Природні стихії та їх екологічне значення

ПРИРОДНІ СТИХІЇ ТА ЇХ ЕКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

В історії землі екологічні кризи неодноразово були наслідком вимкнення різних надзвичайних природних ситуацій, тобто раптових швидких змін умов існування, різних змін фізичних, хімічних чи біологічних факторів, як окремих так і разом узятих, що викликало або погіршення стану, або загибель окремих живих істот чи навіть цілих екосистем. Такі надзвичайно кризові ситуації називаються катастрофами.

Катастрофи поділяються на природні і антропогенні, а в залежності від сили заподіяної шкоди та об‘єму негативних наслідків, тобто від масштабів скоєного лиха – на катастрофи локального, регіонального чи глобального значення. Як природні так і антропогенні катастрофи в свою чергу поділяються на космічні, тектонічні, хімічні, фізичні та ін.

Раніше переважали катастрофи природного походження. В наш час кількість їх фактично не змінилась. Але викликали людською діяльністю значне збільшення катастроф стала відігравати все значнішу роль у житті екосистеми, окремих ландшафтів, регіонів, континентів і біосфери вцілому.

Природні катастрофи викликаються екзогенними і ендогенними факторами тобто зовнішніми і внутрішніми сигналами землі, пов‘язані з процесами в земних надрах. Зовнішні і внутрішні сили тісно взаємопов‘язані між собою, розвиток одних часто зумовлює появу інших. До зовнішніх сил природи, здатних викликати катастрофічні зміни в екосистемах належать зміни магнітного, електричного та гравітаційного полів Землі., викликані явища в космічному середовищі, падіння на землю великих метеоритів, урагани повені, цунамі, сильні засухи, пожежі або страшні зливи.

Ще до них також відносять зсуви, обвали осипи, селі.

Наслідком найбільших катастроф були регіональні або глобальні кліматичні зміни, загибель великої кількості живих істот, зміни розвитку ряду видів, популяцій і родів, мутації організмів.

Різні кліматичні зміни, а також катастрофічні зміни характеру геофізичних полів на землі, можуть бути обумовлені такими явищами, як спалахи наднових зірок. В нашій Галактиці остання така подія була зафіксована стародавніми китайськими астрономами, які описали в 1054 році “зірки - гості”. Вона була настільки яскравою, що її можна було спостерігати навіть у день, й була яскравіша за Венеру. Через кілька місяців зірка поступово згасла. На місці “зірки - гості” астрономи часто спостерігають кабовидну туманність – світну газову оболонку.

Встановлено, що вибух наднової зірки супроводжується дуже великими потоками ультрафіолетового випромінювання й пентгенського випромінювання, згубним для всього живого. На щастя спалах зірки1054 року відбувся дуже далеко від Землі – на відстані понад 1 тис. Парсеків, тому це явище не вплинуло на Земне житя.

Російські вчені В. Красовський і Й. Шкловський підрахували, що спалахи зірок у нашій Галактиці мають місце 1 раз на 100 років.

Від далекого минулого й до наших часів на поверхні Землі періодично трапляються грандіозні катастрофи, що викликаються падінням космічних тіл.

Вважається, що більшість космічних тіл падало в Світовий Океан, що теж викликало значні катастрофи.

Інші катастрофічні події природнього характеру – землетруси, виверження вулканів, тайфуни тощо мають локальний характер і вплинути на біосферу в цілому не можуть.

У ХХ ст виникнення великої кількості екологічних ситуацій спричинилося людською діяльністю й на жаль число їх зростає з кожним днем. В залежності від факторів, що призводять до розвитку антропогенних кризових екологічних явищ, їх умовно поділяють на катастрофи хімічного, фізичного, інженерно-геологічного, мілітаристичного чи комплексного характеру.

На першому місці серед них стоять катастрофи, пов‘язані з військовою діяльністю, війнами, масштабними, військовими вченнями та випроуваннями ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї.

Війни – це справжні екологічні біди, це не лише жахливий геноцид, а ще й екоцид.

Війни – це абсолютно невиправдані економічно витрати й розтринькування величезної маси природних ресурсів, деструкція екосистем. Величезні збитки людству й природі завдають не лише війни, а й підготовка до них, утримання армії, техніки, полігонів, військових об‘єктів і заводів, проведення регулярних військових маневрів. Слід сюди віднести й поховання військової діяльності, у тому числі дуже небезпечних – хімічних і радіоактивних. З розвитком нафтодобувної, нафтопереробної промисловості та атомної енергетики зросла кількість катастроф, пов‘язаних з цими видами людської діяльності. Райони інтенсивного видобування нафти і газу сьогодні в наслідок дуже сильних забруднень практично перетворилися на зони екологічного лиха.

Страшну потенційну загрозу виникнення надзвичайних екологічних ситуацій несуть всі великі нафто – і газосховища, трубопроводи, склади різних хімічних речовин. Слід зауважити, що будь-які широкомасштабні втручання в природні екосистеми теж несуть з собою катастрофічні, згубні для них наслідки. Так будівництво, на великих ріках гребель, водосховищ кардинально змінює річковий режим, у багато разів уповільнюючи його на озерний.

Те ж саме можна стверджувати про широкомасштабні роботи, які призводять до повної деградації екосистеми, що функціонували в цих рацонах тисячі років.

Аналогічні катастрофічні ситуації викликають в природних ландшафтах будівництво великих шахт, відкритих кар‘єрів, автомагістралей, потужних ЛЕП і каналів, тунелів, великих сміттєзвалищ і шлакосховищ. Усе це катастрофи локального характеру.

Нагромадивши гіркий досвід щодо наслідків втручання у її збалансованої віками процеси, люди повинні у своїй майбутній діяльності враховувати закони природи, чітко уявити наслідки свого втручання у життя біосфери як на близький, так і на віддалений період, використовуючи свій інтелект для збереження біосфери і сприяння її відтворенню.