестиційний |
6. За видами витрат |
Бюджет поточних витрат, бюджет капітальних витрат |
7. За моментом відображення надходжень та видатків |
Бюджет на певний період, бюджет на певну дату |
8. За способом врахування витрат |
Поелементний, постатевий |
В сучасних умовах одним із найрозповсюдженіших механізмів реалізації економічних та адміністративних важелів є управління за цілями.
Управління за цілями – це підхід згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня.
Процес управління за цілями здійснюється за такими етапами:
1. Встановлення цілей;
2. Планування дій;
3. Перевірка і оцінка роботи;
4. Контролювання і регулювання результатів.
Управління за цілями є достатньоефективний спосіб, але можливі невдалі програми управління за цілями.
а) відсутність вищого керівництва;
б) труднощі при формуванні цілей;
в) дефіцит часу;
г) відсутність відповідної кваліфікації у працівників;
д) відсутність індивідуальних стимулів;
е) негативний вплив зовнішнього середовища;
є) неможливо об’єднатись навколо конкретно ідеї;
є) вплив конфліктів, стресів та оцінки перемін.
Основні поняття до теми
Планування являє собою процес визначення цілей, яке підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.
Стратегічне планування включає встановлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організацій, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії.
Стратегія являє собою детальний всеохоплюючий комплексний план, що розробляється на перспективу, і повинен сприяти досягненню місії організації та досягненню її цілей.
Місія - це чітко виражена причина існування підприємства, тобто чим буде займатися організація.
При формуванні системи цілей необхідно дотримуватись таких вимог:
а) бути конкретними і підлягати вимірюванню;