Тому при організації робіт по ліквідації хімічно небезпечної аварії на підприємстві і її наслідків необхідно оцінювати не тільки фізико-хімічні і токсичнівластивості СДОР,але і їх вибухо - і пожеженебеспечність, можливість утворення в ході пожежі нових СДОР і на цій основі приймати необхідні міри по захисту персоналу, що бере участь в роботах.
Для будь-якої аварійної ситуації характерні стадії виникнення, розвитку і спаду небезпеки. На ХНО в розпал аварії можуть діяти, як правило, декілька чинників,що вражають - пожежа, вибухи, хімічне зараження місцевості і повітря та інші. Дія СДОР через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи впливу, призводить до поразки людей.
З цих особливостей хімічно небезпечних аварій слідує: захисні заходи і, насамперед, прогнозування, виявлення і періодичний контроль за змінами хімічної обстановки, оповіщення персоналу підприємства повинні проводитися з надзвичайно високою оперативністю. Локалізація джерела надходження СДОР в навколишнє середовище має вирішальну роль в попередженні масової поразки людей. Швидке здійснення цієї задачі може направити аварійну ситуацію в контрольоване русло, зменшити викид СДОР і істотно знизити збитки.
Особливістю хімічно небезпечних аварій є висока швидкість формування і дії чинників,які поражають, що викликає необхідність прийняття оперативних мір захисту.
В зв'язку з цим захист від СДОР організується по можливості заздалегідь, а при виникненні аварій проводиться в мінімально можливі терміни.
Захист від СДОР являє собою комплекс заходів, здійснюваних з метоювиключення або максимального послаблення поразки персоналу і збереження його працездатності.
Комплекс заходів по захисту від СДОР включає:
Інженерно-технічні заходи по зберіганню і використанню СДОР;
Підготовку сил і засобів для ліквідації хімічно небезпечних аварій;
Вивчення порядку та правил поведінки в умовах виникнення аварій;
Забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;
Забезпечення безпеки людей і використання ними засобів індивідуального і колективного захисту;
Повсякденний хімічний контроль;
Прогнозування зон можливого хімічного зараження;
Попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу поразки СДОР;
Тимчасову евакуацію з районів,що знаходяться під загрозою;
Хімічну розвідку району аварії;
Пошук і надання медичної допомоги постраждалим;
Локалізацію і ліквідацію наслідків аварії.
Обсяг і порядок здійснення заходів по захисту залежать від конкретної обстановки, що може скластися в результаті хімічно небезпечної аварії, наявність часу, сил і засобів для здійснення заходів по захисту і інших чинників.
Передусім захист від СДОР організується і здійснюється безпосередньо на ХНО, де основну увагу приділяється заходам по попередженню можливих аварій. Вони носять як організаційний, так і інженерно-технічний характер і направлені на виявлення і усунення причин аварій, максимальне зниження можливих ушкодженнь івтрат, а також на створення умов для вчасногопроведення локалізації і ліквідації можливих наслідків аварії.
Всі ці заходи відбиваються в плані захисту об'єкту від СДОР, що розробляється заздалегіть з участю всіх головних фахівців об'єкту. План розробляється, як правило, в текстовій формі з додатком необхідних схем, що вказують розміщення об'єкту, сил та засобів ліквідації наслідків аварії, їх організацію і т. д. Він складається з декількох розділів і визначає підготовку об'єкту до захисту від СДОР і порядок ліквідації наслідків аварії.
В розділі організаційних заходів плану захисту від СДОР відбиваються:
Характеристика об'єкту, його підрозділів (цехів), наявних на об'єкті СДОР;
Оцінка можливої обстановки на об'єкті у випадку виникнення аварії;
Організація виявлення і контролю хімічної обстановки на об'єкті в повсякденних умовах і при аварії, порядок підтримання сил і засобів хімічної розвідки і хімічного контролю;
Організація оповіщення персоналу об'єкту;
Організація укриття персоналу об'єкту в захисних спорудах, наявних на об'єкті, порядок підтримання їх в постійній готовності до укриття людей;
Організація евакуації персоналу об'єкту при необхідності;
Порядок оснащення і застосування невоєнизованих формуваннь Громадянської оборони на об'єкті для ліквідації наслідків аварії;
Організація оцеплення очага поразки, порядок надання медичної допомоги,сили і засоби, що прилягаютьдля цієї мети;
Організація управління силами і засобами об'єкту при ліквідації аварії і її наслідків, порядок використання сил і засобів, що прибувають для надання допомоги в ліквідації наслідків аварії;
Порядок подання повідомлень про виникнення хімічно небезпечної аварії і хід ліквідації її наслідків;
Організація забезпечення персоналу об'єкту і невоєнизованих формуваннь Громадянської оборони засобами індивідуального захисту і ліквідації наслідків аварії, порядок і терміни їхнього накопичування і зберігання;
Організація транспортного, енергетичного і матеріально-технічного забезпечення робіт по ліквідації наслідків аварії.
В розділі інженерно-технічних заходів плану захисту від СДОР відбиваються:
Розміщення (обладнання) приладів, що відвертають виливСДОР у випадку аварії (клапани-відсекателі, клапанинадлишкового тиску, терморегулятори, перепускні приладищо скидають і т. д.);
Плановане підсилення конструкцій ємностей і комунікацій зі СДОР або влаштування над ними огорож для захисту від пошкодження уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо - і вибухонебезпечних підприємствах);
Розміщення (будівництво) під сховищами зі СДОР аварійних резервуарів, чаш, ловушек (аварійних амбарів) і напрямлених стоків;
Розподілення запасів СДОР, будівництво для них заглибленних або напівзаглибленних сховищ;
Обладнання приміщень і промислових майданчиків стаціонарними системами виявлення аварій, засобами метеоспостереженя і аварійними сигнализаціями.