Причин зростання частоти нагноєння післяопераційних ран, яка становить 10 % і більше, багато. Їх можна поділити на об'єктивні, тобто незалежні від хірургів, та ятрогенні, пов'язані з недоліками в організації роботи хірургічних установ та особистими недоліками діяльності хірургів. Серед причин об'єктивного характеру можна назвати такі: 1) різке збільшення серед оперованих людей похилого і старечого віку з порушенням обміну речовин та кровообігу внаслідок атеросклерозу судин, цукрового діабету тощо; 2) різке збільшення тривалості оперативних втручань, реконструктивно-відновні, кардіохірургічні операції, операції з трансплантації тощо, при яких відбуваються різке забруднення повітря і ран екзогенною патогенною мікрофлорою та зміни в стані органів і тканин (порушення кровообігу, висихання тощо); 3) збільшення вірулентних штамів мікроорганізмів у хірургічних відділеннях в зв'язку з широким вживанням антибіотиків; 4) зниження імунного захисту через погіршення екології (радіологічне та хімічне забруднення тощо);
5) збільшення випадків політравм і гострих хірургічних захворювань (холецистит, панкреатит тощо) та ін.
Серед ятрогенних причин на першому плані стоять грубі порушення режиму асептики як у відділеннях, так і в операційних блоках.
Розвитку ранової інфекції — як гнійної, до якої у людини виробилась значна толерантність, так і анаеробної та специфічної, — сприяють певні умови.