ПЛАН
1. Вплив шкідливих чинників.
2. Вплив лікарських засобів.
3. Вплив іонізуючого опромінення.
Кількість курящих жінок зростає щорічно. Тютюновий дим являє собою суміш газових часток, що складаються з наступних компонентів: 1) канцерогенів і коканцерогенів; 2) подразників; 3) нікотину; 4) газів (окис вуглецю, ціаністий водень і окис азоту). Негативний вплив паління пояснюють наступними моментами. Погіршення апетиту приводить до порушення обміну речовин у вагітної, а виражене вазоконстрікторна дія нікотину — до порушення кровообігу в матці і плаценті, що блокує процеси активного транспорту амінокислот від матері до плоду. Нікотин вільно проникає через плаценту, при високій його концентрації порушується проникність клітинних мембран. При палінні збільшується зміст карбоксігемоглобіну в крові, що сполучається із значним зниженням рО2 плоду. Усе це викликає поразку плаценти — децидуальний некроз, зменшення кількості капілярів, порушення базальної пластини і збільшення змісту коллагену в стромі ворсин хоріона.
У курящої вагітної народжуються діти, стан яких по шкалі Апгар оцінюється низько. Значно зростає частота народження дітей з гіпотрофією, відставання в масі тіла при доношеній вагітності може досягати 300 г і більше. Немовлята погано адаптуються до навколишніх умов, а дитяча захворюваність у 5 разів вище реєструємої у популяції. Під час вагітності варто також виключити пасивне паління.
Алкоголь впливає на спадкоємні структури статевих органів жінки і чоловіки, що приводить до появи гаметопатій. Алкоголь безперешкодно проникає через плацентарний бар'єр. Продукти метаболізму етилового спирту (ацетальдегід) роблять цитотоксичну, мутагенну і тератогенну дію на ембріон, що розвивається, і плодове яйце. Більш виражений вплив алкоголю спостерігається в період органогенезу, що надалі виявляється зменшенням маси плаценти і плоду. Патологія плаценти може бути обумовлена порушенням овуляції, імплантації та васкуляризації хоріона, оскільки етиловий спирт має здатність змінювати секрецію і виділення гонадотропінів, пролактину і кортикостероїдів, а також синтез гормонів самої плаценти. Дистрофічні зміни і порушення мікроциркуляції плаценти, недорозвинення чи відсутність однієї із артерій пуповини викликають розвиток алкогольного синдрому в плоді і немовляти. Алкогольний синдром плоду характеризується множинними аномаліями розвитку, а також порушеннями фізичного і психічного розвитку дитини. Клінічно цей синдром виявляється наступними симптомами: порушення з боку ЦНС, уповільнення росту, характерні аномалії лицьового черепа, аномалії внутрішніх органів, кінцівок і інших систем організму.
У зв'язку з вираженим ембріо- і фетопатичною дією алкоголю чоловіки повинні цілком виключити його вживання в період підготовки до зачаття і під час вагітності. Жінкам, що страждає хронічним алкоголізмом, вагітність доцільно переривати.
При проведенні медикаментозної терапії під час вагітності варто враховувати фізіологічну гіперплазмію в материнському організмі. Тому концентрація лікарських засобів у крові вагітних нижча. При екстрагенітальних захворюваннях і ускладненнях вагітності змінюються функції печінки і нирок. Це приводить до порушення фізіологічних механізмів метаболізму лікарських засобів і уповільненому їхньому виведенню з організму вагітної. Лікарські засоби, проникаючи через плацентарний бар'єр, можуть накопичуватися у навколоплідних водах і впливати на плід. Вплив може бути прямим чи опосередкованим (вплив на функцію плаценти).
Обмін речовин між матір'ю і плодом відбувається в міжворсинчатому просторі. Перенос лікарських засобів відбувається шляхом дифузії, активного транспорту, піноцитози і через пори мембран. Вода, електроліти, дихальні гази, велика частина лікарських засобів проникають через плаценту шляхом простої дифузії. Шляхом активного транспорту переносяться амінокислоти, водорозчинні вітаміни і імуноглобуліни. За допомогою піноцитозу транспортуються великі молекули — білки, віруси, антитіла.
Проходження лікарських засобів через плацентарну мембрану і ступінь їхнього впливу на плід залежать від ряду факторів:
а) здатності лікарських засобів розчинятися в жирах і рівня їхньої іонізації — жиророзтворимі препарати легко дифундують через мембрану, а високоіонізовані речовини вільно проникають через плаценту;
б) молекулярної маси препарату — через пори проникають речовини, молекулярна маса яких не перевищує 600; при молекулярній масі від 600 до 1000 можливість переходу обмежена, а якщо вона більше 1000, то він майже не відбувається (гепарин, інсулін);
в) методу введення препарату — при внутрішньовенному введенні лікарського засобу воно попадає в кровотік плоду набагато швидше, ніж при внутрім'язовому введенні чи прийомі усередину;
г) плацентарного кровотоку — наприкінці вагітності при нормальному її плині швидкість кровотоку в міжворсинчатому просторі складає 600 мл/хв, а при вагітності, ускладненій пізнім гестозом, — 400 мл/хв. Зміни в материнському і плодовому кровообігу можуть виникати при підвищенні тонусу матки, зміні положення матері і плоду, анестезії, порушенні кровообігу в пуповині;
д) стадії внутрішньоутробного розвитку плоду — ембріотоксична і тератогенна дія частіше виявляється на ранніх стадіях розвитку зародка (перші 5—8 тиж. вагітності). На більш пізніх стадіях деякі препарати можуть робити негативну дію на органи і системи плоду в зв'язку з їх функціональною і морфологічною незрілістю. Зі збільшенням терміну вагітності проникність плацентарного бар'єра зростає і досягає максимуму до 32 тиж., а потім вона трохи знижується.
Якщо під час вагітності не можна уникнути медикаментозної терапії, то необхідно керуватися наступними правилами:
а) протипоказані лікарські засоби з абсолютною і відносною тератогенною дією. До них відносять антиметаболіти (аміноптерин, 6-меркаптопурін і ін.), алкілірующі з'єднання (лопан, циклофосфан, тиофосфамід і ін.) і антиракові антибіотики (актиноміцин, сарколизін та ін.);
б) необхідно враховувати особливості фармакодинаміки лікарських засобів в організмі вагітної і плоду, а також можливий вплив даного препарату на маточно-плацентарний кровотік;
в) варто визначити дозу препарату і тривалість його застосування в залежності від терміну вагітності;
г) рекомендується одночасно використовувати можливо меншу кількість медикаментів щоб уникнути їхньої синергазми.
Нижче приводяться описи ряду найбільше часто використовуваних лікарських засобів, при призначенні яких може спостерігатися ембріотоксичний, фетотоксичний чи слабкий тератогенний ефекти.
Завантажити реферат