Таблиця 5.2
ПОКАЗНИКИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕРСТАТІВ ЗА РІЗНОЇ КІЛЬКОСТІ НАЛАДЧИКІВ
Показник |
Од. вим. |
Кількість наладчиків |
|||
5 |
4 |
3 |
2 |
||
Кількість верстатів |
шт. |
11 |
11 |
11 |
11 |
Середня кількість верстатів, що чекає обслуговування (довжина черги) |
шт. |
0,1 |
0,4 |
0,8 |
2,0 |
Середня кількість наладчиків, не зайнятих обслуговуванням |
осіб |
2,8 |
2,7 |
0,6 |
0,2 |
Простої устаткування |
% |
0,9 |
3,6 |
7,3 |
18,2 |
Простої (незайнятість) наладчиків |
% |
56,0 |
42,5 |
20,0 |
10,0 |
Втрати від простоїв устаткування за зміну (8 год) |
грн. |
4,26 |
17,0 |
34,05 |
85,12 |
Витрати на зарплату з відрахуваннями наладчиків за зміну |
грн. |
128,0 |
102,4 |
76,80 |
51,20 |
Загальні витрати за зміну |
грн. |
132,26 |
119,4 |
110,85 |
136,32 |
Як бачимо з табл. 5.2, оптимальним є варіант обслуговування устаткування трьома наладчиками. Він забезпечує мінімальні витрати (110,85 грн. за зміну). За інших варіантів сумарні витрати на налагоджування устаткування і від його простоїв зростають. Зі збільшенням кількості наладчиків поліпшується використання устаткування, за наявності п'яти робітників верстати практично працюють без простоїв, але зростання зарплати у цьому випадку є більшим, ніж ефект від інтенсифікації роботи верстатів. Іншою буде ситуація, якщо кількість наладчиків зменшується до двох.
Позитивний бік розглянутої методики полягає в тому, що кількість обслуговуючого персоналу обчислюється у тісному зв'язку з показниками використання верстатного парку (в більш Широкому аспекті — машинної операційної системи), унаслідок чого забезпечується оптимальна робота системи, що складається з технологічного устаткування і робітників.