ПВБ планує, регулює, аналізує і контролює виробничу, екологічну діяльність всіх ланок ремонтного господарства, оформляє замовлення встановлює ліміти на матеріали, складає звіти.
Група кранового обладнання слідкує за експлуатацією і станом всіх піднімально-транспортних механізмів і підкранових шляхів, планує і контролює виконання графіків ремонту піднімально-транспортного обладнання.
Ремонтне господарство в цеху очолює механік. Майстри і бригади, які безпосередньо керують роботами по нагляду, ремонту обладнання підпорядковуються механіку цеху, а майстрам – чергові слюсарі.
2. Вдосконалення ремонтних виробництв.
Процеси ремонтів на підприємствах відчутно відстають, як по своїй технологічній, так і по організаційній підготовці. За рахунок низького рівня продуктивності праці в ремонтних майстернях знижується рівень продуктивності праці в ціолму по підприємстві.
Це тому, що на підприємстві завжди увага приділяється випуску продукції, а ремонт обладнання не брався до уваги.
Шляхи вдосконалення ремонтного господарства:
1. Розробка нової системи документації ГОСТ, ОСТ по організації і управлінню процесами ремонту обладнання, в якій в першу чергу повинен бути відображений національний і зарубіжний досвід
2. Вдосконалення методів планування і економічного стимулювання роботи ремонтних бригад
3. Спеціалізація ремонтного господарства на рівні галузі, регіона, підприємства.
На деяких підприємствах отримала розповсюдження інспекційна система технічного обслуговування і ремонту, при якому проведення ремонту залежить не від строку експлуатації обладнання, а від фактичної потреби в ньому.
4. Введення АСУ досволяє планувати ремонтні роботи, контролювати їх виконання, розподіляти прудозатрати по видах ремонту і аналізувати їх, раціонально використовувати ресурси.
Завантажити реферат