Рух – запорука здоров'я

Рух стимулює роботу всіх органів і систем людського організму, особливо кровообігу, поліпшує забезпечення організму киснем і прискорює обмінні процеси.

Фізичне виховання дітей є складовою частиною загального виховання. Його можна назвати головним у зміцненні здоров'я. Досягненні всебічного фізичного розвитку, підвищенні розумової та фізичної працездатності.

В наш час, в епоху науково-технічного прогресу, коли зросли навантаження в школі, рухова активність (гіпокінезія) призводить до вкрай негативних наслідків для здоров'я. Особливо погано вона впливає на діяльність центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Іноді гіпокінезія спричиняє ожиріння у дітей.

Користь для фізичних вправ безперечна, але важливо пам’ятати, що фізичні навантаження слід дозувати. Вони повинні враховувати загальний стан організму. Людям із хронічними захворюваннями, перед початком занять фізкультурою чи процедурами загартовування слід порадитися з лікарем.

Недостатність рухової активності погано позначається на фізичному та розумовому розвитку учнів. Не розумова праця зав­дає шкоди, а незначна рухливість, з якою вона по­в'язана.

Наукові спостереження останніх років доводять, що дефіцит рухів призводить до різних змін в організмі. Відомо, що особи, які довго ведуть малорухливий спо­сіб життя, частіше хворіють (особливо на сечокам'яну хворобу).

Обмеження м'язової діяльності протягом 2—6 тиж. у спортсменів призводить до дистрофічних і деструк­тивних змін м'язових волокон. Гіпокінезія здорової лю­дини зменшує мінеральну насиченість і підвищує виділення кальцію з організму. У дітей настають зміни у серцево-судинній системі. Наші спостереження по­казали, що в кінці навчального тижня у школярів мо­лодшого віку прискорюється пульс, З'являються не­сприятливі реакції на фізичне навантаження. При си­стематичному виконанні фізичних вправ і активному відпочинку на свіжому повітрі частота серцевих скоро­чень протягом тижня істотно не змінюється.

Довготривала обмеженість рухів — один із факторів і патологічного стану, який нині ще вичерпно не досліджений. Більшість спостережень її впливу на орга­нізм проведено на тваринах, у дорослих людей і мало — у дітей. Але й так зрозуміло, що на організмі, який росте, дефіцит рухів та м'язової діяльності позначається ще більше. Численні експерименти пока­зують, що без руху починаються процеси відмирання, атрофії, тобто явища часткової смерті у живому орга­нізмі. Якщо машина (нежива матерія) зношується від роботи і стає непридатною, то живий організм ство­рюється, формується, удосконалюється тільки при функ­ціональному навантаженні, бо живій матерії властиво відновлюватися у час відпочинку за допомогою речо­вин, які вона одержує від зовнішнього світу з їжею. У живому організмі постійно відбувається обмін речо­вин, а в машині його немає. Довгий час вважали, що відновлення здійснюється само собою, автоматично. Але тепер добре відомо, що процеси обміну речовин, самовідновлення, росту відбуваються тільки внаслідок збудження, функціонального навантаження.

Дефіцит м'язової діяльності погано позначається на розвитку організму школяра. Наші спостереження показали, що протягом навчального року (від осені до весни) погіршується стан здоров'я, знижується праце­здатність, з'являються несприятливі реакції серцево-су­динної системи на фізичне навантаження, функціональ­ні зміни у вищій нервовій діяльності, неврози у шко­лярів молодшого шкільного віку, порушується сон. Ос­новна причина — обмеження рухової активності.

Введення систематичних фізичних вправ, активних ігор на свіжому повітрі усуває функціональні зміни, нормалізує сон. Забави та ігри, а в грудному віці ма­саж і гімнастика функціонально навантажують весь організм, всі його тканини і структурно їх формують, удосконалюють. Фізичні вправи необхідно проводити систематично. Здавна відомо, що людина, яка послідов­но і помірно займається фізкультурою, не потребує ні­якого лікування від хвороб.

Одноразове виконання фізичних вправ не викликає стійких змін в організмі. Для формування їх потрібна систематичність і поступове збільшення фізичного на­вантаження. Руховий режим слід здійснювати в усі сезони року. Фізичні вправи, інтенсивність і обсяг на­вантаження, тривалість і частота повторень повинні відповідати станові здоров'я і функціональним мож­ливостям дитини.

Правильно побудований руховий режим сприятливо діє на скелетну, кісткову системи та основні функції організму. Під впливом тренування в м'язах збільшує­ться кількість капілярів, товщають кістки. Настають зміни не тільки в органах кровообігу, а й у крові — зростає рівень гемоглобіну, еритроцитів, позитивні змі­ни відбуваються в печінці, серці, головному мозку, органах дихання. Знижується сприйнятливість до про­студних захворювань, особливо тоді, коли заняття про­водяться на свіжому повітрі. Отже, правильно органі­зований руховий режим сприятливо впливає на весь організм, його органи та системи.

Якщо ж фізичні заняття не оздоровлюють, то, на­певно, вони неправильно організовані. При надмірно­му фізичному навантаженні у дітей може розвинутися невротичний стан.

Звільняти малят грудного віку від масажу, гім­настичних вправ, дошкільників — від фізичних занять, а школярів — від фізичної культури можна лише тим­часово, на час гострих та інфекційних захворювань. Після них заняття відновлюють за порадою лікаря. Об­сяг занять з дітьми, які мають хронічні захворювання, визначає лікар, враховуючи діагноз захворювання та функціональні можливості організму. Якщо такі діти не займаються фізкультурою, створюються умови для зниження опірності організму до несприятливих факто­рів зовнішнього середовища і прогресування захво­рювання.