Реформація сприяла появі людей буржуазного суспільства - незалежного індивіда з волею морального вибору, самостійного і відповідального у своїх судженнях і вчинках. У носіях протестантських ідей виразився новий тип особистості з новою культурою і відношенням до світу.
Капіталізм, що складається, одержав у протестантизмі духовне обґрунтування.
У країнах, де перемогла Реформація церква виявилася у великій залежності від держави, користалася меншою владою, ніж у католицьких державах, унаслідок проведеної секуляризації утратила свою економічну міць. Усе це полегшувало розвиток науки і світської культури.
У результаті Реформації вся Європа стала розколотою на дві частини. Католицька церква перестала бути церквою всієї Західної Європи. З неї виділився самостійний могутній релігійний напрямок – протестантизм – третій напрямок у християнстві.
Протестантизм виробив функціонуючу сьогодні у свідомості мільйонів людей особливу етику – етику праці, економічної діяльності, договірних відносин, акуратності, ощадливості, педантизму, тобто бюргерських чеснот, що ввійшли в плоть, кров і повсякденний побут країн Західної Європи і Нового Світу.
Литература
1. Всемирная история: (учебное пособие). -М: Мысль, Т.2. 1985 г.
2. “Всемирная история”. Москва. 1997г. том 10.
3. История философии в кратком изложении. /Пер. С чешского под ред. И.И.Богута - М: Мысль. 1995 г.
4. Некрасов Ю.К. Реформация и крестьянская война. Вологда, 1984
5. Порозовская Б.Д. Иоганн Кальвин, его жизнь и деятельность. СПб., 1891
6. Смирин М.М. Народная реформация Томаса Мюнцера и великая крестьянская война. 1955
7. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационные движения в Германии. М.,1978
8. “СОВЕТСКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ” Москва. Изд. Советская энциклопедия. 1969 г. 12 том
9. “Християнство”. Янг Джордж. Москва. 2000г.