* Укрводгосп видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Укрводгоспу є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, усіх форм власності, громадянами.
* Укрводгосп очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Укрводгоспо.
Граничну чисельність працівників центрального апарату Укрводгоспу затверджує Кабінет Міністрів України.
Стурктуру центрального апарату Укрводгоспу затверджує Віце-прем'єр-міністр України.
Положення про структурні підрозділи центрального апарату Укрводгоспу затверджує його Голова.
* Укрводгосп є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій
Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичаних ситуацій, які згідно з класифікацією поділяються за характером на техногенні, природні, воєнні та соціально-політичні, а за рівнем - на загальнодержавні, регіональні, місцеві та об'єктові, є одним з найважливіших завдань держави.
Актуальні проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання витрат людей і шкоди територіям, що спричинюються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростають.
Указ Президента України
Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій
1. Схвалити Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій (додається).
2. Кабінету Міністрів України на основі Концепції внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект закону про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Політичні зміни, значна кількість великих катастроф, що сталися останнім часом на території України, серед яких особливе місце займає Чорнобильська АЕС.
Концепція має визначити загальну мету і завдання у сфері захисту громадян, які перебувають на території України, земельного, водного, повітряного простору в межах держави, об'єктів виробничого і соціального призначення, а також довкілля від надзвичайних ситуацій.
І. Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій.
Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішене завдання захисту населення, об'єктів економіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного, природного або іншого характеру.
Загрози життєво важливим інтересам громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного та природнього характеру та воєнних конфліктів.
ІІ. Основні напрями, мета та завдання захисту населення і територій.
Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.
Основними завданнями захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є:
- розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
- забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них;
- розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;
- оповіщення населення про загрозу, виникнення надзвичайної ситуації;
- організація захисту населення (персоналу) та надання безкоштовної медичної допомоги;
- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
- здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
- розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуація та забезпечення сталого функціонування підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- міжнародне співробітництво у галузі захисту населення від надзвичайних ситуацій.
ІІІ. Основні заходи захисту населення і територій.
З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові:
Оповіщення та інформування
Спостереження і контроль
Укриття у захисних спорудах
Евакуаційні заходи
Інженерний захист
Медичний захист
Біологічний захист
Радіаційний і хімічний захист.
ІV. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів захисту населення і територій.
Фінансувати діяльності постійних органів управління у сфері захисту населення і територій здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів згідно із законодавством України.
Фінансування цільових програм захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення сталого функціонування підприємств і організацій здійснюється відповідно до законодавства України.
Фінансування заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації проводиться за рахунок коштів організацій, що знаходяться на території розвитку надзвичайної ситуації, бюджетних і позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних виконавчих органів рад, страхових фондів та інших джерел,
у тому числі:
- кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України;
- запасних державних матеріальних резервів техніки і спеціальних видів майна і ін.