Краснуха

Якщо зараження вагітних відбувається після завершення органогенезу, розвиваються фетопатії (анемія, тромбоцитопенічна пурпура, гепатит, ураження кісток, легень тощо).

Окремі ураження кісток, спричинені вірусом, можуть виявлятися у пізнішому періоді. Проте ураження деяких органів у перші дні життя не завжди вдається діагностувати (глухота, ретинопатія, глаукома). Ушкодження мозку плода призводить до розвитку хронічного менінгоенцефаліту, але клінічні його прояви у новонародженого виражені слабо у вигляді сонливості, кволості, або, навпаки, підвищеної збудливості, судорог. Надалі в дитини виявляється мікроцефалія.

До ранніх неонатальних ознак вродженої краснухи належать рясний геморагічний висип на тлі тромбоцитопенії, що утримується 1-2 тижні, гемолітична анемія з гіпербілірубінемією, інтерстиціальна пневмонія. Більшість цих змін зникає протягом шести місяців життя дитини. У дітей при вродженій краснусі відзначаються низька маса тіла і маленький зріст при народженні, вони можуть відставати у фізичному і розумовому розвитку.

Діагноз. Опорними симптомами клінічної діагностики краснухи є дрібноплямичтий, рожевий, округлої (овальної) форми, з чіткими краями висип на всьому тілі з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях, що з’являється в перший день хвороби на нормальному тлі шкіри, полі аденіт з переважним збільшенням і часто болючістю потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів. Важливе значення мають епідеміологічні дані.

Специфічна діагностика полягає у виділенні збудника з крові, носоглоткових змивів, сечі в перші 5-7 днів хвороби. Вірусологічні дослідження є складними, тому на практиці частіше застосовують серологічні методи – РГГА, РЗК, РН. Найбільш простою і зручною для практичного застосування РГГА. Наростання гитру антитіл у 4 рази при досліджуванні парних сироваток крові отриманих від хворого з інтервалом в 10 днів, вважається за достовірне підтвердження діагнозу. Діагноз вродженої краснухи підтверджується виявленням у крові антитіл класу LgM.

Лікування. Хворим на краснуху рекомендується постільний режим у період висипання. Лікарські засоби в більшості випадків не застосовують. Лише при значній інтоксикації і рясному висипу призначають переважно симптоматичні засоби – аскорути, анальгетики, серцеві засоби за показаннями.

Профілактика. Хворих ізолюють у домашніх умовах на 5 днів з моменту висипання. Дезинфекція не проводиться. Карантин не встановлюється. Слід оберігатися вагітних, які раніше не хворіли на краснуху, від спілкування з хворими не менш як на три тижні. Питання про масову вакцинацію проти краснухи в нашій країні остаточно не розв’язане, хоча є вітчизняна жива вакцина.

Для практики важливим є вирішення питання щодо припинення вагітності при захворюванні на краснухи в першому її триместрі. У разі контакту вагітної з хворим необхідні повторні серологічні дослідження з інтервалом в 10-2- днів для виявлення безсимптомної форми хвороби. Застосування імуноглобуліну для профілактики краснухи у вагітних неефективне.